К.п.н. Ірклієнко В. С.

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка, Україна

Підготовка майбутнього учителя

до виховної роботи у школі

Сучасне реформування України як європейської держави з накопиченими багатьма поколіннями загальнолюдськими цивілізаційними цінностями обумовило реформу вищої школи в Україні, яка має на меті не тільки інтеграцію до Європейського освітянського поля, але й розбудову національної культури з чітко визначеними духовними орієнтирами. З огляду на це підготовка кваліфікованого, компетентного педагога, готового до самостійної викладацької діяльності та творчого вирішення різноманітних педагогічних ситуацій є одним із провідних завдань вищої педагогічної освіти. Вища школа має сприяти розвиткові творчої особистості, здатної нестандартно діяти, мислити і реалізовувати актуальні задачі сьогодення. Особистісно-розвивальна парадигма у педагогіці витісняє технократичний підхід до формування особистості і вимагає максимального залучення ціннісно-смислових, почуттєво-емоційних чинників навчання і виховання. Головною метою цього процесу є формування особистості і створення умов для її самоусвідомлення, саморозвитку та самореалізації

Зміст професійного становлення педагога передбачає соціально-гуманітарну, психолого-педагогічну, фахову і практичну підготовку. Гуманітарний та соціально-економічний напрям освіти формує носія сучасних політичних, економічних, культурологічних знань; психолого-педагогічний – сучасних педагогічних технологій виховання і навчання школярів, досягнень вітчизняної й зарубіжної психології та педагогіки; фаховий – теоретичних знань з основ наук даної спеціальності; практичний – професійно-педагогічних умінь і навичок. Варто зазначити, що перспективи підвищення рівня підготовки фахівців полягають у переорієнтації студентів з дидактичних на проблемно-пошукові, розвивальні методи та прийоми педагогічного впливу, в удосконаленні формування професійної компетентності, зокрема теоретичних знань, практичних умінь щодо їх застосування та психологічних якостей особистості.

Важливою складовою підготовки майбутнього фахівця, зокрема педагога, вчителя є формування його як патріота, національно свідомого громаданина, творчу особистість, здатну розвивати своїх учнів, долучати їх до світових та національних цінностей. Запропоновані дисципліни варіативного компоненту у підготовкці майбутніх фахівців дає змогу студентові обрати цікаву для нього дисципліну, змістом якої є та сфера науково-дослідницьких інтересів, яка дасть можливість поглибити знання з окремих теоретичних, концептуальних положень, запропонувати варіанти розв’язання проблемних питань, окреслити перспективи дослідження і їх подальшої реалізації у своїй практичні роботі.

Інший шлях підготовки майбутніх учителів до виховної роботи у школі, до формування національно свідомого громадянина – це включення майбутнього педагога у художньо-творчу діяльність, яка дає можливість сформувати у нього практичні навички здійснення виховної, культурологічної, мистецької роботи у дитячому колективі. Важливим є збереження уже сформованої та функціонуючої системи виховної роботи у педагогічних вишах України, що пов’язано з тим, що учитель виховує, формує особистість, розвиває здібності дитини. Участь майбутніх педагогів у роботі гуртків художньої самодіяльності (вокально-хорових, музично-інструментальних, хореографічних, театральних, образотворчого мистецтва, літературних, художнього різьблення по дереву, лозоплетіння, художньої вишивки, ткацтва, гончарства) сприяє формуванню практичних навичок викладання відповідних предметів, роботи класного керівника, педагога-організатора, керівника гуртка школи, режисера виховного заходу, організатора дитячого колективу. Запропоновані педагогічними університетами курси у варіативній складовій навчального плану підготовки майбутніх учителів мають містити предмети, які спрямовані безпосередньо на реалізацію виховної функції учителя у своїй практичній роботі, наприклад «Режисура музично-виховних заходів», «Менеджмент виховної роботи», «Методика виховної роботи», «Сценічна культура», «Методика організації народного світа», « Медіатехнології виховної роботи» тощо.

Знання, отримані у ході вивчення таких предметів, сформовані практичні уміння та навички сприятимуть якісному добору відповідного культурологічного, мистецького етнографічного матеріалу для проведення виховних заходів, уроку, виховної години, батьківських зборів тощо.

Система виховної роботи, яка склалася у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, свідчить про можливість і необхідність такої роботи. В університеті функціонують творчі лабораторії кафедри музики «Український народний хор «Калина», «Народний аматорський камерний хор імені П. Лиманського», «Вокальний жіночий ансамбль «Свічадо», «Народний естрадно-музичний центр «Вікторія»; творчі лабораторії кафедри хореографії «Народний ансамбль танцю «Весна», ансамбль сучасного танцю «Марія», «Народний ансамбль спортивного бального танцю «Грація»; мистецьке об’єднання «Magnum Opus»; літературно-мистецька театр-студія «Глобус», народний фольклорний ансамбль «Жива вода», чоловічий пісенно-фольклорний гурт «Чебрець», жіночий ансамбль «Черемшина»; студентський театр естрадних мініатюр «ФРЕШ», «Театр мод» тощо.

Як показує практика, участь у колективах художньої самодіяльності дає додаткову можливість студенту адаптуватися до майбутньої професії, розкрити свої художні обдарування, творчі можливості, зреалізувати прагнення особистості до самопізнання, самовдосконалення. Тому такий напрям підготовки майбутнього учителя сьогодні розглядається як фактор подолання технократичних тенденцій розвитку особистості.