Педагогические науки /5.Современные методы преподавания.

Тумак О. М.

Чернівецький національний університет, Україна

Дидактичні принципи навчання англійської мови в чоловічих школах Буковини (кінець ХІХ – початок ХХ СТ.)

Кінець ХІХ століття характеризувався посиленням інтересу до навчання іноземних мов на Буковині, яка на той час перебувала у складі Австро-Угорської імперії. Проблеми методики навчання цих предметів обговорювалося на крайових шкільних радах, у періодиці, а також відображено в законодавстві.

В архівних документах знаходимо факти існування англійської мови як навчального предмету, що відображено у програмах навчальних закладів усіх типів. Ці програми дають змогу стверджувати, що вперше англійська мова була введена в навчальний процес в Чернівецькій греко-католицькій чоловічій реальній школі (Griechisch-orientalische Ober-Real-Schule), а саме в 1872 р. [2]. До 1905 року це був обов’язковий предмет, що вивчався в 5-му, 6-му і 7-му класах по 2-3 год. на тиждень. З 1907 р. англійська мова стала необов’язковим, вибірковим предметом і була замінена однією з крайових мов (українською або румунською). Її вивчали з 4-го по 7 клас включно по 2 год. на тиждень.

Перейдемо до опису навчальних програм. На відміну від сучасних програм, які пропонує Міністерство освіти і науки України, на той час не існувало однієї програми для всіх шкіл. Кожна школа Буковини мала свою програму, в яку були включені всі предмети, що вивчалися в цій школі.

Навчальні програми з іноземної мови, розроблені на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. являли собою цілісну систему сформульованих цілей навчання іноземної мови, структурований зміст навчання, навчальний план. Вони мали пояснювальну записку, яка в основному розкривала історію навчального закладу, нововведення та вказівки щодо навчання другої та третьої національних мов. Програма складалася з навчального плану для всіх предметів, списку підручників для вивчення кожного предмета, переліку іспитів і питань до них (в основному це стосувалося середньої ланки освіти). Дирекція шкіл Буковини сама друкувала навчальну програму для кожного окремого типу навчального закладу з додаванням до неї списку вчителів з кожного предмета, а також прізвища та ініціалів учнів, їхньої національної приналежності. Навчальна програма затверджувалася Міністерством віросповідань і освіти Австро-Угорщини, містила мету, вказівки про обсяг навчального матеріалу для кожного класу [1, c. 55].

Так, у навчальних програмах чоловічої реальної школи м. Чернівці значна увага приділяється англійській мові. Досить детально описані вимоги до вивчення цієї мови та вказані очікувані результати учнів. Подаються підручники, за якими вивчалася англійська мова, і навіть можна знайти дані про аутентичні твори англомовних авторів, що були наявні в бібліотеці школи. Іноді в програмі чітко вказувався метод, за яким навчали іноземні мови, наприклад в програмі за 1897 р. зазначено, що на заняттях сучасних іноземних мов застосовувався «аналітичний прямий» метод (analytisch-direkten Methode) [3, с. 49].

Важливе місце в програмах відведено вивченню граматики англійської мови. В 5 класі учні мали засвоїти основи синтаксису і утворення форм, мало місце порівняння з німецькою та французькою мовами. В 6-му класі відбувалося повторення морфології, включаючи часові форми і способи дієслів, детальний розгляд синтаксису і словотвору. В 7-му класі поглиблено вивчали морфологію, не зупиняючись на застарілих і вузько спеціальних формах, значна увага приділялася складнопідрядним реченням.

Обов’язковим було ознайомлення з основами фонетики англійської мови. У програмі зазначено, що курс розпочинався з вивчення законів пересуву звуків, наголосу. Проводилось порівняння романських і германських елементів фонетики у англійській мові. Відбувалося постійне вправляння у вимові, вивчення звуків на основі правил, легких для розуміння.

