Бардакова А.Б.

Національний університет харчових технологій, Україна

Екологічний аудит агрофірм

Промислове виробництво і підприємництво в XXI столітті вносять вирішальний вклад у стабільний розвиток як окремих країн, так і всього світового співтовариства. Стабільний розвиток припускає можливості росту об'єктів промислового виробництва, підвищення життєвого рівня людей при одночасному збереженні і якісному покращенні середовища існування. Це можливо лише при раціональному використанні ресурсів.

Неможливо не відмітити той факт, що екологічне становище ускладнюється також на фоні загального погіршення економічної ситуації в Україні. Фізичне та моральне зношування основних виробничих фондів, повільна заміна застарілих та екологічно шкідливих технологій на сучасні, скорочення випуску деяких видів спеціалізованої техніки та обладнання для захисту навколишнього середовища сприяють загостренню екологічної ситуації.[1]

Екологічний аудит, як і будь-який вид діяльності, слід розглядати з точки зору системного підходу та системного процесу, в центрі якого є незалежна екоаудиторська фірма або служба. Для того, щоб створена організація могла ефективно функціонувати, вона повинна спиратися на закони і правила сучасного екологічного менеджменту. На підставі системного підходу до процесу управління екологічної аудиторською діяльністю розроблений алгоритм, згідно зз яким всі етапи управління в залежності від виконуваних функцій, розділені на основні блоки: планування, організація, операційнафункція, контроль та мотивація.

Екологічний аудит системи екологічного менеджменту ввідповідно до стандарту ISO 14001 визначається як систематичний та документований процес отримання об'єктивних доказів для визначення, чи відповідає система екологічного менеджменту підприємства критеріям, які пред'являються до таких систем.

Підприємство повинно розвивати і підтримувати періодичне проведення аудитів систем екологічного менеджменту. Під час проведення екологічних аудитів визначається, відповідає або не відповідає діюча система екологічного менеджменту вимогам Міжнародного стандарту ISO 14001. Екологічний аудит характеризується своєю комплексністю з виконанням дослідних та інжинірингових процедур. Значною мірою він важливий у передінвестиційної стадії. При розгляді складних інвестиційних програм і проектів екологічний аудит може передбачати екологічну експертизу. Це можна порівняти з фінансовим аудитом, що великі фірми проводять перед перевіркою фінансової діяльності податковою інспекцією.

В умовах формування ринкових відносин виявляється новий напрямок розвитку функцій внутрішнього і зовнішнього прогнозного екоаудиту, як засоби оптимізації та активізації підприємницької діяльності на основі дотримання принципів екологічної безпеки. Одночасно з контрольними функціями. Екоаудит і господарський аудит повинні виконувати економічну та екологічну експертизу щодо залучення капіталу, розвитку інвестицій, впровадження ноу-хау, ресурсозбереження, зниження екологічних витрат і т.д.

Екологічний аудит – це незалежна оцінка дотримання підприємством або організацією нормативно – правових вимог в області охорони навколишнього середовища в процесі господарської діяльності; оцінка екологічної безпеки використовуваної сировини, обладнання, технологій; визначення потенційних збитків для навколишнього середовища; ефективності існуючої системи екологічного менеджменту; визначення екологічних проблем та розробка заходів по їх вирішенню; підготовка рекомендацій в області екологічної діяльності.[3]

Екологічний аудит повинен бути орієнтований на внутрішні індивідуальні потреби підприємства відповідно до його політики й установлених цілей.

У сфері діяльності агрофірм, пов’язаній з мінімізацією відходів, може знадобитися одночасне виконання аудиту і проведення досліджень щодо нових тенденцій і технологій в даній сфері.

Екологічний аудит агрофірми включає перевірку діяльності щодо дотримання норм і розпоряджень з охорони навколишнього середовища, розробку рекомендацій із природоохоронних заходів, вартісну оцінку витрат на раціональне природокористування.

Традиційна аудиторська перевірка полягає в допущенні того, що фірма сама визначає мету та завдання аудиту. В даному випадку мета проведення аудиту – удосконалення виробничих потужностей та мінімізація відходів. Екологічно ефективний режим роботи зменшує вплив підприємства на навколишнє середовище, одночасно підвищуючи його рентабельність і прибутковість, однак екологічна ефективність може бути визначена тільки за допомогою введення екологічного обліку, тобто надання точної інформації з природоохоронних витрат, заощадження і впливу господарської діяльності на навколишнє середовище.[2]

Екоаудит не тільки надає висновки про можливі негативні впливи на навколишнє середовище, стан екологічної безпеки, але і оцінює ступінь ризику, представляє кваліфіковані рекомендації щодо заходів, які необхідно врахувати при проектуванні або будівництві, оцінює їх вартість. Може застосовуватися при розробці програм реструктуризації підприємства, при виведенні його з експлуатації. Для складних програм і проектів екологічний аудит може передувати екологічній експертизі.[3]

Література:

1. Білявський Г.О. Основи екології: Теорія та практикум. Навч. посіб.// Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко - К.: Лібра, 2006 – 314с.

2. Сєров Г.Н. Екологічний аудит. Концептуальні і організаційно-правові основи. // Г.Н. Сєров - Москва, 2006.

3. Шматков Г. Г. Современное состояние и перспективы экологического аудита//Г.Г. Шматков - Днепропетровск – 2007 – 150-152с.