Сергій Гриняк
Науковий керівник: Недбалюк Олександр Петрович : к.е.н,
доцент. Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ПРОБЛЕМИ ІНВЕСТУВАННЯ ТА
РОЗВИТКУ АПК УКРАЇНИ
Сучасну ринкову
економіку неможливо уявити без іноземних інвестицій, які поширені як у
промислово розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Інвестиції є
основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки країни в цілому. Від уміння інвестувати залежить розквіт чи
занепад власного виробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних
проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового та
людського капіталів. Без надійних основ інвестиційної діяльності, якими б професійно
володіли спеціалісти відповідного профілю, марно сподіватися на сталий розвиток
вітчизняного виробництва, науково-технічний і соціальний про- грес, а з ними і
на належне місце у світовому господарстві .
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Деякі аспекти інвестування та розвитку агропромислового
комплексу України розглядали вітчизняні вчені, такі як Л.М.Борщ, О.М.
Тарабукіна, Є.О. Ланченко, Н.В. Петруня,І.В. Шалигіна, О.О. Євтушевська, Г.О.
Мазур, Т.В.Мацибора, Ю.М. Воробйов та інші. Проте питання, пов’язані із
проблемами інвестування та розвитку агропромислового комплексу України,
залишаються розробленими недостатньо. Метою цієї статті є з’ясування ролі
інвестування у вирішенні проблем розвитку АПК України. Мета статті. Аналіз розвитку агропромислового
комплексу України за останні роки; характеристика сучасних проблем
агропромислового комплексу та пошук шляхів вирішення проблем агропромислового
сектора. Виклад основного
матеріалу. За даними Мінагрополітики, в агропромисловий комплекс України
сном на 1 квітня 2010 року, починаючи з 1992-го, було введено $2,563 млрд.
прямих іноземних інвестицій (6,4% загального обсягу прямих іноземних інвестицій
в економіку країни). З них - $1788,7 млн. вкладено в підприємства харчової і
переробної промисловості та $774,3 млн. – у сільськогосподарські. Водночас, за I квартал нинішнього року в агропромисловому секторі стався
відтік іноземного капіталу у розмірі $39,1 млн.: $5,4 млн. – у сільському
господарстві і $33,7 млн. – у харчовій промисловості. Основними інвесторами в АПК
України, зокрема у сільське господарство, є: Кіпр ($251,2 млн.), Велика
Британія ($133,5 млн.), Данія ($57,6 млн.), Німеччина ($55,4 млн.), Польща
($29,3 млн.), Австрія ($28,9 млн.); серйозні інвестиції у вітчизняну харчову промисловість
надійшли з Нідерландів ($591,1 млн.), Швеції ($213,6 млн.), Кіпру ($235,2
млн.), Великої Британії ($131,9 млн.), США ($65,3 млн.) та Швейцарії ($88,5
млн.) [6]. Основним
напрямом державного регулювання інвестиційної політики України для АПК має бути
визначення пріоритетних галузей виробництва, тобто об’єктів першочергового
іноземного інвестування. Одним з провідних критеріїв доцільності такого вибору
повинна бути можливість досягти ланцюгової реакції господарської активності та
зростання в усьому агропромисловому комплексі як наслідку первинної ін'єкції
капіталів. У зв’язку з цим, враховуючи вітчизняні потреби і світовий досвід,
особливо країн Східної Європи, для умов України можна запропонувати такі
пріоритетні сфери для залучення іноземних інвестицій із метою забезпечення
динамічного розвитку переробних галузей АПК:
·
виробництво технологічного устаткування для цукрової, олійно-жирової,
хлібопекарної, борошномельно-круп'яної, м'ясо-молочної промисловості;
·
виробництво тари і упаковки;
·
біотехнології в галузях переробної промисловості АПК;
· створення об'єктів соціальної інфраструктури. [4]. Про доцільність зазначених
пріоритетів свідчить той факт, що в Україні від несвоєчасного збору і вивозу,
поганого збереження і переробки цукрового буряка щорічно втрачаються до 600-800
тис. т. цукру. Аналогічні приклади можна навести і по інших галузях і виробництвах.
Звичайно, перерахування пріоритетів має попередній характер. У залежності від
нагромадження досвіду залучення іноземних інвестицій його потрібно буде
коректувати [5, с.53].
За прогнозами рейтингового
агенства Fitch Ratings капіталовкладення в АПК України в період з
2011 по 2013 рр. складатимуть близько $1,87 млрд.
