“Экономические науки” / 7.Учет и аудит.

Дріга О.П.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

Аналіз сек'юритизації активів на фінансових ринках

В умовах активного розвитку фінансового ринку компанії з метою залучення нових джерел фінансування застосовують фінансові інновації. Все більшої популярності серед таких інновацій набуває сек’юритизація активів, яка надбала значного поширення в світі. Сек'юритизацію на фінансових ринках багато дослідників ставлять на перше місце серед інших тенденцій, що протікають на фінансових ринках, таких як глобалізація, дерегулювання, інформатизація, дезінтермедіаціі. Виключаючи банк з процесу залучення фінансових ресурсів, компанії шляхом випуску цінних паперів та безпосереднього їх продажу інвесторам забезпечують значну економію коштів, чим підвищують рівень рентабельності та конкурентоспроможності.

Серед останніх наукових праць, у яких досліджуються питання сек’юритизації активів можна виділити такі: сек’юритизація активів фінансових інститутів, досліджувала О.С.Новак [1-4]. У своїй роботі науковець освітила наукове обґрунтування теоретичних та методичних положень, а також розробила практичні рекомендацій щодо операцій сек’юритизації активів фінансових інститутів на основі діяльності інвестиційних фондів. Також дослідженням питань сек’юритизації фінансових ринків та фінансових активів займався Н.І. Берзон [5]. Його робота присвячена розгляду процесів сек'юритизації фінансових ринків і фінансових активів.

Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених сек’юритизації, практичний аспект застосування цього інструменту потребує подальшого вивчення. У зв’язку з цим метою дослідження є виявлення проблем обліку шляхом порівняння сек’юритизації активів з банківським кредитуванням.

Більшість експертів під сек'юритизацією на фінансових ринках розуміють саме заміщення банківських кредитів емісією цінних паперів при залученні компаніями фінансових ресурсів для свого розвитку.

Компанії та фінансові інститути широко використовують механізм фінансового ринку для залучення капіталу, випускаючи найрізноманітніші види цінних паперів. Конструюючи емісію цінних паперів, компанії вибирають такі фінансові інструменти, які відповідають певному ризику, враховують специфічні особливості бізнесу, задовольняють вимогам ринку.

Однак, фінансовий інструмент отримує визнання на фінансовому ринку, якщо його властивості та механізм дії задовольняють вимогам всіх учасників інвестиційного процесу. Це повною мірою відноситься і до цінних паперів, які повинні бути цікаві як емітенту, так і інвесторам. Пропозиція облігацій для багатьох інвесторів стало вельми привабливою сферою розміщення капіталу, оскільки прибутковість за борговими цінними паперами, як правило, перевищує прибутковість по банківських депозитах. Крім того, вкладення в облігації володіють ліквідністю на відміну від розміщення коштів на депозиті в банку, що дозволяє інвестору швидко і без істотних фінансових втрат звернути фінансовий інструмент в готівку.

При банківському кредиті рух фінансових ресурсів від інвесторів до позичальника здійснюється через фінансового посередника (банк), який залучає кошти інвесторів, виплачуючи їм певний відсоток, а потім розміщує кошти серед позичальників під більш високий відсоток. Різниця між кредитною і депозитною ставкою становить винагороду банку. Ця різниця існує у всіх країнах, але на ринках, що розвиваються вона особливо велика.

Враховуючи високу вартість кредитних ресурсів, компанії прагнуть безпосередньо звернутися до інвесторів, для чого вдаються до емісії цінних паперів, що дозволяє їм отримати більш дешеві грошові кошти, ніж кредити банку.

Посилення ролі цінних паперів на фінансовому ринку обумовлено цілою низкою факторів: залучення ресурсів широкого кола інвесторів дає можливість емітенту облігацій залучити набагато більший обсяг коштів; незалежність від окремо взятого кредитора; залучення ресурсів на тривалий термін; можливість керувати своїм обов'язком; відсутність додаткових умов з боку кредиторів; отримання ринкових котирувань за своїми зобов'язаннями.

Ці переваги облігаційних позик в порівнянні з банківським кредитуванням сприяють тому, що в загальному обсязі фінансування інвестицій облігації починають відігравати вирішальну роль.

Незважаючи на те що облігації мають цілу низку переваг порівняно з банківським кредитом, існують певні обмеження, пов'язані з випуском облігацій. Слід зазначити, що не всі компанії можуть і здатні випустити облігації. Компанії, що мають не дуже високий ступінь фінансової стійкості, воліють звертатися за борговим фінансуванням в банк, так як на облігаційному ринку вартість залучених ресурсів буде для них занадто високою. Банк погоджується на виділення кредиту таким позичальникам, використовуючи захисні механізми і обмеження, які фіксуються у кредитному договорі.

Переваги кредиту безперечні також для молодих і невеликих компаній, у яких немає публічної кредитної історії. Таких емітентів інвестори відносять до потенційно ризикованим і вимагають високої премії за ризик.

Слід враховувати також, що якщо виручка компанії невелика, то й обсяг облігаційної позики буде невеликим. Це призводить, у свою чергу, до того, що облігації даного емітента будуть володіти низьким ступенем ліквідності, і інвестори вимагатимуть премії за відсутність ліквідності.

Сек’юритизація є характерною особливістю сучасного етапу розвитку міжнародних економічних відносин, що, з одного боку, як процес стимулює інтеграцію світових кредитного та фінансового ринків, а з іншого – виступає його невідривною складовою як механізм залучення коштів.

При сек'юритизації через «дійсну продаж» активи можуть бути зняті з балансу підприємства-оригінатора і заміщені грошовими коштами, що призведе до поліпшення відповідних балансових показників. Для цілей бухгалтерського обліку сек'юритизація розглядається як продаж активів, а не позика, що дозволяє не показувати борг на балансі (позабалансове фінансування), як це було б при іншому джерелі фінансування.

Однак, хоча сек’юритизація активів і є ефективним джерелом фінансування діяльності компанії, але при прийнятті рішення про використання даного інструменту фінансування необхідно враховувати всі ризики та складності, які виникатимуть у ході здійснення сек’юритизації, а також необхідно передбачити наслідки впливу на діяльність компанії процесів підготовки та здійснення сек’юритизації активів.

Література

1. Новак О.С. Інструменти сек'юритизації активів та перспективи їх використання в Україні // Науковий журнал "Економічний форум" Луцького національного технічного університету. - 2012. - № 2. - С. 488-495.

2. Новак О.С. Концепція формування та розвитку ринку сек'юритизації в Україні // Збірник наукових праць Луцького національного технічного університету. Економычны науки. - Серія "Облік і фінанси". - Випуск 9 (33). - Ч. 2. - 2012. - С. 487-495.

3. Новак О.С. Особливості сек'юритизації активів на основі інвестиційних фондів // Економічний вісник університету. Збірник наукових праць / [за ред. Т.М. Боголіб]. - Переяслав-Хмельницький: Вид-во ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". 2012. - № 18/2. - С. 129-133.

4. Новак О.С. Теоретичний аспект сек'юритизації активів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит, 2011. - № 2 (31). -С. 41-47.

5. Инновации на финансовых рынках: коллект. моногр. / Н.И. Берзон, Е. А. Буянова, В. Д. Газман и др.; под науч. ред. Н. И. Берзона, Т. В. Тепловой; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики», ф-т экономики, кафедра фондового рынка и рынка инвестиций. — М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2013.- 420 с.