УДК 504.064.3:504.75

Йоркіна Н.В. (Україна, Мелітополь)

асистент кафедри екології і зоології Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького

Оцінка стану едафотопів міста Мелітополя за показником життєвості ґрунтової мезофауни

Біоіндикаційна оцінка екологічного стану ґрунтів урбоекосистеми була здійснена за показником життєвості мезопедобіонтів, які в залежності від чутливості до полютантів (важких металів) складають таку послідовність: багатоніжки – павукоподібні – молюски – дощові черв’яки –– мокриці, від найменш до найбільш чутливих. Крім синузій мезопедобіонтів до сумарного індексу забруднення ґрунту, враховувався цено-, гігро-, топо- і трофоморфічний склад ґрунтових безхребетних.

За результатами біоіндикаційної оцінки урбоекосистеми Мелітополя були встановлені функціональні зони з різним екологічним станом території.

Сприятливий екологічний стан території відмічений у функціональній зоні рекреаційного об’єкту Лісопарк. Зниження показника життєвості безхребетних тварин G̅ у даній функціональній зоні (G_т щодо G_max=60 екз./м²) склало 9,5 %. У всіх обстежених ділянках Лісопарка домінантною трофічною групою виступили фітофаги (68,3 %). Діапазон гігроморф мезопедобіонтів знаходився в межах від ультрагігрофілів до ксерофілів. Наявність мізантропних представників сімейства Trachelipodidae, які характерні для антропогенно непорушених ландшафтів, також свідчить про сприятливий екологічний стан даної функціональної зони.

Напружений екологічний стан території за показником життєвості мезопедобіонтів був зафіксований на території рекреаційних зон - Міський парк (G̅ - 24,7 %) та Інститут зрошуваного садівництва (G̅ – 24,3 %), а також житлових масивів – Мікрорайон (G̅ – 22,5 %) та Район дач на Новому Мелітополі (G̅ – 23,8 %).

Території з критичним екологічним станом охоплювали функціональні зони житлових масивів (Центр міста, Авіамістечко) та автомагістралі (Телецентр). Зниження показника життєвості ґрунтової мезофауни в Центрі міста складало G̅ = 50 %, в районі Авіамістечка G̅ = 40,2 %, а в Телецентрі G̅ = 45,7 %.

Екологічний стан територій як кризовий був зафіксований у функціональних зонах житлового масиву Піщане (G̅ - 58,2 %) та автомагістралей – Бердянський міст (G̅ - 66,3 % ) та Південний переїзд (G̅ - 78,3 %).

За результатами біоіндикаційної оцінки урбоекосистеми були встановлені чотири функціональні зони з катастрофічним екологічним станом території. Серед них – райони промислових об’єктів (заводи Рефма, Автокольорліт, МЗТГ) та житловий масив Кізіяр. Майже у всіх вказаних функціональних зонах зниження показника життєвості мезофауни перевищувало 90 %. На антропогенно трансформованих ділянках підвищується кількість зоофагів, а також спостерігається гомогенізація ценоморфічного складу основних груп мезопедобіонтів з домінуванням окремих видів.

В лужних ґрунтах функціональних зон урбоекосистеми Мелітополя відмічено превалювання кальцефілів – багатоніжок, мокриць, черевоногіх молюсків, що дозволяє використовувати їх для індикації рівню алкалізації ґрунтів.

Порівняння результатів еколого-хімічної та біоіндикаційної оцінки стану ґрунтів урбоекосистеми Мелітополя вказує на наявність кореляційного зв’язку між зниженням показника життєвості груп біоіндикаторів та сумарним показником рівня забруднення Z_c=0,84. Відмічені кореляції значимі на рівні p < 0,05.

Література:

1. Бадтиев Ю.С. Биоиндикация – малозатратный и эффективный метод познания / Ю.С. Бадтиев, А.А. Кулемин // Экологический вестник России. – 2001. – № 1. – С. 38–41.

2. Калабеков А. Л. Проблемы экологии: Экологический мониторинг в оценке загрязнения городской среды / А.Л. Калабеков. – М.: ИМ-Информ, 2003. – 216 с.

3. Кучерявый В.П. Урбоекологія. — JIьвів: Світ, 1999. — 346 с.

4. Реймерс Н.Ф. Природопользование: [словарь-справочник] / Н.Ф. Реймерс. – М.: Мысль, 1990. – 637 с.

5. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин. – М.: Недра, 1990. – 335 с.

6. Стольберг Ф.В. Экология города / Ф.В. Стольберг. – Киев: Либра, 2000. – 464 с.

7. Строганова М.Н. Городские почвы: генезис, классификация, экологическое значение (на примере г. Москвы): автореф. дис. …доктора биол. наук / М.Н. Строганова. – М., 1998. – 71 с.

8. Фролов А.К. Окружающая среда крупного города и жизнь растений в нем. – СПб.: Наука, 1998. – 328 с.

9. Яницкий О. Н. Экология города. Зарубежные междисциплинарные концепции / О.Н. Яницкий. – М., 1984. – 240 с.