Доцент кафедри неоналогії та перинатальної медицини Буковинського
державного медичного університету
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (ШОСТИЙ РІК
ЖИТТЯ)
Становлення України
як незалежної держави проходить у складних умовах, викликаних тяжкою
екологічною ситуацією в ряді регіонів, економічною кризою в галузі виробництва,
які призвели до погіршення фізичного, психічного та матеріального стану переважної
більшості громадян нашої країни. Крім того, тривожна політична ситуація на
сході країни вимагає особливої уваги до фізичної підготовки населення, зокрема
молоді та дітей. Стурбованість викликають захворювання серед підростаючого
покоління, які спостерігають на фоні зниження рівня фізичного розвитку та
фізичної підготовленості дітей шкільного віку.
Проблеми фізичної підготовки школярів привертали увагу
медиків, педагогів, фахівців галузі фізичної культури і спорту. Чинники
зниження темпів біологічного розвитку дітей різних вікових груп, аспекти зсуву
основних показників їх морфофункціонального стану розглядали В. Березінь, М.
Баранова, О. Литвинова, І. Смін, О. Горішна, А. Кірілаш, Б. Мицкан. Тенденції
погіршення фізичного стану саме 6-річних дітей, розвитку різноманітних
захворювань соматичного і психічного характеру аналізували П. Бур’ян, Р. Бевз,
Л. Виготський.
Така ситуація негативно відображається на
функціональній готовності дітей до навчання в загальноосвітній школі.
Дослідження Г. Юрко та М. Голубчікова довели, що у першокласників, які фізично
не готові до школи, процес адаптації до навчання відбувається ірраціональним
шляхом. Тобто високе напруження діяльності фізіологічних систем організму в
кінцевому результаті призводить як до погіршення навчання, так і до виникнення
гострих і хронічних недуг.
На сьогоднішній день фізична підготовленість дітей і
підлітків України не відповідає вимогам сучасного суспільства і особистості.
Низка дослідників (О. Боделан, С. Корнієнко, Т. Круцевич, Б. Шиян)
презентують різні дані, проте середній показник рівня фізичної підготовленості
дітей дошкільного віку та школярів молодших класів загальноосвітніх шкіл різних
регіонів країни є 40%.
Раціонально використовуючи різноманітні засоби і
методи фізичної культури можна не тільки ліквідувати негативні наслідки
факторів ранньої соціалізації, але й підвищити рівень фізичної та розумової
працездатності [2; 6].
До таких дієвих засобів фізичної культури провідні
фахівці відносять народні рухливі ігри (Є. Приступа, О. Слімаковський, Б.
Мицкан). Позитивними особливостями застосування рухливих ігор є їх глибока
біологічна адекватність, універсальність, відсутність побічного негативного
впливу та можливість їх застосування як на уроці, так і
під час позаурочних форм фізичного виховання.
Ефективність навчання в школі залежить не тільки від
профілю соціального розвитку дитини, але й рівня її психофізичного статусу. Це
потребує застосування адекватних та дієвих засобів і методів його
удосконалення. Тому дослідження спрямоване на виявлення взаємозв’язків між
психічним розвитком та готовністю 6-річних дітей успішно здійснювати навчання в
школі, що потребувало застосування корекційного впливу засобами фізичної
культури на стан соматичного здоров’я, фізичної й розумової працездатності. Актуальність
дослідження обумовлена проблемою підвищення рівня фізичного розвитку 6-річних
дітей як одного з чинників їх готовності до успішного навчання в школі.
Особливістю фізичної підготовки дітей молодшого
шкільного віку є її ігрове спрямування. У системі фізичного виховання дітей
шкільного віку особливе місце посідає фізична підготовка. Рівень розвитку її
компонентів – сили, швидкості, витривалості, гнучкості, на думку більшості
дослідників (В. Ареф’ев, Г. Єднака, О. Бірьоковича, А. Гужаловского, В. Леонова,
Л. Сергієнко), позитивно впливає на фізичне і психічне здоров’я молоді.
Більшість авторів стверджує, що у фізичній підготовці
дітей на сучасному етапі не враховуються нові наукові положення, а розроблена і
рекомендована для впровадження в практику система оцінки розвитку фізичних
здібностей не сприяє їх корекції та реалізації виховних і оздоровчих завдань у
процесі занять фізичною культурою.
Належний рівень фізичного та психологічного розвитку
дошкільняти особливо важливий для подальшого успішного навчання у школі.
Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою
соціальної зрілості дитини. За визначенням професора Н. Лисенко готовність до
шкільного навчання – це сукупність морфофізіологічних та психологічних
особливостей дітей старшого дошкільного віку, яка забезпечує успішний перехід
до систематичного організовного шкільного навчання. Вона зумовлена дозріванням
організму дитини, зокрема її нервової системи, а також ступенями сформованості
та розвитку психічних процесів [3, с. 79].
Основними показниками фізичної готовності дітей до
навчання розглядається сформованість їх фізичних якостей: сили, витривалості,
спритності, гнучкості, швидкості.
Належний рівень фізичного та психологічного розвитку
дошкільняти особливо важливий для подальшого успішного навчання у школі.
Другим, не менш важливим, методичним фактором системи
фізичної підготовки є нормування фізичних навантажень під час виховання
конкретної фізичної здібності, а також перерв для відпочинку при виконанні
фізичних вправ.
Відомо, що як за обсягом, так і за інтенсивністю
фізичних навантажень по різному діють на організм людини, що залежить від її
індивідуальних особливостей.
Отже, системотворчим фактором у фізичній підготовці є
принцип чергування навантаження та відпочинку, від характеру якого залежить
ефект педагогічного впливу.
Система фізичної підготовки забезпечує реалізацію
трьох основних завдань фізичного виховання – оздоровлення, виховання та освіту.
Проте основним її завданням є зміцнення здоров’я за допомогою фізичних вправ,
різних за обсягом, інтенсивністю та спрямованістю. Відповідність педагогічних
дій віковим можливостям і сенситивним періодам розвитку визначає оздоровчий
ефект фізичної підготовки.
Проте питання, пов’язані з комплексним вихованням
фізичних здібностей, які є основою підвищення рівня фізичного та психологічного
здоров’я дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, не знайшли свого
наукового обґрунтування, що значною мірою гальмує підвищення ефективності
фізичного виховання молодших школярів.
1. Вільчковський Е. С. Заняття з фізичної культури в
дитячому садку / Е.С. Вільчковський. – К., 1985. – 225 с.
2. Вільчковський Е.С. Критерії оцінювання
стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного
віку: Навч. посібник /Е.С. Вільчковський – К., 1998. – 64 с.
3. Вільчковський Е. С. Форми виховання дітей у дошкільному закладі / Е.С. Вільчковський. – К.,
2001. – 211 с.
4. Дошкільна освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання. – Київ:
Шкільний світ, 2006. – 120 с.
5. Дубогай О. Чи готова
дитина до навчання? / Олександра Дубогай // Дошкільне виховання, 2002. – №11. –
С. 7-9.
6. Круцевич Т. Ю. Контроль в
физическом воспитании детей, подростков, юношей / Т. Ю. Круцевич, М. І.
Воробйов. – Киев : НУФВСУ, 2005 – 195 с.
7. Семейкин И. А. Актуальные
проблемы физического и трудового воспитания дошкольников / Семейкин И. А., Красавина В. Ф., Дудар В.
А. – Омск, 2000. – С. 4-6.