Значну частину капіталовкладень складуть позикові гроші (чисті надходження за
боргом та за акціями).
Однак, ситуація із залучення іноземних
інвестицій в агропромисловий комплекс України залишається незадовільною,
оскільки існує досить багато проблем в інвестуванні.
До цих проблем належить:
1) економічна нестабільність
держави;
2) недосконале законодавство
у сфері інвестування;
3) темпи інфляції
залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Європи;
4) недосконала фінансова, у
тому числі податкова політика функціонування інвестиційного процесу та ін.
Стратегія інвестиційного розвитку сільського
господарства повинна базуватись на основі забезпечення інвестора об’єктивною
інформацією про стан та перспективи розвитку певного об’єкта інвестування. Для
цього відповідними інституціями повинен проводитись регулярний моніторинг
інвестиційної привабливості, результати якого мають доводитись до уваги
потенційних інвесторів як у вигляді окремих інформаційних збірників, так і на
офіційних сайтах регіональних та центральних органів управління [1, с. 86].
Можливим варіантом виходу з
нинішнього кризового стану може стати перехід аграрного виробництва від
галузевої форми розвитку до іншої конкурентної, в якій би відбувався процес
взаємодії вільних ринкових сил згідно з принципом самоорганізації – кластерна
форма
Зміцненню
конкурентоспроможності АПК перешкоджають такі чинники:
1) низький рівень розвитку
фінансово-кредитної системи;
2) нерозвиненість інфраструктури
АПК;
3) низький рівень
спеціалізації функціонуючих господарств.
Основними напрямами
подолання даних проблем є:
1) збільшення
експортного потенціалу вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції;
2) налагодження
сучасної інфраструктури аграрного;
3) посилення
кооперації виробників сільськогосподарської продукції;
4) налагодження
співпраці між виробниками сільськогосподарської продукції та дослідними
установами;
5) створення
спеціалізованих банків для кредитування сільськогосподарських підприємств на
пільгових засадах [1, с. 86].
Іноземні інвестиції в АПК України
надходять у таких формах: -
прямі іноземні інвестиції (ПІІ); -
інвестиції в основний капітал;
- інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.
Стратегічними цілями регулювання економіки АПК є забезпечення:
– стабільності
продовольчого постачання протягом року за різних умов на всій території країни;
– ресурсної достатності
продовольчих товарів за рахунок власного виробництва та імпорту;
– раціональної структури
споживання;
– доступності харчових
продуктів усім верствам населення незалежно від доходів;
– належної якості
продовольчих товарів.
Державне регулювання
сільського господарства для європейських країн явище не випадкове, оскільки
ефективність агропромислового комплексу – незмінна передумова процвітання
всього суспільства. [2, с. 141].
Розв’язання проблем
розвитку агропромислового комплексу України лежить у площині як аграрної, так і
регулятивної, регіональної та соціальної політики.Щодо першої, то йдеться саме
про підтримку прагнень виробників сільськогосподарської продукції здійснювати
її зберігання. Переробку, реалізацію, що дає можливість значно збільшити власні
доходи, створити робочі місця, поліпшити добробут сільських жителів.
Загально визнаним напрямом
сільського розвитку є диверсифікація діяльності, у тому числі створення
сприятливих умов для поширення її несільськогосподарських видів у сільській
місцевості.
Висновки. Таким чином, можна
зробити наступні висновки. По-перше, інвестиції є основою розвитку підприємств,
окремих галузей та економіки країни в цілому. По-друге, слід відмітити, що стан
інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки України знаходиться на
низькому рівні. Інвестиційний клімат є несприятливим для інвесторів. Сам
інвестиційний процес розглядається як довгострокове вкладення коштів в цілях
створення нових і модернізації діючих сільськогосподарських підприємств,
інвестор, в свою чергу, прагне отримати швидкий дохід з мінімальним ризиком.
Список
використаних джерел
1. Бабенко А.
Державне регулювання та підвищення конкуренто спроможності аграрного сектору //
Економіка АПК. – 2009. – №5. – с.85-88.
2. Щекович О.
Використання зарубіжного досвіду державного регулювання економіки АПК в Україні
// Економіка АПК. – 2009. – №1. – с.140-146.
3. . Щурик М.В.
Інвестування сільського господарства: інвестиційні пріоритети на напрямки
[Текст] / М.В. Щурик, М.М. Щурик // Статистика України. – 2010. – № 4. – С. 51
– 55.