Педагогические науки ∕ 2.Проблемы подготовки специалистов

Асистент кафедри ПМПН Єсіпова О.О.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ ПРИ ВИВЧЕННІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

У зв’язку з комп’ютеризацією усіх сфер діяльності людини на ринку праці підвищується попит на фахівців комп’ютерної галузі. Як наслідок зростає й потреба у викладачах здатних цих фахівців підготувати.

Українська інженерно-педагогічна академія є одним з провідних навчальних закладів, який готує інженерів-педагогів зокрема комп’ютерного профілю. Тому постає проблема в підвищенні ефективності навчання майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю педагогічним дисциплінам.

Психологічні аспекти активізації навчальної діяльності висвітлені в працях Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, Н.Ф. Тализіної та інших.

Дидактичні та гносеологічні аспекти активності навчальної діяльності проаналізовані в дослідженнях І.Ф. Харламова, Т.І. Шамової, С.П. Величка, А.І.  Павленка, Л.П. Арістової тощо. Формуванню навчальної діяльності студентів присвячена монографія В.Я. Ляудіс.

Особливості навчання та підготовки майбутніх інженерів-педагогів розглянуто в наукових працях О.Е. Коваленко, С.Ф. Артюха, Н.О. Брюханової, С.У. Гончаренко, Н.Г. Нічкало, В.О. Сластьоніна, А.В. Усова, Е.Ф. Зеера, М.І.  Лазарєва та інших.

Дослідженнями підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю займалися А.Т. Ашеров, Є.В. Громов, Г.І. Сажко, В.Г. Хоменко, Т.Л.  Багданова, Р.М. Горбатюк, М.П. Павленко та інші.

Як зазначено у «Концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти в Україні» (2004), головним завданням інженерно-педагогічної освіти є підготовка інженерів-педагогів, що можуть здійснювати педагогічну, навчально-виробничу та організаційно-методичну діяльність у сфері професійної освіти та підготовку кваліфікованих робітників безпосередньо на виробництві [1].

Аналіз літературних джерел та нормативних документів системи освіти дозволяє зробити висновок, що навчальна діяльність майбутніх інженерів-педагогів є багатоаспектною, складною динамічною системою, яка направлена на формування професійних умінь та якостей фахівця як в інженерній так і в педагогічній сфері. Тому при підготовці інженерно-педагогічних кадрів акцент робиться, як на інженерні (професійні), так і на педагогічні дисципліни.

Проаналізувавши навчальну діяльність майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю при вивченні педагогічних дисциплін, було встановлено, що студенти не усвідомлюють значущості педагогічних дисциплін в своїй майбутній професійній діяльності, і як наслідок віддають перевагу «пасивності» в навчанні та виступають в ролі «об’єкта» навчання. Тому перед нами постає проблема подолання пасивності й стереотипної діяльності та виведення студента в активну фазу навчання.

Метою проведеного нами дослідження було встановлення причин «пасивності» майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю під час вивчення педагогічних дисциплін.

Для встановлення причин низької активності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю при вивченні педагогічних дисциплін нами було проведено анкетування. В ньому приймало участь 43 особи (майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю), які вивчали педагогічні дисципліни. Для проведення анкетування була розроблена анкета, яка містила 7 запитань: 1) Яка назва вашої спеціальності?; 2) Чи усвідомлено ви зробили вибір своєї майбутньої професії?; 3) Чи подобається вам спеціальність за якою Ви здобуваєте освіту?; 4) Ким бачите себе у майбутньому?; 5) Як ви ставитися до педагогічних дисциплін, які вивчаєте?; 6) Для чого ви вивчаєте педагогічні дисципліни?; 7) Назвіть 5 улюблених предметів, проранжуйте їх у відповідності з Вашими пріоритетами.

Проаналізувавши результати анкетування було встановлено, що у майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю є всі передумови для вивчення педагогічних дисциплін, але спостерігається «пасивність» у навчанні, причинами якої є неусвідомленість вибору професії та відсутні перспективи реалізації себе в ролі педагога.

Також було проведено діагностику мотивації навчання (за допомогою анкети). В ній брали участь 30 осіб (майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю), було встановлено, що у більшості респондентів рушійною силою у вивченні педагогічних дисциплін є зовнішня мотивація, яка активізує студентів на короткий час та швидко згасає, тому й спостерігається «пасивність» у навчанні.

Наступним нами було запропоновано майбутнім інженерам-педагогам комп’ютерного профілю написати есе на тему «Яким чином я б організував заняття для пробудження активності студентів на ньому». В написанні есе приймало участь 35 осіб. Проаналізувавши написані твори було встановлено, що більшість студентів пропонує організувати заняття з застосуванням інноваційних технологій на ньому (мозковий штурм, ігрові технології, проектний метод тощо), але на наш погляд всі вони носять ситуативний характер і активізують навчальну діяльність на короткий проміжок часу.

Тому перспективним напрямком нашого дослідження є активізація навчальної діяльності за рахунок підвищення мотивації та виведення студентів з «пасивної» позиції навчання в активну і як результат підвищення ефективності навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю.

Література:

1. Концепція розвитку інженерно-педагогічної освіти в Україні / за ред. О. Е. Коваленко. – Х.: УІПА, 2004. – 19 с.