Студентка Грицай К.М.

Асистент Пилипчук А.А.

Криворізький національний університет, Україна

Методичні аспекти визначення ступеня кризи в системі антикризового управління як складової економічної безпеки гірничо-збагачувальних підприємств

Вибір курсу євроінтеграції України спричинив різноманіття ризиків і загроз і разом з тим актуалізував проблеми антикризового управління економічною безпекою підприємств і всього національного господарства.

Економічна безпека гірничо-збагачувального підприємства – це такий стан корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки, прав) і підприємницьких можливостей, при якому гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного і соціального розвитку, запобігання внутрішніх і зовнішніх негативних впливів (загроз). Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво і спеціалісти (менеджери) здатні уникати можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

На сьогодні антикризове управління – це складова економічної безпеки підприємства, яке спрямована на передбачення кризових ситуацій, заснована на класичній теорії менеджменту, методи якої тісно пов’язані з теорією та досвідом стратегічного управління підприємством, операційним, інвестиційним та інноваційним менеджментом, маркетингом, теорією мотивації.

На сьогодні більшість вітчизняних підприємств залізорудної галузі знаходяться в кризовому стані. Так, у першій половині 2013 року українські гірничорудні підприємства істотно скоротили обсяги виробництва залізорудної сировини. Випуск агломерату впав на 35% (16,6 млн. тонн), окатишів – на 22% (до 9,0 млн. тонн), необробленої залізорудної сировини на 28% – до 34,362 млн. тонн., зокрема, виробництво залізорудного концентрату скоротилося на 24% – до 28,651 млн. тонн і залізної руди на 40% – до 5712 тис. тонн. Падіння обсягів виробництва в першу чергу викликане стагнацією вітчизняної металургії. В січні-червні виробництво чавуну впало на третину в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, що вплинуло і на виробництво сировини [1].

Світова криза та її наслідки довели необхідність переорієнтації вітчизняного виробництва з традиційних зовнішніх ринків на внутрішній для сталого функціонування вітчизняного ГМК та зменшення його залежності від коливань кон’юнктури світового ринку. Наразі урядом розроблено цілий ряд стандартів і програм, які передбачають принципи стандартизації і покращання якості, що використовуються в ЄС, і адаптацію їх до умов України [2].

Поряд з специфічними особливостями визначення рівня економічної безпеки гірничо-збагачувального підприємства існують методологічні труднощі щодо визначення його кризового стану в системі антикризового управління як однієї з її складових. Аналіз багатьох літературних джерел дозволив виділити одну з найбільш наочних методик визначення ступеня кризи в системі координат «Кредиторська заборгованість - Фінансові ресурси» Ярової А. Б., що відображає вплив величини вільних фінансових ресурсів на ліквідність і платоспроможність підприємства. Вихідними умовами застосування даної методики є [3]:

- графічна інтерпретація коефіцієнту абсолютної ліквідності, який характеризується відношенням величини залишку коштів і кредиторської заборгованості підприємства й розглядається як кут нахилу в двох крайніх варіантах: перевищує свій нормативний рівень (Ка.л норм), менше нормативу для коефіцієнта загального покриття (Ко.п норм). Оптимальним, з погляду ефективності діяльності і фінансової стійкості, є проміжний стан між цими двома стратегіями;

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в даній методиці розглядається як основний показник при антикризовому управлінні діяльністю підприємства. Норматив коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості може бути розрахований на підставі нормативу коефіцієнта проміжного покриття (формула 1):

, (1)

де Коб.кз - норматив коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості; Нп.п. - норматив для коефіцієнта проміжного покриття.

На основі вищезазначеного положення для визначення ступеня кризи пропонується графічний спосіб діагностики ступеня кризи в діяльності підприємства (рис. 1).

Рис. 1. Графічний спосіб діагностики ступеня кризи в діяльності підприємства [3]

При цьому розрахункова формула для коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості для стадії нормальної стійкості (Коб.кз н.с.) має вигляд:

, (2)

де Вмакс, Вмін - виручка від реалізації продукції при максимальній виробничій потужності підприємства і мінімально можливому обсязі виробництва, відповідно; Коб.кз д.н. - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості для стадії допустимої нестійкості.

Відповідно до рис. 1 є кілька ступенів кризового стану ГЗК, а саме: область 4 (криза ефективності) - початок виробничої діяльності підприємства (фінансові ресурси, так і кредиторська заборгованість перебувають на мінімальному рівні); область 1 (переборна криза) - у підприємства спостерігається дефіцит фінансових ресурсів, однак немає кризи платоспроможності; область 2 (обмежуюча криза) - у підприємства немає дефіциту фінансових ресурсів для закупівлі сировини, однак їх не вистачає для покриття кредиторської заборгованості; область 3 (область важкої кризи) –у підприємства як дефіцит фінансових ресурсів, так і криза платоспроможності; область 5 відбиває зону найбільшої ефективності діяльності. Антикризові заходи, проведені в кожній з областей 1-4, спрямовані на перехід підприємства саме в область 5.

Запропонована методика була використана нами в умовах ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за матеріалами фінансової звітності підприємства за 2011 – 2013 роки. Проведені розрахунки показали, що за весь аналізований період підприємство знаходилось в області 5, проте в 2013 році гранично наблизилось до області 1, тобто головним антикризовим заходом керівництва в цьому випадку є оформленням кредиту для поповнення дефіциту фінансових ресурсів.

Література:

1. Підприємства ГМК України скоротили виробництво. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // vkurse.ua / ua / economics / sokratili-proizvodstvo-zhelezorudnogo-syrya.html

2. Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. – Затверджено Законом України від 21 квітня 2011 року № 3268-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon4.rada.gov.ua / laws / show / 3268-17. – Назва з екрану.

3. Ярова А. Б. Визначення ступеня кризи в діяльності гірничо-збагачувальних підприємств з використанням графічного методу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.rusnauka.com / 26__SSN_2008 / Economics / 35035.doc.htm. – Назва з екрану.