Економічні науки/10. Економіка підприємства

Діденко Я.М., Іщенко С.В.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Особливості оцінки конкурентоспроможності підприємства з погляду системного аналізу

Під час трансформації економічних відносин, нестабільності економічних явищ та процесів необхідний новий погляд на формування сучасної концепції конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність підприємства – це характеристика підприємства, яка є формою прояву ступеня реалізації його потенційної спроможності формувати, утримувати та використовувати стійкі конкурентні переваги.

На сьогодні існує значна кількість розроблених як закордонних, так і вітчизняних методик оцінки конкурентоспроможності підприємства. Та більшість з них розроблені не для всіх однорідних підприємств, а для одного-двох. Одна методика враховує резерви у використанні факторів виробництва. Інша — вартість конкретних факторів виробництва в конкретній країні. Третя — ефективність використання потенціалу. Четверта — ефективність виробничо-збутової діяльності. П'ята — зусилля в сфері підвищення якості.

На нашу думку, всі методики оцінки конкурентоспроможності підприємства потрібно застосовувати з погляду системного аналізу, а саме: кожен об’єкт у процесі оцінки конкурентоспроможності підприємства розглядається як велика і складна система і одночасно як частина загальної системи, тобто конкурентоспроможність підприємства розглядається як цілісна система взаємодії із зовнішнім середовищем.

Цілісна оцінка конкурентоспроможності повинна ґрунтуватися на принципі системності, який найповніше відповідає якісно новому стилю мислення та господарювання, спрямованому на системний аналіз параметрів, факторів, важелів, здатних забезпечити конкурентоспроможність підприємства.

Системність передбачає, по-перше, ієрархічність в оцінюванні конкурентоспроможності, по-друге, оцінювання факторів впливу на конкурентоспроможність, по-третє, визначення конкурентних переваг під час оцінки конкурентоспроможності. Системність передбачає також дослідження підприємства у зовнішньому та внутрішньому середовищі.

Під час оцінювання конкурентоспроможності підприємства необхідно в першу чергу проаналізувати структуру системи (підприємства): визначити рівні ієрархії, виділити підсистеми, визначити функціональні та структурні зв’язки. Всі рівні в ієрархічній структурі конкурентоспроможності є взаємозалежними, взаємопроникаючими і взаємодоповнюючими .Якщо людина як працівник підприємства не відповідатиме сучасним вимогам за рівнем освіти, кваліфікації, культури, інноваційності, ініціативності, то підприємство не зможе стати в ряд інноваційно та інтелектуально налаштованих суб’єктів ринку [1,с.22].

Системність у оцінюванні конкурентоспроможності проявляється через фактори, які впливають на конкурентоспроможність на кожному ієрархічному рівні. Глобалізаційні фактори в певної мірі впливають на конкурентоспроможність підприємства, але вплив таких факторів, як інтелектуалізація праці, інформатизація суспільства буде значно істотнішим.

Доповнює поняття системності ще один елемент – конкурентні переваги, які можна визначити на основі попереднього оцінювання факторів впливу. Компоненти системи та характер їх взаємодії зумовлюють формування конкурентних переваг.

В умовах сьогодення конкурентні переваги формуються паралельно до розгортання процесів інформатизації суспільства та інтелектуалізації праці. Стрімке зростання інтелектуалізації у всіх сферах суспільства зумовило появу поняття «інтелектуальна конкурентоспроможність», що частково увібрало в себе сутнісні характеристики таких понять, як : «конкурентоспроможність фінансова», «конкурентоспроможність інноваційна», «конкурентоспроможність соціальна», «конкурентоспроможність людського капіталу» [1, с. 23].

Одним із найбільш головних питань, що виникають при системному аналізі в процесі оцінювання конкурентоспроможності підприємства, є виявлення меж системи господарської діяльності підприємства. Виділяють зовнішнє та внутрішнє середовище системи. Основні відмінності зовнішнього та внутрішнього оточення полягають у наступному: 1) елементи зовнішнього середовища, на противагу внутрішньому, не беруть участі у формуванні конкурентоспроможності як системної властивості, а лише впливають на її рівень; 2) підприємство здатне діяти на внутрішні фактори конкурентоздатності, а на зовнішні – ні. Згідно з висновками М. Портера, конкурентне зовнішнє середовище підприємства включає постачальників, конкурентів та покупців [2, с. 21].

Значимість системного підходу до оцінювання конкурентоспроможністю підприємства полягає в тому, що він дозволяє всебічно оцінити конкурентоспроможність підприємства, його систему управління як у цілому, так і на рівні конкретних конкурентних переваг, проаналізувати будь-яку ситуацію в межах окремо взятої системи, виявити характер проблем.

Таким чином, значимість системного аналізу до оцінки конкурентоспроможності підприємства полягає в тому, він дозволяє всебічно оцінити конкурентоспроможність підприємства, його систему управління як у цілому, так і на рівні конкретних конкурентних переваг, проаналізувати будь-яку ситуацію в межах окремо взятої системи, виявити характер проблем.

Література:

1. Тарнавська Н. Розвиток конкурентних переваг в умовах експансії нововведень / Н.Тарнавська // Економіка України, 2011. – С.16–27.

2. Реутов В.Є. Концепція трансформації регіональної конкурентоспроможності / В.Є.Реутов // Регіональна економіка. Наук.-практ. журн., 2010. – №4. – С.17–24.