Асистент Донських А.С.
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет,
Україна
Підвищення
конкурентоспроможності аграрних підприємств на основі інтеграційних процесів
Стан аграрного виробництва та забезпечення населення його
продуктами є одним із ключових індикаторів розвитку економіки будь-якої країни.
Необхідність забезпечення продовольчої безпеки країни, задоволення потреб
населення в продуктах харчування і зростання соціально-економічної ефективності
сільського господарства ставлять на перший план завдання щодо підвищення
конкурентоспроможності вітчизняного агропромислового комплексу. Без
високоефективного і конкурентоспроможного агропромислового виробництва
неможливе вирішення багатьох першочергових і стратегічних завдань щодо розвитку
соціально-орієнтованої економіки країни і формування цивілізованого
агропродовольчого ринку. Для цього необхідний постійний пошук шляхів
вдосконалення продукції, технології виробництва, спрямованих на випередження
своїх конкурентів.
На сучасному етапі розвитку України серед способів
вирішення виробничо-економічних проблем АПК найбільшої гостроти набуває
розвиток інтеграційних процесів. Під
інтегрованими формуваннями розуміють горизонтально та (або) вертикально
інтегровані комплекси, що сформовані з кількох юридичних та/або фізичних осіб і
поєднують розробку (розвідування, видобуток), виробництво, реалізацію,
післяпродажне обслуговування споживачів кінцевої продукції міжгалузевого
технологічного циклу та переробку (ресайклінг) відходів споживання кінцевої
продукції [2]. Агропромислова інтеграція передбачає поєднання галузей сільського
господарства, які займаються виробництвом, переробкою, зберіганням, реалізацією
сільськогосподарської продукції, а також допоміжних виробництв, що його
обслуговують з метою забезпечення ефективності аграрного виробництва. Формування
ефективно діючих інтегрованих об’єднань в агропромисловому комплексі дозволяє поєднати
між собою процеси виробництва, переробки та реалізації продукції, розширити
фінансову базу учасників, збільшити прибутковість сільськогосподарського виробництва
та обсяг виробленої сільськогосподарської продукції, підвищити її
конкурентоспроможність, скоротити частку імпортованих продуктів, задовольнити
потреби населення в продуктах харчування, забезпечити сировиною простоюючи
виробничі потужності переробних підприємств. Агропромислова інтеграція сприяє
перерозподілу трудових ресурсів і засобів виробництва з переробної
промисловості в сільське господарство і навпаки, тим самим знижуючи сезонність сільськогосподарського виробництва.
Даний процес життєво необхідний не тільки у зв’язку з сезонністю
сільськогосподарського виробництва, але й тому, що дозволяє покращити
господарську діяльність виробників сільськогосподарської техніки і обладнання з
метою максимального задоволення запитів сільгоспвиробників якісної і
високопродуктивної техніки і устаткування.
Однак, на сьогоднішній день, формування і розвиток інтегрованих структур пов’язані
з різними видами ризиків, які мають свою специфіку. На
ефективність інтеграції, формування і розвиток інтеграційних об'єднань впливає
цілий комплекс як зовнішніх так і внутрішніх чинників, які постійно змінюються
і вимагають адекватної адаптації інтегрованих структур до цих змін. Перспективи
інтеграції української економіки у світогосподарські глобалізаційні процеси
обмежуються переважно через внутрішні макроекономічні чинники, а саме: значне
відставання в обсягах виробництва ВВП у розрахунку на одну особу населення; тривалість
процесів приватизації, їх перманентні ускладнення; відсутність належних
елементів соціально орієнтованого ринкового господарства; невідповідність
механізмів державного регулювання економіки європейським стандартам; залежність
від імпорту енергоносіїв; наявність значних обсягів «тіньової економіки»; незавершеність
адміністративної реформи; політична нестабільність [1].
На сучасному етапі потрібен
більш широкий і послідовний розвиток кооперативно-інтеграційних процесів на
всіх рівнях управління АПК. Необхідно збільшити кількість інтегрованих
структур, частини яких повинні працювати на кінцевий результат. Світовий досвід
переконує, що там, де переробні підприємства мають стійкий зв’язок з
сільськогосподарськими товаровиробниками, збільшується загальна ефективність
аграрного виробництва. Це досягається за рахунок зниження затрат на проміжних
стадіях технологічного процесу агропромислового виробництва, а також за рахунок
підвищення рівня завантаження потужностей переробних підприємств. Варто зазначити,
що для інтегрованих підприємств агропромислового комплексу швидше і ефективніше
вирішується і таке важливе завдання, як залучення інвестицій .
В теперішніх умовах існує необхідність розвитку
агропромислової інтеграції на основі забезпечення технічної, технологічної,
економічної єдності та безперервності етапів виробництва, заготівлі,
транспортування, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції з
метою стабілізації агропромислового виробництва та збільшення його економічної
ефективності. Так як досвід розвитку інтеграційних процесів сприяє подальшому
зростанню і розвитку сільськогосподарської галузі економіки, то його
застосування в нашій країні за даних умов допоможе вітчизняним
сільгосптоваровиробникам залишатися на ринку конкурентоспроможними.
Література:
1. Березіна Л. М. Інтеграційні процеси
підприємств АПК:організаційно економічні аспекти [Електронний ресурс ] / Л.М.
Березіна // Режим доступу: http://economics-issues.com.ua
2. Бобов Г.Б. Суть інтегрованого формування в АПК [Електронний ресурс
] / Г.Б. Бобов // Режим доступу: http://intkonf.org/bobov-gb-sut-integrovanogo-formuvannya-v-apk/