Педагогічні науки

асистент Гоменюк О. Я.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Використання методичних ідейЄ. М. Гріффіс-Бельбіну процесі навчанняанглійської мовина Буковині

(перша половинаXX ст.)

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому різних методів і форм навчання значною мірою залежать від вдалого вибору засобів навчання, серед яких провідну роль відіграють підручники. Вдалий підручник є запорукою якісно запланованого уроку для вчителя і цікавого та раціонального вивчення для учня. У досліджуваний період 1918–1939 рр. нами віднайдено досить багато підручників, але ми би хотіли зосередити увагу на підручниках такого автора як Є. М. Гріффіс-Бельбін.

Розпочнемо аналіз з автобіографічних відомостей. Єлизавета Мод Гріффіс-Бельбін народилася в 1857 році у місті Монмут, на Півдні Уельсу, Великобританія. 18 грудня 1859 р. ПрісциллаГріффіс НіНуель та Томас Бельбін удочерили Єлизавету та її сестер, давши їм своє прізвище Гріффіс-Бельбін. Відомо також, що Єлизавета була професором англійської мови в Бухарестському університеті.

Гріффіс-Бельбін у співавторстві з СандоюМатею розробили підручник «EnglishbookforYoungPeopleinRumania” Книги I-II. Книги III-IVГріффіс-Бельбін видала самостійно.

Після видання підручника, автори покладали великі надії на те, що англійську мову почнуть вивчати у різних типах середніх шкіл з 2-го класу. Перша книга була призначена бути підручником для двох років навчання, для 2 та 3 класів; Книга ІІ – для 4 та 5 класів; Книга ІІІ – для 6 та 7 класів із додатковою Книгою IV, в якій містилися уривки з поясненнями найкращих англійських авторів.Проте Міністр народної освіти вирішив продовжити старий план, по якому починали вивчати англійську мову тільки з 5-го класу, і кожну Книгу повинні були опрацювати за один рік. Звичайно, на думку Гріффіс-Бельбін, опрацювання підручників не може бути таким досконалим, оскільки вона вважає, з власного досвіду, що молодші діти (11 – 13 років) вивчають англійську мову із більшим задоволенням та легкістю, а отже до кінця шкільного курсу навчання можуть краще оволодіти цією надзвичайно необхідною у житті мовою.

Розглянемо детально структуру та обсяг Книги І.

Книга І схвалена Міністерством народної освіти Румунії для середніх шкіл під № 257 від 30 травня 1923 р. Підручник мав передмову, в якій сказано, що він був результатом великого досвіду у навчанні англійської мови, який тільки можна було здобути в Румунії в той період. Є. М. Гріффіс-Бельбін підкреслювала, що основна мета вчителя полягає в тому, щоб пробудити зацікавленість до предмета, який він навчає, і навчити учнів розмовляти англійською мовою та поглиблювати свої знання шляхом самостійної роботи над іноземною мовою.

Підручник (Книга І) складався з 60 уроків, які подавалися англійською мовою. Уроки 1 – 7 базувалися на одній темі “Школа”. В першому уроці зображені малюнки шкільного приладдя, кожен з яких описаний двома типами простих речень. Починаючи з першого уроку, учні тренували опрацьований лексичний матеріал шляхом утворення питань, як загальних, так і спеціальних, та відповідей на них. Детально описано, як правильно вимовляти буквосполучення “th” і надалі в кожному уроці окремою вправою подавалися слова, які потрібно було вчитися вимовляти разом із вчителем. У кінці кожної сторінки були посилання румунською або англійською мовами, які пояснювали правила вимови або граматичний матеріал, наведений в уроці. Тільки в п’ятому уроці подається текст для читання, в якому містився лексичний матеріал з попередніх уроків, а отже для учнів це було повторення та закріплення вивченого. В кінці цього уроку є перше домашнє завдання, в якому потрібно дати письмові відповіді на загальні питання. Варто зазначити, що перед цим завданням є правило, яке базувалося на прикладах питань та відповідей, та після якого учні чітко знали і розуміли, що повинні робити вдома. Прослідковується вживання наказового способу. В шостому уроці подається правило утворення множини іменників з прикладами, а в наступному починається відмінювання дієслів “tobe” i “tohave”. З описаних вище уроків видно, що уроки не побудовані одинаково, в одних подається більше лексичний матеріал на опрацювання, а в інших граматичний.

У 8-9 уроках починають вивчати цифри 1 – 100 та тренують їх за допомогою математичних вправ. У наступних двох уроках подаються в текстах для читання прийменники місця. Основне завдання 13-го уроку полягало в повторенні 1 – 12 уроків, яке було дуже корисне для засвоєння учнями опрацьованого матеріалу.

Надалі вивчали кольори, алфавіт, імена та рід іменників, детальне відмінювання дієслів ”tobe”, “tohave”, порядкові числівники (1-12), присвійні прикметники та присвійний відмінок іменника. З 23 уроку починають вивчати правила пунктуації, писати диктанти та вчити діалоги. Потім переходили до теперішнього неозначеного часу (PresentSimpleTense) з відмінювання дієслова у стверджувальній формі. Тут завершували вивчення порядкових числівників (13-100). У 25 уроці були завдання та вправи на повторення матеріалу з 14-24 уроків. Відтак починали детально вивчати “Тіло Людини” з ілюстраціями, описовими текстами, віршами та вправами; використовуючи тематичну лексику детально опрацьовують питальну форму теперішнього часу. Чималу кількість уроків відводили на вивчення години, днів тижня, місяців, дат та пір року (опис кожної пори року), одягу, їжі, будинку ззовні та всередині, сім’ї (стосунки з батьками), ігровий майданчик, сад, місто. Поряд з цими лексичними темами вводили ще й граматичні, такі як модальні дієслова (can, may, must) таступені порівняння прикметників. Закінчується підручник добіркою віршів та англійсько-румунським словником.

Отже, підручники Є. М. Гріффіс-Бельбін відповідали соціальному замовленню суспільства, вони були схвалені Міністерством народної освіти для середніх шкіл. Крім того у них враховувалися навчальні умови. Методичні ідеї автора реалізовувалися у передмові до підручників та через моделювання змісту навчання англійської мови. На наш погляд реалізовувався змішаний метод навчання іноземних мов, тобто поєднання граматико-перекладного та прямого методів. У підручниках подавався лексичний, граматичний, фонетичний матеріал. Для навчання читання використовували тексти з повсякденного життя та вірші, велику увагу приділяли вимові звуків.Навчання говоріння здійснювалося на основі запитань та відповідей, складанням діалогів.Для навчання письма використовувалися такі види вправ, як переписування, диктанти, творчі завдання, заповнення пропусків тощо.

Література:

1. Griffiths-Belbin M. English Book for Children in Rumania. Book I. / Maud Griffiths-Belbin, Sanda I. Mateiu. – Editura “CarteaRomaneasca”, 1923. – 144 p.

2. Єлизавета Мод Гріффіс-Бельбін[Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://www.belbin.net/index.php?pLink=featurepages&fPagesLink=the_royal_tutor