Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Ступнікер Г.Л.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИРОБНИЧУ АКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

В сучасній ринковій економіці ринок житла виконує не лише соціальну функцію, а й має суттєвий вплив на економічні процеси інших галузей економіки. Особливої актуальності ефективна житлова політика як складова державної соціально-економічної політики в період європейської інтеграції України, оскільки наша держава позиціонує свою економічну політику як соціально-орієнтовану. Питання, що стосуються стимулювання й розвитку житлового будівництва в регіонах України мають постійно бути в центрі уваги управлінських кіл, оскільки від правильності обрання основних принципів житлової політики та напрямів її реалізації залежить не тільки вирішення питання забезпечення житлом, а й економічний розвиток і соціальна стабільність у суспільстві. Крім того, державна житлова політика України повинна бути гнучкою, ситуативною, поєднувати та чергувати активну соціальну політику з заходами стимулювання приватного сектору.

На жаль, внаслідок значної й постійно зростаючої вартості, нове житло було і залишається недоступним для більшості категорій населення України. Дослідники сучасних тенденцій розвитку житлової сфери стверджують, що саме відсутність належного державного регулювання на ринку житла спричинила низку протиріч, які знижують ефективність державної програми у вирішенні житлової проблеми в Україні.

Виникнення житлової проблеми в Україні на сучасному етапі обумовлюється насамперед такими фінансово-економічними причинами як недоступність комерційних житлових кредитів внаслідок їх високої вартості для більшості громадян, з одного боку, та зменшення обсягів державного фінансування житлового будівництва, з другого. Сукупна дія цих чинників призвела до зниження платоспроможного попиту на житло, і, як наслідок, до зменшення загальних обсягів введення житла, а значить, й до суттєвого зниження виробничої активності підприємств будівельної галузі.

Варто зазначити, що економічна криза, яка досить негативно вплинула на вітчизняну будівельну галузь, спонукає державу запровадити заходи адміністративно-правового та економічного характеру щодо здешевлення складових, що формують інвестиційну вартість житлового будівництва. Найбільш вагомий внесок у зменшення цих витрат належить:

• зниженню граничної межі відрахувань замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до 4 %;

• забороні безоплатної передачі житлової площі в новозбудованих будинках на баланс міста;

• скасуванню обов’язкових відрахувань на розвиток пожежної безпеки та плати за підключення об’єкту до мереж електропостачання;

• спрощенню дозвільної процедури при проектуванні та введенні до експлуатації будівель;

• встановленню чіткої процедури громадського обговорення розміщення об’єктів містобудування, що виключить зловживання з боку стейкхолдерів.

На нашу думку, ключовими напрямками зниження вартості житлового будівництва є наступні дії:

§ обмеження кошторисного прибутку будівельних організацій та рентабельності виробництва вітчизняних будівельних матеріалів;

§ зниження граничної межі відрахувань замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури;

§ встановлення заборони щодо безоплатної передачі житлової площі на баланс міста;

§ скасування плати за підключення об’єкту до систем електропостачання та відрахувань на розвиток пожежної безпеки;

§ певне спрощення дозвільної процедури землевідводу, проектування та введення в експлуатацію будівель;

§ виключення зловживань з боку стейкхолдерів шляхом встановлення чіткої процедури громадського обговорення розміщення об’єктів містобудування.

Варто зазначити, що при формуванні механізму державного управління забезпеченням доступності житла визначальним є встановлення пропорційної залежності підвищення доступності житла від зниження його вагомої складової категорії – вартості.

Також вважаємо за необхідне спрямовувати кошти державної підтримки, передбачені для розвитку житлового будівництва доступного житла, виключно через сформовану систему єдиного замовника будівництва доступного житла при залученні до виконання загального обсягу робіт державних та муніципальних будівельних компаній, які будуть знаходиться під жорстким державним контролем.