Дарійчук Сергій Васильович

кафедра здоров’я людини, рекреації та фітнесу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Україна

ПРЕСА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ, ТЕМАТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

У джерельній базі різноманітних напрямів історії України, зокрема історії західноукраїнських земель, провідне місце займають періодичні видання, основними різновидами яких є газети і журнали. Специфічною рисою преси комплексний, синтетичний характер інформації, адже у них представлено багатоїї форм – документальна, поточно-хронологічна тощо. Відповідно, вона характеризується оперативністю подання інформації про події та без посередністю відображення. Практика публікації на сторінках газет і журналів офіційних матеріалів – законів, розпоряджень та постанов державноївлади, документів політичних партій та громадських організацій – перетворює пресу на своєрідну скарбницю джерел епохи, які різнопланово висвітлюють події.

Дослідження висвітлення проблем виховання дітей та молоді на Буковині, зокрема ефективного фізичного виховання, потребує аналізу зародження та розвитку преси на українських землях в складі Австро-Угорської та Російської імперії, а також Польщі, Румунії та Чехословаччини, класифікації та періодизації її функціонування. На принциповому значенні наукової періодизації наголошували дослідники педагогічної думки, історії освіти та системи фізичного виховання на українських землях (Т. Завгородня, В. Майборода, Д. Пенішкевич, І. Петрюк, Б. Ступарик тощо).

Розглянемо розвиток української преси на західноукраїнських землях, зокрема Буковини Австро-Угорського періоду. Умови історичного розвитку спричинилися до того, що перші пресові видання на Україні появилися не на українській мові. Історія преси України розпочинається виходом «Кур’єра львівського» 9 липня 1749 pоку. Друкований листок польською мовою містив інформацію про події у релігійному та світському житті міста [2].

Проте, львівський вчений, літературознавець В. Щурат у своїй статті про цей часопис визначав, що 9 липня не є датою виходу першого тиражу, або виходу примірника газети, а датою подій з життя львівської аристократії, про які йшлося у його замітках [8]. А ще один дослідник преси, український історик, бібліограф та громадський діяч І. Кревецький висловив думку, що це взагалі був одноразовий випуск з нагоди інтронізації львівського єпископа Л. Шептицького. Тому й відсутні дата випуску та номер за порядком [3; 4]

Отже, погоджуємось із більшістю істориків української періодики і сучасників В. Щурата, і сучасників, які не вважають «Kurjer Lwowski» першим часописом в Україні. Крім того, думка В. Щурата про те, що «Харьківський Демокрит»  (гумористично-сатиричний журнал, який видавався у Харкові у 1816 році за ініціативою В. Масловича. Матеріали у часописиділилися на три частини – «поезія, проза, суміш», загальний напрямок був сатиричний, але без політичної забарвленості. На сторінках журналу у прихованій формі критикувалось кріпацтво, містилось багато матеріалів, пов’язаних с гострими повсякденними питаннями життя Харкова. Незважаючи на те, що «Харківський Демокрит» видавався російською мовою, саме він був першим часописом де булла вжита українська мова та першим суто гумористичним виданням у Російській імперії) та «Українский вістник» (літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник який виходив при Харківському Університеті (1816-1819) переважно російською мовою за редакцієюЄ. Філомафітського, Р. Гонорського, Г. Успенського і Г. Квітки-Основ’яненкаhttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87, при активній співпраці П. Гулака-Артемовського накладом 350-500 примірників. У ньому, крім матеріалів переважно наукового та мистецького змісту, друкувались статті з історії України (М. Маркова), етнографії (О. Льовщина), економіки (В. Каразіна), педагогіки і літератури (Р. Гонорського). Серед жанрів журналу – критичні огляди, гуморески, «листи до видавців», спогади, хронікальні матеріали, літературні твори. Одним із провідних елементів концепції журналу було розширення інформації про рідний край, ознайомлення читачів з історією України, формування почуття любові до неї) [1] були «першим органом українства» вимагає обговорення, скоріше всього ці журнали стали прикладом «гідного відродження російської України» [8].

Історія української преси продовжується в 70-х роках XVIII століття. Більшість дослідників (Л. Мельник, С. Наріжний) першою газетою в Україні вважають львівський тижневик «GazettedeLeopol» («Львіська газета»), перший номер якої вийшов 15 січня 1776 р. французькою мовою. Не зважаючи на той факт, що видання виходило не суворо регулярно, протягом 1776 року побачили світ 52 її числа. С. Наріжний засвідчував дотичність газети до «Gazettede Varsovie» (з 1758 p.) і «GazettedeVienne» (з 1759 p.)» [5; 6]

За змістом «Львівська газета» була суто інформаційною та будувалась на основі повідомлень про політичні та культурні події у Львові, Європі, світі – звіт про Львівський ярмарок, опис різноманітних заходів, наприклад, святкування іменин цісаря Йосифа ІІ. Своїм обсягом вони відповідали розміру телеграм і хронікам у сучасних газетах. Здебільшого джерелом походження інформації були тогочасні французькі танімецькі газети. Повідомлення щодо життя українських земель в складі Російської імперії представляли собою інформацію про посадові призначення (графа Румянцева генерал-губернатором України тощо) або опис подорожі по Чорному морі з економічним обґрунтуванням розвитку торгівлі на його узбережжі. Бібліографічний відділ складався з оповісток друкаря А. Піллера про книжки, які надходили у продаж до його книгарні. Покупцям пропонували книжки різноманітного змісту французькою, латинською, німецькою та польськими [5].

