Ст. 5 курсу Олексієнко А. В.

Вінницький навчально-науковий інститут економіки ТНЕУ

Сучасний стан і шляхи покращення фінансування закладів культури та мистецтва в Україні

В статті досліджено сучасний стан сфери фінансування закладів культури та мистецтва в Україні. Визначено найважливіші проблеми акумулювання та використання бюджетних коштів на сферу культури та розглянуто можливі шляхи вдосконалення її фінансування в Україні.

Ключові слова: фінанси, бюджет, сфера культури, фінансування закладів культури і мистецтва, фінансові ресурси.

Keywords: finance, budget, area of culture, financing of institutions of culture and arts, financial resources.

Постановка проблеми: Сфера культури посідає особливе місце в українському суспільстві як галузь, що різнобічно впливає на його розвиток, поліпшуючи соціальне середовище життєдіяльності, тому держава повинна сприяти розвитку цієї галузі та поступово збільшувати видатки на культуру. Сьогодні держава виділяє на такі цілі дуже мало коштів, фінансування відбувається за залишковим принципом, що призводить до скорочення або припинення існування певного сектору сфери культури.

Мета статті: Розкрити сучасний стан фінансування сфери культури та мистецтва України, визначити шляхи його вдосконалення.

Виклад основного матеріалу: Культура тісно пов’язана з життям суспільства і розвиток культурного середовища є важливою передумовою формування продуктивних сил, підвищення ефективності суспільного виробництва. Проте практика фінансування даної галузі у нашій державі показує, що забезпечення діяльності закладів культури та мистецтва не є одним із пріоритетних напрямків фінансування.

Серед науковців, що досліджували питання фінансування закладів культури є такі, як А. Величко, О. Василик, В. Опарін, В. Федосов, О. Гриценко, М. Попович та інші.

Існування і функціонування закладів культури є необхідною умовою для подальшого розвитку суспільства, особливо в умовах ринкових відносин, коли науково-технічний процес охоплює всі сфери виробництва і створює передумови для всебічного розвитку особистості.

На сьогодні функціонування та розвиток закладів культури не забезпечується на належному рівні, фінансування не відповідає нормам, а використання бюджетних коштів практично не відрізняється від того, яке було в радянські часи.

Суттєвою проблемою, що існує в галузі культури досі є "залишковий принцип" її фінансування. При розподілі коштів Державного бюджету існує певна градація сфер на першочергові, а отже "головні" та так званий "залишок", який в свою чергу теж поділяється по своїй важливості залежно від частки в бюджеті. Саме до цього "залишку" і належить галузь культури і мистецтва.

В умовах економічної кризи бюджетне фінансування помітно відстає від потреб галузі. Місцеві бюджети не можуть у повному обсязі забезпечити нормальне функціонування об’єктів культурної сфери. Тому, на нашу думку, передача данного виду закладів у муніципальну власність може стати важливою передумовою для зниження витрат і виходу із кризового стану. Але у сучасних умовах, зважаючи на недостатність коштів місцевих бюджетів,заклади культури закривають, або передають у приватну власність. Таким чином, заклади культури і мистецтва вимушені самостійно знаходити способи забезпечення власного функціонування і подальшого розвитку. Негативним моментом також є обмеженість широкого доступу населення до більшості культурних заходів через стрімке підвищення цін на них.

Актуальними є проблеми збереження існуючої мережі закладів культури в усіх регіонах України, забезпеченні їх сучасною матеріально-технічною базою.

Виходячи з зазначеного можна сказати, що оновлення системи фінансування закладів культури на сьогодні є актуальним завданням для держави.

Висновки: Діяльність закладів культури та мистецтва спрямована на формування та розвиток особистості людини, що робить її необхідною умовою для розвитку суспільства. У сучасних умовах дана сфера фінансується державою у недостатньому обсязі, а система фінансування є досить неактуальною. В Україні слабо розвинені механізми залучення позабюджетних коштів на розвиток культури, а бюджетна підтримка орієнтована переважно на державні та комунальні заклади культури. Україні варто переймати досвід іноземних держав, де рівень культурного розвитку суспільства має велику цінність для держави, на що виділяються значні фінансові ресурси з державного бюджету.

Але, враховуючи сучасний стан та умови розвитку нашої держави, варто відмітити, що пріоритетним залишається розвиток інших галузей. Саме тому фінансування закладів культури та мистецтва є недосконалим та не задовольняє потреби галузі загалом.

Література:

1. Зуєва Л.С. Проблеми розвитку фінансування закладів культури./ Економіка. Фінанси. Право., 2005- С. 6-9

2. Кічурчак М.В. Напрями вдосконалення бюджетного фінансування сфери культури в Україні /Демографія та соціальна економіка, 2012.- №2.- С.63-72

3. Юхименко П.І., Федосов В.М., Лазебник Л.Л та ін. Теорія фінансів: Підручник [Текст]/За ред. проф. В.М Федосова, С.І. Юрія.- К.: Центр учбової літератури, 2010.- 576 с.

4. Закон України «Про культуру» : від 14.12.2010 р., № 2778-VІ // ВВР України. – 2011. – № 24. – Ст. 168.