Економічні науки/ 15. Державне регулювання економіки

Борисюк О. В.

к.е.н., доцент кафедри фінансів та оподаткування Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Україна

Собко Н. П.

студентка V курсу Східноєвропейського національного університету

імені Лесі Українки, Україна

Особливості адміністрування податку на прибуток в Україні

В сучасних умовах становлення і розвитку економічних відносин України провідну роль відіграє діяльність підприємств, особливо це стосується державного регулювання, яке здійснюється через систему оподаткування, провідне місце в якій посідає податок на прибуток.

Податок на прибуток є важливим як для підприємств так і для держави. Він має дуже велике фіскальне значення в Україні, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Також цей податок має широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюватися як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві пріоритетних товарів [3, 264].

Податкова реформа – 2015 змінила Податковий кодекс України, у частині податку на прибуток чи не найбільше. З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до  Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Цим Законом викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України в новій редакції та передбачено розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування [1].

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). У такому разі платник податку має право прийняти рішення про незастування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходe [2, 192].

Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування. Базова (основна) ставка податку становить 18%. Податковим (звітним) періодом з податку на прибуток є календарний рік.

Строк подання декларації з податку, у тому числі розрахунку щомісячних авансових внесків визначено згідно ПКУ до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Згідно ПКУ виділяють загальний порядок сплати податку на прибуток та порядок сплати авансових внесків.

За загальним порядком, без сплати авансових внесків, можуть сплачувати податок на прибуток такі платники:

- новостворені, тобто зареєстровані протягом звітного (податкового) року;

- виробники сільськогосподарської продукції;

- неприбуткові установи (організації);

- платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 20 млн. грн.

Усі інші платники податку на прибуток сплачують авансові внески. Це будуть звичайні платники, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 20 млн. грн. та які в цьому ж податковому році отримали прибуток за даними податкового обліку та сплачували з нього податок, тобто в них є сума прибутку для розрахунку авансових внесків [1].

Авансові внески сплачуються протягом дванадцятиденного періоду, який визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно – у зв’язку зі встановленим строком подання декларації до 1 червня. Тобто до 1 червня платник податку на прибуток подає декларацію та з червня до 30 числа кожного місяця має сплачувати авансовий внесок, визначений за такою декларацією [2, 191].

Тобто, із прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» відбулося багато кардинальних змін щодо ведення обліку та подання звітності на підприємстві. Зокрема, значних змін зазнав податок на прибуток підприємств. Це повинно забезпечити ефективніше функціонування як економіки України вцілому так і кожного суб’єкта господарювання окремо.

Література:

1. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

2. Податковий кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 6 лютого 2015 року: [Офіц. Текст] – К.: Алерта, 2015. – 568 с.

3. Якушик І. Д. Податкові системи зарубіжних країн: [Довідник] / І. Д. Якушик, Я. В. Литвиненко ‒ К.: «МП Леся», 2004. ‒ 480с.