Отже, саме на західноукраїнських землях, зокрема Львові, постійно діють газети, при чому аж до 1812 року пресові публікації маємо виключно в цьому регіоні. Наприкінці XVIII ст. тут з’явилося ще кілька газет польською та німецькою мовами: тижневик «Pismo Uwiadamiające Galiciji» (польська мова, друга половина 1783), який у січні 1784 р. змінює назву на «LwowskePismoUwiadamiające» (1784), півтижневики «Lemberger chenfliche Anzeigen» (німецька мова, 1786-1795) і «Lwowskie Tygodniowe Wiadomoscie» (польська мова, 1786-1787), «Lembergerk. k. Priviligirtes Intelligenz-Blatt» (німецька мова, 1795-1811), «Dziennik patryjotycznych politykow» (польська мова, 1792-1798).

Дослідники преси відзначали певну примітивність редагування та національну не активність, і, навіть, байдужість авторів. Пояснювалось це тим, що їх видавали «чужі, мало зв’язані з краєм люди» [6].

З початку 1795 р. у Львові почав виходити й перший ілюстрований літературно-науковий місячник «Zbiоr Pism Ciekawych, służącydopoznaniarożnych Narod wiKrajоw, Wyjętyz Dziennik wiinnych Dziel Peryodycznych». Тематика статтей (переклади французькихматеріалів – С.Д.) представлена досить широко:історія, географія, фізика, виховання тощо були представлені в кожному з номерів. Нажаль, вийшло лише шість чисел цього місячника (січень-червень 1795 р.).

На початку XIX ст. у Львові з’являються й перші на Україні фахові часописи: в 1803 p. – «Військовий журнал», а в 1810-1811 роках – «AnnalesJurisprudentiae» («Засади юриспруденції»).

B 1811 році починає виходити «GazetaLwowska» («Львівська газета»), яка з перервами видавалась до 2012 року. Видання виходило двома мовами: польською та німецькою («LembergerZeitung»). Заснована як приватне підприємство газета» була в 1847 році відкуплена урядом та стала офіційним друкованим органом австрійської влади. Завдяки популярності запланований на початку вихід тричі на тиждень перетворився у 1848 роц у щоденник. В числі її редакторів були й українці – М. Михалевич. Додатки до газети «Rozmaitości» («Всяка всячина»), «Przewodniknaukowyiliteracki» («Науковий та літературний посібник»), де публікували статті на історичні, етнографічні, літературні та педагогічні теми. Містились тут і українські твори, але в латинській транскрипції. Впродовж 1890-1914 і 1918 як додаток щоденно виходила «Народна часопись» – галицько-українська народна газета.Крім «Львівської газети», в першій половині XIX ст. у Львові виходило ще кілька часописів літературного або наукового характеру – «PamiętnikLwowski» (з 1816 p.) i «PamiętnikGalicyjski», «Mnemosyne», «Czasopism Naukowy Księgozbiornpublicznegoim. Ossolinshien» (1828-1834), «Lwowianin» (з 1836). Із 1840 р. у Львові започатковує свою діяльність тижневик «Dziennikmdpatyskich», перемінений потім у літературно-політичний «TygodnikPolski» [9].

До 1848 року на західноукраїнських землях, крім Галичини, власна пресса розвивалась лише на Закарпатті. Перший часопис виходив у Кошицях і бувспільний для цього міста та Пряшева. Друкувався він німецькою та мадярською мовами й мав назву «Kassa-EperjesiErtesitoKoschau-EparjeserKundschaftsblatt». Цей часопис почав виходити в 1841 році й проіснував аж до початку першої світової війнив 1914 році. Лише рік (1844) в Пряшеві діяло періодичне видання німецькою мовою — «DramatischesUnterhaltungsblatt» («Драматичний журнал для розваг»).

1.     Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор В. Кубійович. – Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954-1989, 1993-2000.

2.     Засоби масової інформації // Книга рекордів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.book.adamant.ua

3.     Кревецький І. Перша газета на Україні (GazettedeLeopol із 1776 р.) // Бібліологічні вісті. – 1926. – №4. – С. 7-28.

4.     Кревецький І. Початки преси на Україні, 1776-1850 / І. Кревецький. – Львів, 1927. – 26 с.

5.     Мельник Л. Початки музичної журналістики на етапі становлення української преси [Електронний ресурс] / Л. Мельник // Музичне мистецтво і культу : науковий вісник Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової. – 2009. – Випуск 10. – Режим доступу: раwww.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mmik/2009_10/teksti/Melnik.htm.

6.     Наріжний С. Українська преса [Електронний ресурс] / Симон Наріжний. – Режим доступу : http://litopys.org.ua/cultur/cult10.htm.

7.     Щурат В. Початки української публіцистики (В соті роковини "Украинскоговестника") // Діло. – 1916. – Ч. 57.

8.     Щурат В. Львівський тиждневик з 1749 р. // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – 1907. – Кн. 3. – С. 177.

9.     Lwowskiegazety [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.politechnikalwowska.com/index.php/lwow/lwowskie-gazety