Лексика, що вивчалася, мала побутовий характер. Більшість слів учні отримували з текстів для читання. Останнє займало одне з провідних місць у процесі навчання. Читанню приділялося багато часу, а матеріал відбирався дуже ретельно. Спочатку вправлялися в читанні коротких уривків розповідної та описової прози. Далі подавалися взаємопов’язані легкі тексти. практикувалося заучування напам’ять певних уривків. Починаючи з 1893 року в програмах спостерігається підвищене акцентування уваги читання. Тексти стають складнішими, в 7-му класі це вже художня література, історичні уривки, ораторська і філософська проза, епічна і драматична поезія. Учні вчаться розбирати та аналізувати прочитане, ставити запитання до змісту і вміти давати відповіді на поставлені вчителем запитання. Практикувалося написання переказів і творів, в яких учні давали характеристику головним героям, або вирішували певні морально-етичні проблеми.

Що стосується говоріння, необхідно зазначити, що цьому аспекту приділялося не так багато уваги. За основу бралися усні переказування творів художньої літератури, а також виконувалися нескладні вправи на розвиток усного мовлення. На противагу цьому, письмо займало важливе місце у вивченні англійської мови. Серед найпоширеніших видів роботи переважали диктанти і переклади. Письмово виконувалися вправи, пов’язані з читанням, перекази. Варто наголосити, що обов’язковим було вправляння у написанні листів. Останні були різних видів і мали відповідати потребам учнів у їхньому майбутньому професійному житті. Це були як прості листи до друзів, що мали різну комунікативну спрямованість, так і ділові офіційні листи. Зразки листів подавалися у підручнику.

Не менш важливим було навчання перекладу. Він тренувався усно і письмово. Спочатку це були речення з англійської на німецьку і навпаки, а згодом для перекладу пропонувалися уривки текстів, оповідання, що поступово збільшувалися в розмірі і ставали складнішими. На іспиті переклад був головним способом перевірки знань учнів.

Таким чином, можна зробити певні висновки стосовно дидактичних принципів, якими керувалися вчителі англійської мови в чоловічих школах Буковини. Можна стверджувати, що вчителі дотримувалися дидактичного принципу систематичності і послідовності, який реалізується у виборі тематики, повідомлення знань, послідовності введення мовного матеріалу та розвитку навичок і вмінь. Згідно цього принципу необхідно йти від простого до складного, від легкого до важкого, від відомого до невідомого тощо. Даний принцип яскраво проілюстрований на прикладі навчання граматики, лексики і фонетики. Так само можна стверджувати про дотримання дидактичного принципу міцності, що реалізовується шляхом багаторазового повторення і виконання великої кількості вправ (навчання граматики, фонетики). Принцип доступності і посильності, який передбачає подання навчального матеріалу відповідно до вікових та інтелектуальних можливостей учнів, реалізовувався не в повній мірі. Про це говорить вибір складних автентичних текстів для читання і перекладу. Також знаходимо приклади втілення принципу свідомості у навчанні англійської мови, що втілювався шляхом цілеспрямованого відбору навчального, мовного, мовленнєвого і лінгвосоціокультурного матеріалу, який забезпечував розвиток пізнавальних здібностей учнів. Разом з тим, варто згадати і про принцип науковості, адже педагоги користувалися надбаннями тогочасної педагогічної, лінгвістичної та психологічної науки. Підручники та книги для читання, рясні на художні тексти, ілюстрації, описи історичних подій та постатей Англії, свідчать про дотримання дидактичних принципів виховного навчання та міжкультурної взаємодії.

Литература

1. Лабінська Б. І. Історичні нариси з методики навчання іноземних мов на західноукраїнских землях (друга половина XIX – перша половина XX ст.) : монографія / Б. І. Лабінська. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2013. – 384 с.

2. Achter Jahresbericht der gr.-or. Ober-Realschule in Czernowitz. Veröffentlicht von Dr. Wenzel Korn. – Czernowitz : Druck von Rudolf Eckhardt, 1872. – 149 S.

3. XXXLV. Jahresbericht der gr.-or. Ober-Realschule in Czernowitz. Veröffentlicht von der Direktion am Schlusse des Schuljahres 1897–1898. – Czernowitz : R. Ekhardt’sche k. k. Universitäts-Buchdruckerei, 1898. – 86 S.