БИОЛОгические науки/8.Физиология человека и животных.

К.б.н. Лопушинська І.В.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Зміни показників прооксидантного стану і загальної антиоксидантної активність крові щурів при інтоксикації тетрахлорметаном за умов зміненого фотоперіоду та введенні настоянки ехінацеї пурпурової

Функціональний стан організму залежить від цілісності клітинної мембрани, тому цікаво було дослідити стан процесів вільнорадикального окиснення макромолекул та загальну антиоксидантну активність крові щурів при інтоксиції тетрахлорметаном за умов різних світлових режимів та введення настоянки ехінацеї пурпурової.

З літературних джерели відомо, що надходження в організм токсичних сполук різко пригнічує антиоксидантну систему крові. Забруднення навколишнього середовища ксенобіотиками різного походження веде до активації пероксидного окиснення ліпідів, результатом якого є надмірне утворення активних форм кисню та прооксидантних сполук.

Тому метою було вивчення вмісту малонового альдегіду та продуктів окисно-модифікованих білків у крові щурів за умов зміненого фотоперіоду та введенні настоянки ехінацеї пурпурової. Дослідження виконано на безпородних статевозрілих щурах-самцях, масою 150-180г., яких утримували в певних експериментальних умовах. Фотоперіодичні зміни в організмі груп тварин моделювали впродовж 12 діб з 8.00 до 20.00години. Тварин було поділено на 2 групи: контрольну та дослідну (вводили настоянку ехінацеї пурпурової, внутрішньо-шлунково в розрахунку 0,25 мг/100г маси тіла тварини) і утримували в таких умовах: 1) 12 годин світла та 12 годин темряви (штучне освітлення, 600 люкс); 2) 24 години світла (1500люкс); 3) 24 години темряви. Показник загальної антиоксидантної активності визначали за рівнем інгібування утворення малонового альдегіду в in vitro умовах. Для цього в середовище, що містило 2мл 5%-го супернатанту мозку щурів вносили по 0,1 мл досліджуваної плазми. Згідно отриманих результатів вміст малонового альдегіду та продуктів окисно-модифікованих білків у крові тварин, які знаходились в умовах 12 годин світла та 12 годин темряви протягом 12-ти годинного періоду доби не змінився. Однак, порівнюючи показники вмісту малонового альдегіду у крові тварин із модельованою гіпофункцією епіфізу зріс в 2,3 рази о 8.00, 1,7 рази о 12.00,2 рази о 16.00,1,8 рази о 20.00 годині. За умов гіперфункції шишкоподібної залози рівень малонового альдегіду знизився на 15 % порівняно з контролем о 12.00 та 20.00 годині і на 13 % о 16.00 годині експерименту. Поруч з цим вміст продуктів окисно-модифікованих білків у крові тварин контрольної групи протягом експерименту достовірно зріс на 15 % о 16.00 годині, а умови досліду не суттєво вплинули на величину показника продуктів окисно-модифікованих білків. Введення настоянки ехінацеї пурпурової тваринам, яких утримували в умовах експерименту (12 годин світла та 12 годин темряви) не змінило показники малонового альдегіду та продуктів окисно-модифікованих білків. При постійному освітленні тварин впродовж 12 діб рівень малонового альдегіду з 8.00 до 20.00 години був підвищеним в порівнянні з контролем в 1,5-2 рази, а в умовах повної темряви знизився на 14 % о 8.00, 15 % о 12.00, 20 % о 16.00, 23 % о 20.00 годині.

Поруч з цим нами було визначено загальну антиоксидантну активність плазми крові, як поєднаний вплив ферментних та неферментних систем антиоксидантного захисту крові, на рівень утворення малонового альдегіду, як маркера активності вільнорадикальних процесів окислення ліпідів. Дослідження показали, що при гострому токсичному тетрахлорметановому отруєнні рівень загальної антиоксидантної активності плазми крові знижується на 15% та 27% відповідно на 8.00 годину та 12-ту год експерименту в умовах постійного освітлення порівняно з контролем. На 20-ту год (порівняно з контролем) даний показник достовірно знизився на 22%, що можна пояснити виснаженням систем антиоксидантного захисту крові. При введенні тваринам настоянки ехінацеї пурпурової 0 12.00 та 16.00 год рівень загальної антиоксидантної активності плазми не відрізнявся від показників у тварин контрольної групи і був на 11% вищим, ніж у тварин о 8.00 год експерименту. За умов повної темряви загальна антиоксидантна активність крові перевищувала контроль в середньому в 1,6 рази 0 12.00, 16.00 та о 20.00 год. порівняно з контролем.

Таким чином, введення настоянки ехінацеї пурпурової при постійному освітленні протягом 12-ти діб викликає збільшення вмісту прооксидантів у крові, а повна темрява гальмує процес пероксидного окиснення ліпідів. Поруч з цим, настоянки ехінацеї пурпурової за умов зміненого фотоперіоду стимулює підвищення активності антиоксидантних систем крові і є потужним антиоксидантом.