Економічні
науки/ 4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки
К.е.н., доц. Барташевська Ю.М.
Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля,
Україна
Ризики інвестування: підходи до управління
Незважаючи на значну
кількість наукових праць і їх впровадження в теорію і практику управління
інвестиційною діяльністю, зокрема ризиками, неможливо визначитися з поняттями
управління та оцінки інвестиційних ризиків, які виникають в інвестиційній
діяльності. Очевидно,
що це пов’язане з
невизначеністю поняття “управління ризиком”.
Аналіз публікацій щодо управління ризиками,
дозволив зробити висновки, що управління ризиками можна розглядати як науку,
систему заходів або діяльність, пов’язаних з обліком випадкових факторів,
здатних спричинити ризик та зменшити їх вплив на підприємницьку діяльність.
Так, О. Шапкін [1, с. 273] та А. Маловичко
[2,
с. 8] розглядають управління інвестиційним ризиком як діяльність, що спрямована
на класифікацію ризиків, ідентифікацію, аналіз та оцінку, розробку шляхів
захисту від ризику. А основною метою управління ризиками є стабілізація
одержання підприємством запланованого прибутку, який позитивно впливає на його
інвестиційну привабливість. Автором [1, с. 274] також наведена схема управління
ризиками, яка є загальною і не відображає ні специфіки підприємницької
діяльності, ні виду ризиків, якими необхідно управляти.
М.В. Хохлов [3, с. 9], вважає, що
управління ризиком - це перш за все наукова
дисципліна, яка вивчає вплив випадкових факторів на людську діяльність та
наслідки такого впливу. Тому основна увага приділяється ризикам виробництва та
техногенним ризикам. На жаль автором, серед методів впливу на ризик докладно
розглянуто лише страхування, яке є одним з найпоширеніших, проте не єдиних
методів зменшення ризику.
Англійські вчені К. Редхед та С. Х’юс [4, с.
23] під управлінням ризиком розуміють комплекс заходів або набір певних
інструментів, здатних зменшити ризик. Проте, всі пропозиції авторів стосуються
тільки портфельних ризиків, а методами їх зменшення названі тільки хеджирування
та страхування. Авторами не розглядаються ризики реальних інвестицій, а
кількість методів управління ризиками досить обмежена.
Загальним недоліком цих
досліджень є те, що в них не пропонуються критерії вибору методу управління
ризиком і майже не приділяється уваги оцінці його ефективності.
Сам
же процес управління ризиками, на думку авторів [5, с. 16; 6, с. 24],
пов’язаний з прийняттям рішень і потребує дотримання принципів: безперервності
та системності; розвитку відповідно до корпоративної стратегії підприємства;
наявності необхідного обсягу достовірної інформації; прийняття рішень,
пов’язаних з мінімізацією ризиків, які забезпечують позитивні результати
фінансово-господарської діяльності підприємства.
Проте,
на наш погляд, управління ризиками слід розглядати у більш широкому значенні.
Воно повинно включати економічні, організаційні, правові та інші аспекти, які
забезпечують ефективні управлінські рішення щодо інвестиційного розвитку
підприємств і організацій. При цьому зауважимо, що загальноприйняте визначення
або єдині підходи до визначення поняття «інвестиційний ризик» у сучасній
економічній літературі не формалізовані.
Так,
Р.В. Тучин [5,
с. 7] вважає, що управління інвестиційним ризиком є сукупністю принципів і
методів реалізації інвестиційних рішень, які пов’язані зі зменшенням
розузгодження інвестиційних ресурсів за кількістю, якістю та за часом їх
залучення. За визначенням І.Т. Балабанова [7, с. 13], ризик - менеджмент -
це система управління ризиком і фінансовими відносинами, що виникають у процесі
цього управління.
Отже можемо стверджувати, що всі автори розуміють під управлінням
інвестиційним ризиком певні системні дії, спрямовані на зменшення ризику та
максимізацію прибутку, отримуваного від інвестиційної діяльності.
На думку М.І.
Пасерби [8], управління ризиками можна розглядати не тільки як науку або
управлінську діяльність, а як комплекс взаємопов’язаних між собою підходів.
Автор пропонує управління ризиком розглядати як:
−
науку
− систему теорій, ідей, знань щодо аналізу, оцінки, управління ризиками і
соціально-ризиковими відносинами, закономірностей розвитку ризикових ситуацій,
практики їх застосування;
−
функціональну
систему у вигляді взаємозв’язаних компонентів, які роблять внесок у
характеристику цілого;
−
інституціональний
підхід;
−
організаційно-правову
діяльність, коли управління ризиком розглядається як самостійна сфера
діяльності людини і мистецтво управління ризиками;
−
конструктивний
процес з окремими пов’язаними операціями (аналіз, оцінка, управління ризиками).
Запропонований М.І. Пасербою
комплексний підхід дозволяє більш широко описати поняття управління ризиками,
проте по суті узагальнює три вищезгадані підходи щодо управління ризиками.
Узагальнюючи вищенаведене, на нашу думку, управління
інвестиційними ризиками машинобудівних підприємств слід розглядати з наступних
точок зору:
1. Наукової − сукупність наукових термінів та
знань щодо управління інвестиційними ризиками. Управління інвестиційними
ризиками – це система методів, знань та підходів щодо аналізу, оцінки та
мінімізації ризиків.
2. Організаційної – система управління інвестиційними
ризиками є інтегрованою у систему управління підприємством і від неї певним
чином залежить економічна безпека підприємства. Система управління
інвестиційним ризиком має чітку організаційну структуру, а робітники – свої
права та обов’язки.
3. Функціональної – сукупність дій системи управління
інвестиційними ризиками (аналіз, оцінка, моніторинг), які спрямовані на
досягнення мети – мінімізації рівня ризику підприємства.
Аргументами
є те, що управління інвестиційними ризиками має системний характер і потребує
залучення всіх рівнів управління підприємством до мінімізації рівня ризику.
Тож,
на нашу думку, управління інвестиційним ризиком – це комплекс дій, спрямованих
на виявлення та мінімізацію ризиків інвестиційного проекту, які реалізуються на
всіх рівнях управління підприємством.
Література:
1. Шапкин А.С.
Экономические и финансовые риски. Оценка, управление, портфель инвестиций:
монография /А.С. Шапкин. - М.: Дашков и Ко, 2003. - 544 с.
2. Маловичко А.С. Вплив ризик-менеджменту на інвестиційну привабливість
підприємства: автореф. дис. на здоб. наукового ступеня канд.
екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка
та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / А.С.
Маловичко. – Донецьк, 2007. – 21 с.
3. Хохлов Н.В. Управление
риском / Н.В.
Хохлов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА,
2001. - 239 с.
4. Рэдхед К., Хьюс С.
Управление финансовыми рисками / К. Рэдхед, С. Хьюс. − М.: ИНФРА-М,
1996. - 288 с.
5. Тучин Р.В. Управление
инвестиционными рисками: автореф. дис. на пол. научной степени канд. экон.
наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (управление
инновациями и инвестиционной деятельностью)» / Р.В. Тучин. -
Москва, 2007. - 18 с.
6. Старостіна А.О., Кравченко В.А. Ризик-менеджмент: навч. посібник / А.О.
Старостіна, В.А. Кравченко. - К.: Політехніка, 2004. - 200 с.
7. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент / И.Т. Балабанов. -
М.: Финансы и статистика, 1996. -
192 с.
8. Пасерба М.І. Дослідження методологічних підходів до управління ризиком на
підприємстві / М.І. Пасерба // Інноваційна економіка. – 2010. − №4. – С.
50 – 53.