Економічні науки / 5.Управління трудовими ресурсами

Радецька В.О.

студентка V курсу, магістр, спеціальність бізнес-адміністрування

Бабій І.В.

ст. викладач кафедри економіки, менеджменту та адміністрування

Хмельницький національний університет, Україна

Особливості формування команди міжнародного логістичного проекту

Процес змін, що торкається всіх сфер діяльності організацій, а тим більше, перетинаючий межі организацій, призводить до того, що традиційні суб'єкти та процедури не дозволяють в повній мірі реалізувати свої потенційні можливості. Однією з причин цього є той факт, що жодна людина не володіє достатніми знаннями та компетентністю для швидкої розробки та впровадження рішень, здатних забезпечити успіх. Проте, це під силу ефективним командам. За результатами опитування Центру досліджень управління проектами Манчестерського Університету науки та технологій (UMIST) одним из визначальних чиників успішної діяльності компаній 84% опитаних вважають роботу команди проекту та 100% - лідерство в проектах [1]. Основною причиною провалу проектів, на думку багатьох дослідників, є не технології, інструменти або методи, а в першу чергу – люди. Тому, в умовах динамічного оточення проектів, їх складності та різноманіття необхідно шукати нові підходи до управління людськими ресурсами, персоналом в проектах, підбору проектних менеджерів та формуванню проектних команд.

Для успішної реалізації проекту велике значення має ефективна робота його команди, забезпечити яку можна через формування, використання та розвиток кадрового потенціалу команди проекту. Для команди проекту важливою є наявність у її членів певної комбінації взаємодоповнювальних навичок. Актуальність дослідження проблеми формування проектної команди міжнародного логістичного проекту полягає в необхідності залучення різної кількості різноманітних фахівців в певний обмежений проміжок часу, використовуючи всі доступні канали залучення цих працівників.

Для вирішення конкретної комплексної задачі (розробка проекту та його реалізація) створюється тимчасова організаційна структура – проектна організація, впровадження якої передбачає формування проектної команди.

В роботах, присвячених проблемам управління проектами, специфіка команди визначається в її відмінності з поняттям «група» [2]. На відміну від групи - традиційної форми поєднання для розробки продукту, команда є якісно новою формою утворення. Якщо робота в групі не накладає додаткових вимог на керівника та її членів - кожен відповідає за свою область діяльності, а керівник відповідає за інтеграцію частин та загальний результат), то в команді відсутнє жорстке закріплення розподілу функцій, а за кінцевий результат відповідає не тільки керівник, але і всі члени команди. В результаті, команди здатні виробляти таку енергію, яку не можуть проявити ні окремі індивіди, ні група. Таким чином, команда – це колектив людей, що мають загальні цілі, взаємодоповнювані навички та вміння, високий рівень взаємозалежності та поділювану відповідальність за досягнення кінцевих результатів. Команду від групи вирізняють наступні характеристики [3]: 1) єдність цілі; 2) спільна діяльність; 3) несуперечність інтересів; 4) автономність діяльності; 5) колективна та взаємна відповідальність за результати спільної діяльності; 6) спеціалізація та взаємодоповнюваність ролей (включаючи оптимальний розподіл функцій та обсягів робіт, а також синергічність взаємодії членів команди); 7) стійкість команди (виправданість взаємних очікувань її членів).

Проектні організаційні структури логістики розрізняються за масштабами проектів (програм), характером взаємодії проектної команди з лінійно-функціональними підрозділами компаній, колом повноважень та взаємозв'язками з «трьома сторонами» в логістиці фірми. В сукупності все це визначає цілі та способи функціонування проектної команди, вимоги відносно її членів та лідера.

Логістичний проект – це складна детальна розробка, що включає в себе схеми планувальних рішень (наприклад, складів, терміналів, логістичних комплексів), опис до рівня операцій та дій всіх бізнес-процесів, розрахунки технологічних рішень, економічної ефективності та багато інших розділів, що визначаються технічним завданням проекту. Коли в коло учасників логістичного проекту залучаються різні країни, він набуває статусу міжнародного (глобального) та відіграє важливу роль в економіці та політиці тих країн, для яких вони розробляються, оскільки проектна діяльність в міжнародному просторі — це здатність реальної оцінки певної проблеми як з позиції вітчизняних особливостей, так і з позиції транснаціонального погляду на її універсальний характер.

