Економічні науки/7. Облік і аудит

Сузанська З. В., Даценко Г. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Контроль повноти на своєчасності нарахування податку на прибуток

Необхідною умовою існування ефективної податкової системи є податковий контроль - як елемент керування процесом оподатковування .

Він призначений забезпечити зв’язок платників податків з органами державного управління, що наділені особливими податковими правами і повноваженнями.

Податковий контроль є завершальною стадією управління оподаткуванням і одночасно одним з елементів планування податкових доходів бюджету [3].

При відсутності чи низькій ефективності податкового контролю важко розраховувати на те, що платники податку будуть своєчасно та повною мірою сплачувати податки, а тим більше податок на прибуток, питома вага якого у загальній структурі доходів бюджету складає близько 45%.

Питаннями розробки методик податкового контролю стосовно податку на прибуток займалося багато вчених, серед яких можна виділити: Буряка П. Ю., Завгороднього Н. І., Карпінського Б. А., Кучерявенко М. П., Онищенко В. А., Реву Т. М., Хомутенко В. П., Чернявського О. П.

Податок на прибуток підприємств є одним з основних бюджетоутворюючих податків. Складність адміністрування та контролю за сплатою даного виду податку створює проблеми для платників та контролюючих органів, надає значні можливості для ухилення та зловживань.

Податковий Кодекс України зробив багато змін в оподаткування прибутку підприємств. Загалом, ефективність цих нововведень буде залежати від того, чи зможуть вони сприяти виходу доходів з тіні.

Сучасна політика оподаткування прибутку мала низку істотних вад, через що не змогла стати надійним джерелом прогресивних починань незалежної держави. Проблеми справляння податку на прибуток є наслідком тих недоліків, які притаманні нинішній системі оподаткування прибутку [5].

Однією з таких вад були такі, як наявність двох паралельних обліків – бухгалтерського та податкового. Проте, на даний час, це питання удосконалено і для платників податку, у яких річний дохід від будь якої діяльності, за вирахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний (звітний) податковий період не перевищує 20 млн грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів). Інакше кажучи, платники податку, з обсягом річного доходу до 20 млн грн, мають право прийняти рішення про визначення фінансового результату за даними бухгалтерського обліку, які будуть повністю відповідати даним податкового обліку.

Ще однією проблемою було надмірне податкове навантаження. Ця проблема є причиною багатьох інших проблем як податкового, так і економічного характеру. Вона мотивує платників шукати законні способи оптимізації оподаткування, розвиває тіньовий сектор, збільшує корупційні

прояви тощо.

Одним із найважливіших нововведень Податкового Кодексу є поступове зниження ставки податку на прибуток. З 2010 року по 2015 ставка даного податку поступово зменшується з 25 до 18 %. У результаті цього, Україна буде має одну з найнижчих номінальних ставок податку на прибуток серед країн Європи, хоча номінальна ставка податку не дає можливість порівняти податкове навантаження на суб’єктів господарювання різних країн.

Основні законодавчі зміни в оподаткуванні податку на прибуток, які набрали чинності з 01.01.2015:

- розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату;

- право контролюючого органу на проведення перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку;

- платники податку, у яких річний дохід не перевищує 20 млн. гривень не зобов’язані здійснювати корегування фінансового результату;

- збереження сплати авансових внесків у 2015-2016 роках за правилами, що діяли до 01.01.2015 [1].

На сьогодні Україна перебуває в стані реформування податкової системи держави та багато в чому спирається на міжнародний досвід оподаткування. Інтеграція України в європейське політичне та економічне співтовариство обумовлює реформування суспільних інституцій, зокрема податкової системи.

Пріоритетним напрямом упровадження міжнародного досвіду оподаткування податком на прибуток є запровадження в Україні диференційованої ставки цього виду податку залежно від розміру отриманого доходу. Відмінним прикладом у цьому є досвід Канади, США, Іспанії тощо. У результаті, сплата податку буде здійснюватися за принципом "багатші підприємства платять більше".

Це дозволить мінімізувати тінізацію доходів підприємств, оскільки для підприємств з низьким оборотом податкове навантаження зменшиться, а великі підприємства з відповідним оборотом буде легше контролювати державі, оскільки їх не так багато порівняно із малими, а отже, їм буде важче тінізувати свої доходи.

Для побудови системи оподаткування в Україні, адекватної вимогам розвитку підприємництва, держава має відшукати форми поєднання стимуляційного впливу на загальний стан підприємництва із надійними та достатніми джерелами формування коштів державного бюджету.

Для цього доцільно: встановити критерії для граничної межі оподаткування; скоротити кількість податків за рахунок тих, що не мають вирішального значення для бюджету; установити податкові пільги для вирішення регіональних соціальних проблем, насамперед проблеми зайнятості [4].

Така побудова системи оподаткування відповідала б світовій практиці, орієнтувала підприємництво на пріоритетні для держави види діяльності, а в майбутньому забезпечувала б зростання податкових надходжень до державного бюджету.

Зміни у оподаткуванні прибутку підприємств повинні позитивно вплинути на порядок адміністрування податку на прибуток. Спрощена декларація та порядок її подання, зменшення ставки податку, а також ряд інших змін сприятимуть надходженням податкових платежів до бюджету

та виходу підприємств з "тіні".

Удосконалення податкового законодавства щодо податку на прибуток повинно вміщувати в себе такі зміни:

ü удосконалення норм податкового законодавства з метою виключення суперечностей та неузгодженостей, а також недопущення прогалин у ньому;

ü покращення взаємодії підрозділів органів державної фіскальної служби;

ü розширення взаємодії з державними контролюючими органами в частині обміну інформації;

ü удосконалення контрольно-перевірочної роботи стосовно платників податків, які декларують від’ємне значення оподатковуваного прибутку.

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

2. Данілов О. Д. Податки в Україні / О.Д. Данілов, Н.П. Фліссак. – К.: УкрІНТЕІ, 2003. – 348 с.

3. Бечко П. К. Податковий менеджмент [Текст]: Навч. посіб. / П.К. Бечко, Н.В. Лиса. – К.: Центр навч. л-ри, 2009. – 288 с.

4. Іванов Ю.Б. Податкова система [Текст]: Навч. посіб. / Ю.Б.Іванов, А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк. – К.: Атіка, 2010. – 920с.

5. Онищенко В. А. Податковий контроль (основи організації) /В. А. Онищенко – К.: 2010. – 420 с.