Музыка и жизнь/1. Музыка:
изучение и преподавание
Н.М. Гурьянова, Я.С. Рябуха
Харківська гуманітарно-педагогічна академія
Музично-педагогічні
системи та їх значення у вихованні всебічно розвиненої особистості
Сучасний світ швидко
розвивається і великої актуальності набуває питання, як виховати гармонійно
розвинену особистість, як дитині стати щасливою, реалізовуючи у житті свій
природний творчий потенціал.
Музична педагогіка поєднує багато
музично-педагогічних систем та концепцій з різних куточків землі. І всі вони
пов’язані однією метою – виховання цілісної, гармонійно розвиненої особистості.
Метою
даної роботи є підсумування досвіду провідних педагогів, вивчення
музично-педагогічних систем та їх застосування у багатоаспектному та
гармонійному розвитку всебічно розвиненої особистості.
Знання
світових педагогічних систем поглиблюють ерудицію сучасних педагогів-музикантів
та дають їх змогу сформувати власний погляд на комплексне творче виховання
дітей.
Важливою є опора процесу виховання на
провідні принципи гуманістичної педагогіки:
· природовідповідності;
· свободомислення;
· любові та поваги до дитини;
· взаємної відкритості педагога і дитини;
· права вихованця на помилку;
· саморозвитку особистості.
Світова музична
педагогіка має багатогранний та успішний досвід втілення цих принципів. Тому
головним завданням сучасних педагогів має бути вміння професійно
використовувати існуючі знання та досвід прогресивних педагогів у поєднанні з
сучасними потребами суспільства.
Серед найпоширеніших музично-педагогічних
систем, можна виділити:
· Система музично-ритмічного виховання Еміля-Жак Далькроза, яка
передбачає ритмічну гімнастику,
сольфеджіо та музично-пластичні імпровізації. Дана система має два рівні
складності, які передбачають завдання музичного навчання: елементарний рівень –
пробудження емоційної чутливості до музики; складний рівень – базис професійної
музичної освіти;
· Система Карла Орфа, яка базувалась на педагогічних концепціях Йоганна
Песталоцці та Белли Бартока. Карл Орф
вважав, що музичне виховання має стимулювати розвиток фантазії, уміння
імпровізувати і творити у процесі індивідуального та колективного музикування;
· Концепція Золтана Кодая, для якої характерні: опора на національну
інтонаційно-ладову і метро-ритмічну
основи; розвиток співацько-хорових традицій європейської музичної педагогіки;
прагнення розширити музичну грамотність дітей; орієнтація на масове музичне
виховання;
· Педагогічна система Марії Монтессорі, яка базується на ідеях вільного
виховання, тобто дитиноцентризму, в
якому є неприпустимим будь-який авторитарний тиск на дитину, а домінує повага
до її особистості. Навчання дитини має бути природним, радісним, відповідати
періодам індивідуального розвитку дитини – сенситивним періодам. Марія
Монтессорі не була музикантом, але віддавала велике значення розвитку музичного
слуху;
· Школа «Виховання таланту» Шінічі Сузукі. Японський педагог створив
унікальну систему раннього музичного
виховання. Головною метою музичного виховання Шінічі Сузукі є розвиток усіх
потенційних можливостей, дарованих дитині природою. Як вважав Шінічі, музичний
талант розвивається на основі слухання та виконання музики. Потрібно розвивати
комплекс спеціальних музичних здібностей та психологічні якості дитини;
· Сучасна методика «Кольорові струни» Гези Зілвея, яка будується на
принципах системи музичного виховання
Золтая Кодая. В основі методики покладено інтегроване заняття, яке дає змогу
одночасно розвивати та удосконалювати музичне сприймання та музичну
грамотність,збагачувати емоційний світ та оволодівати навичками співу і
скрипкової гри.
Кожна людина повинна стати гармонійною особистістю,
бути фізично
здоровою, соціально реалізованою, з сильною
волею, одухотвореним інтелектом, знати чітко мету в житті. Головна мета
вчителя - допомогти кожній
окремій людині і суспільству в
цілому піднятися на
новий рівень розвитку,
разом стати більш безкорисливими і гармонійними людьми.
Отже, сучасний педагог має чітко знати музично-педагогічні системи
та використовувати складені прийоми та методи, вдалий світовий досвід. Учні більше цінують вчителів які
застосовують сучасні методи, синтезують кращі ідеї попередників і створюють
власні. Творчість вчителя пробуджує бажання випробовувати й власні сили в
творчій діяльності. Найкращий педагог – той, що уміє творити!
Література:
1. Дмітріева
Л.Т., Черноіваненко Н.М. Методика музичного виховання. –
Видавництво Академія, 2000
р.
2. Михайличенко
О. В.Основы общей и музыкальной педагогики /
Основи
загальної та музичної
педагогіки: теорія та історія: Навчальний посібник (двомовний) / Вид. друге.
Доп. та перероблене. — Суми:
Козацький вал, 2009.
3.
Ростовський О.Я. Лекції з історії
західноєвропейської музичної
педагогіки:
навчальний посібник. - Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М.Гоголя, 2003. - 193 с.
4. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька. — Київ:
АПН
України, 2002. — С.
32-60.
5. Тютюнникова Т.Е. Уроки музики. Система навчання
Карла Орфа. –
Видавництво Астрель , 2000
р.