Міжнародні логістичні проекти грунтуються на взаємодоповнюючих відносинах та можливостях партнерів. Зазвичай, ці проекти вирізняються значною складністю та вартістю, складаються з команд, сформованих з професіоналів декількох країн, континентів та культур. В якості прикладу можна навести найкрупніший науково-дослідний логістичний проект Німеччини «Efficiency Cluster Logistics Ruhr» [4] в рамках якого на протязі 2010-2015рр. було задіяно понад 120 компаній та 11 науково-дослідних інститутів з різних країн світу та проект «Международные логистические центры для Западных стран ННГ и Кавказа в Армении, Азербайджане, Грузии, Молдове, Украине» [5], основною метою якого є: підтримка міжнародної торгівлі, сприяння просуванню товарів по коридору шляхом удосконалення логістики, сумісності транспортних систем та мультимодальних перевезень.

В ході розвитку інтегрованої концепції логістики та реструктуризації бізнесу компаній з'явилися нові типи організаційних структур, орієнтованих на виконання логістичних бізнес-процесів та окремих логістичних проектів. Проблеми, пов'язані з впровадженням нових логістичних технологій, розподілом обмежених ресурсів, необхідністю управління логістикою в реальному масштабі часу, завданнями міжфункціональної та міжорганізаційної координації, більш ефективним використанням висококваліфікованого логістичного персоналу, вимагають переходу до горизонтальних структур управління логістикою на основі проектного або процесного підходу [2].

Основними ознаками горизонтально-орієнтованих організаційних структур є: організаційна побудова навколо проекту (процесу); вирівняна по рівнях (завданням) ієрархічність; використання логістичного персоналу кожного горизонтального рівня для рішення всіх виникаючих проблем менеджменту; залучення споживачів для рішення поставленого завдання; максимізація зв’язків між ланками логістичного каналу або ланцюга; високий рівень інформованості персоналу логістичного менеджменту й безперервне підвищення його кваліфікації; заохочення ініціативи персоналу по вдосконалюванню логістики. Окрім того, у матричних і проектно-орієнтованих оргструктурах логістики стали з'являтися посади інтегрального логістичного менеджера, який координує виконання програм і проектів, що відносяться до логістики, на вищому рівні управління компанії.

Особливості формування команди міжнародного логістичного проекту витікають, на нашу думку, з основних тенденцій розвитку ринку міжнародних логістичних послуг та специфіки міжнародної логістики, що визначають структуру, складність та нестандартність завдань, які потрібно реалізувати для досягнення мети міжнародного логістичного проекту. Особливості міжнародної логістики пов’язані з: значно більшою масштабністю діяльності; різноманіттям міжнародних ринків; потребою контактування з великою кількістю вітчизняних та іноземних посередників; появою нових логістичних посередників (фрахтові агенти, митні брокерські компанії); складністю, різноманіттям та специфікою документації, інформаційного забезпечення.

Кількість людей в команді визначається обсягом робіт, передбачених проектом. Підбираючи людей в команду, здійснюється вибір, виходячи з наявних в них навчок, знань та досвіду. Основні вимоги до персоналу логістичного менеджменту:

- вищого рівня: стратегічне мислення, вміння розробляти стратегічний логістичний план, формувати бюджет компанії по логістиці, координувати роботу функціональних підрозділів за логістичними параметрами;

- середнього рівня: вміння ставити оптимізаційні задачі та приймати раціональні рішення по управлінню логістичними ресурсами та ризиками в логістичній системі, навички роботи в функціональних областях – закупок, дистрибуції, виробництва.

Але для досягнення командної ефективності важливі не тільки навички, знання та досвід, але і особисті якості та особистісні характеристики членів команди.

Висновки: В ході роботи було визначено, що міжнародні логістичні проекти – це складні цілеспрямовані задуми (розробки), в процесі реалізації яких задіяні представники різних країн. Специфіка формування проектної команди визначається спрямованістю, типом самих логістичних проектів та масштабністю, складністю і невизначеністю завдань міжнародної логістики.

Література:

1. www.manchester.ac.uk

2. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под общ. и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 976 с.

3. Корпоративный менеджмент: опыт России и США / В.И. Шеин, В. Жуплев, А.А. Володин. - М.: НОВОСТИ, 2000. - 280 с.

4. Крупнейший научно-исследовательский логистический проект Германии [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://www.dbschenker.com.ua/log-ua-ua/sustainability/Environment/research_initiatives/cluster.html

5. Отчет о ходе осуществления проекта «Международные логистические центры для западных стран ННГ и Кавказа» [Електр. ресурс] – Режим доступу: http://www.traceca-org.org/fileadmin/fm-dam/TAREP/63ram/63ram3_ru.pdf