Остромухова Наталія – студентка ІV курсу інституту економіки та менеджменту Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 

 

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент О. В. Борисюк

 

Необхідність та проблеми проведення фіскальної децентралізації в Україні

 

Актуальність дослідження. На сьогоднішній день основним завданням будь-якої  демократичної держави є забезпечення зростання рівня благополуччя кожного окремого громадянина. Згідно з досвідом найбільш розвинутих країн, головною умовою досягнення даної мети є якісне державне управління, яке посилює демократичні інститути, надає однакові можливості доступу до суспільних благ для всіх громадян, покращує якість суспільних послуг і рівень життя населення. Основним напрямом реформ у даному напрямі повинні стати процеси фіскальної децентралізації як найбільш ефективної форми організації управління суспільними благами, що відповідає новій системі ринкових відносин та процесам демократизації всіх сфер життєдіяльності суспільства. Тому, на сучасному етапі розвитку української економічної системи питання реалізації фіскальної децентралізації набуває першочергового значення.

         Проблемам фіскальної децентралізації свої праці присвятили такі провідні вітчизняні науковці, як: Бондарук Т.Г., Деркач М.І., Карлін М. І., Кравченко В.І. Разом з тим спостерігається певна фрагментарність досліджень

проблематики теоретичних та емпіричних аспектів фіскальної децентралізації, що підтверджує необхідність подальшого дослідження у даній сфері.

Відповідно метою дослідження є аналіз можливих наслідків проведення реформи фіскальної децентралізації та визначення основних перешкод на шляху до впровадження фінансової  самостійності регіонів.

Результати дослідження. Необхідність децентралізації системи управління в Україні назрівала вже протягом тривалого періоду як в економічній, так і політичній площині. Проте якщо до «революції гідності» дане питання розглядалося в контексті актуалізації соціокультурних та економічних відмінностей між регіонами, то на сьогодні проблема децентралізації все більше набуває економічної доцільності.

Разом з тим, проведення послідовної політики у сфері фіскальної децентралізації  сприятиме отриманню таких позитивних результатів:

1)                підвищення якості державного управління на центральному рівні. Уряд отримає можливість займатися дійсно важливими справами національного масштабу, а не розпорошувати свої сили та ресурси на вирішення питань місцевого рівня.

2)                підвищення якості роботи місцевих органів влади. Коли органи місцевого самоврядування мають власні кошти та повноваження з їх мобілізації, вони несуть відповідальність за соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці.  

3)                децентралізація влади і бюджетної системи сприяє підвищенню ефективності використання бюджетних коштів. Очевидно, що центральний уряд, який більшою мірою займається загальнонаціональними завданнями, не здатен ефективно витрачати бюджетні ресурси в багатьох напрямках. Органи місцевого самоврядування більше ознайомлені із місцевими проблемами, тому надання місцевим органам більше повноважень щодо розпоряджання державними коштами сприятиме їх більш ефективному використанню [2].

Таким чином, вищезазначені переваги говорять про необхідність проведення політики фіскальної децентралізації в Україні. Однак, попри останні численні зміни у законодавчому полі та політичні дебати стосовно зміцнення фінансової самостійності місцевих органів влади суттєвих змін у напрямку фіскальної децентралізації не відбулося. Основними чинниками, які гальмують даний процес, є:

1)                невелика частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті Україні, що свідчить про недостатній рівень розвитку місцевих фінансів;

2)                не підкріплення повноважень органів місцевого самоврядування відповідними фінансовими джерелами, які могли б стати основою фінансової самостійності адміністративно-територіальних одиниць;

3)                існує значна диференціація за рівнем фінансової спроможності регіонів, а податкова база більшості з них є недостатньою для самостійного виконання навіть тих функцій, які покладені на місцеву владу за сучасного устрою. Так, найвищий індекс податкоспроможності спостерігається у  Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях та м. Києві. У той же час існує ряд регіонів, які не спроможні забезпечити свої потреби за рахунок податків, а саме: Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Житомирська та інші області [1].

Висновки. Таким чином, впровадження фіскальної децентралізації в Україні на сучасному етапі є першочерговим питанням, вирішення якого сприятиме зміцненню фінансової самостійності регіонів, покращення якості державного управління та посилення відповідальності місцевих органів влади. Однак, вирішенню цього завдання заважають такі фактори як невелика частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України, низький рівень фінансової спроможності регіонів та значна диференціація у податкоспроможності адміністративно-територіальних  одиниць.

 

Список використаної літератури:

1.     Данилишин Б. Децентралізація управління в Україні: з чого почати?/ Б.Данилишин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kontrakty.ua/article/82116.

2.     Молдаван О. Навіщо Україні потрібна децентралізація [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forbes.ua/ua/nation/1373806-navishcho-ukrayini-potribna-decentralizaciya.