Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

Грицай І.С.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Навчання аудіюванню на просунутому та завершальному етапах вивчення англійської мови

Навчання аудіюванню є одним з найважливіших аспектів у вивченні іноземної мови. Аудіювання, як вид мовленнєвої діяльності, являє собою процес сприйняття і розуміння усної мови, що основане на аналізі і синтезі мовних одиниць різного рівня і перетворення їх у смислове повідомлення, що дозволяє реципієнту зробити певні висновки [3, с. 53]. Аудіювання тісно пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності. Перш за все, це стосується говоріння, оскільки неможливо навчитися говорити без вміння сприймати інформацію на слух. Аудіювання разом з говорінням дає можливість спілкуватися іноземною мовою і, оскільки спілкування – процес двосторонній, мовна підготовка студентів може виявитися неповною, якщо недооцінювати роль аудіювання при вивченні мови.

Як показує практика, аудіювання є найпроблемнішим видом мовленнєвої діяльності для студентів. Його складність пов’зана з тим, що студенти мають декодувати повідомлення мовця, тобто подолати ряд фонетичних, лексичних і граматичних труднощів, а також з їх індивідуальними психо-фізіологічними особливостями: здатністю уважно слухати і запам’ятовувати, осмислювати і прогнозувати. Деякі студенти не розуміють запис через швидкий темп, наявність невідомих слів та незнайомих граматичних структур, для інших проблемою є сприйняття мовлення через незвичну вимову, або акцент.

Методисти виділяють декілька етапів навчання іноземної мови. На початковому етапі розвиток навичок аудіювання спрямований на розрізнення фонем, розпізнавання слів, інтонацій, змісту короткого висловлювання. На середньому етапі учні вчаться розуміти цілісний текст, формувати основну ідею, відповідати на питання та переказувати почуте [2, с. 243-245]. Початковий і середній етап оволодіння мовою зазвичай проходить у середній школі.

У вищих навчальних закладах оволодіння іноземною мовою проходить у контексті професійної підготовки фахівців, які мають володіти достатнім рівнем знання мови, для того щоб мати змогу навчатися не лише на вітчизняних матеріалах, але й черпати знання з міжнародного досвіду, а в перспективі – ділитися цим досвідом з міжнародною науковою спільнотою.

На просунутому етапі (1-3 курси) основним завданням аудіювання є навчити студентів розуміти лекторське мовлення і виділяти основну інформацію. Основною одиницею навчання на такому етапі є аудіотекст – невелика логічно завершена лекція на тематику спеціальності, що вивчається, з опорою на текст. Студенти слухають і читають текст, в результаті чого наступає розуміння змісту. На просунутому етапі виконують вправи, орієнтовані на розуміння тексту і формування навичок мовлення, спонукають до аналізу тексту, узагальнення, виділення основної інформації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння. Як приклад, можна навести такі вправи:

Exercise 1. Divide the lecture into logical parts and express the main idea of each part (вправа на виділення основної інформації).

Exercise 2. Make a plan to the lecture and retell it (вправа на узагальнення почутого).

Exercise 3. Listen and compare the properties of X and Y (вправа на порівняння почутої інформації).

Exercise 4. What was the main reason for X and how it influenced Y? (вправа на встановлення причинно-наслідкового зв’язку).

Exercise 5. Fill in the gaps with the appropriate word (вправа на логічну здогадку).

На цьому етапі можна застосовувати відеофільми і відеоролики, оскільки міміка, жести й інтонація мовця, а також такі специфічні засоби передачі інформації як сповільнена зйомка, збільшення зображення, схематичне відтворення процесу, полегшують сприйняття інформації [2, с. 246].

В результаті навчання студенти мають вміти сприймати тексти монологічного і діалогічного характеру довжиною 2.5 – 3 хвилини, з опорою на текст чи без неї [1].

На завершальному етапі (4-5 курси) аудіювання має на меті розвиток навичок спілкування. На цьому етапі важливе значення має механізм ймовірнісного прогнозування, тобто вміння передбачати кінець висловлювання, що полегшує сприйняття і розуміння розмови. Вправи, що використовуються на завершальному етапі, спрямовані не тільки на розвиток і удосконалення рецептивних навичок, але й рецептивно-продуктивних. Ефективними є вправи, де треба закінчити речення, виділити основну думку, визначити, про що піде мова далі, зрозуміти ставлення автора і що він мав на увазі. Як приклад, можна навести наступні вправи:

Exercise 1. Listen to a part of the conversation and predict what will be the customer’s response.

Exercise 2. Listen to the speaker and guess the event she is talking about.

Exercise 3. Listen to the speaker and say what she feels.

Exercise 4. Listen to the recording and say what is meant by the phrase “….”.

На завершальному етапі аудіювання варто комбінувати з комунікативними вправами на розвиток діалогічного і монологічного мовлення. Студенти можуть виражати власне ставлення до почутого, розмірковувати над тим, як би вони вчинили у схожій ситуації, що вони порекомендували б мовцю.

Отже, на різних етапах навчання аудіюванню має різну мету. На початковому і середньому етапах аудіювання спрямовано на розвиток рецептивних навичок, розуміння окремих слів, словосполучень, фраз і речень. На просунутому і завершальному етапах студенти повинні навчитися виділяти основну інформацію і розуміти зміст висловлювання, а також набути комунікативних навичок, що є кінцевою метою у підготовці молодих фахівців.

Література:

1. Алекперова И.А. Коммуникативная направленность аудирования в обучении иностранному языку [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pedsovet.org/component/option,com_mtree/task,viewlink/link_id,152513/Itemid,118/

2. Чистякова А.Б. Методична організація навчання аудіювання іноземних студентів на заняттях з мови у вищому навчальному закладі. / А.Б. Чистякова// Вісник Харківського Національного Університету. – №14. – С. 242-249

3. Методика обучения русскому языку как иностранному: Курс лекций. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. – 219 с.