Филологические науки / 2. Риторика и стилистика

К. філол. н. Мелкумова Т. В.

Державний вищий навчальний заклад

«Криворізький національний університет», Україна

Стилістичні функції зевгми

в мас-медійному мовленні

Дослідники М. Кузнець та Ю. Скребнєв класифікують виражальні засоби синтаксису відповідно до типу відхилення від стилістично нейтральної синтаксичної норми. Зевгму мовознавці розглядають з‑поміж виражальних засобів, в основу яких покладено відсутність логічно потрібних компонентів мовлення − членів речення, службових слів (еліпс, умовчання, або недомовлення, номінативні речення, асиндетон, конструкція «апокойну») [6, с. 65−94].

Зберігаючи запропонований М. Кузнець та Ю. Скребнєвим принцип, І. Арнольд (услід і С. Походня [8, с. 32−83]) аналізує зевгму в межах групи синтаксичних засобів компресії, при використанні яких відбувається пропуск логічно необхідних елементів (односкладні речення, асиндетон, еліпсис, умовчання, апозіопезис) [2, с. 172−214].

Загалом зевгмою є стилістична фігура, що виникає при об’єднанні однорідних членів, переважно підметів, одним дієслівним присудком, який відноситься тільки до одного з цих членів: Тільки дівчата та соловейко не затих (Т. Шевченко) [1, с. 185; 3, с. 158; 7, с. 290]. Подібним чином кваліфікують зевгму С. Абрамович і М. Чикаркова, О. Квятковський, Є. Клюєв, В. Приходько, А. Шевченко [2, с. 184−189; 4, с. 114; 5, с. 179−180, 185, 192‑193; 9, с. 5; 10, с. 20] й інші дослідники.

Мовознавці й літературознавці виокремлюють різновиди зевгми: протозевгму, мезозевгму та гіпозевгму. Протозевгмою є зевгма, що характеризується розташуванням загального члена побудови в першому реченні [4, с. 371]: Так як не загинув ні на війні, ні від звіря, ні від води, ні з коня падаючи, так і з вас ніхто не може скалічитись чи забитись, коли не буде Божого повеління (з «Повчання Володимира Мономаха») [1, с. 185]. Мезозевгмою є зевгма, що характеризується розташуванням загального члена в середині всієї побудови, тобто не в першому реченні й не в останньому; зевгма, що характеризується розташуванням загального члена в одному з серединних паралельних речень [3, с. 226]. При гіпозевгмі загальний член побудови знаходиться в останньому реченні [3, с. 371].

У мас‑медійних текстах зевгма може посилювати стилістичні функції висловлювань, сприяти реалізації різних прагматичних настанов. Наприклад, зевгма допомагає мовцеві дати оцінку описуваному: Це перше, це основне, і це для нас святе (ток‑шоу «Майдан» на ТРК «5 канал», 15.02.2009).

Зевгма може експлікувати пояснювальне значення публіцистичного тексту: Не виключено, що їй, з огляду на її стратегічне положення між Сходом і Заходом, між Півднем і Північчю, з огляду на її історичний досвід засвоєння і поєднання різних культурних традицій випаде нова роль у забезпеченні їх симбіозу − тобто, не сама по собі випаде, а може бути здобута завдяки відповідній політичній і культурній волі, відповідній інтелектуальній праці (журнал «Сучасність», м. Київ, 2001, № 12, с. 83). Присутні в контексті протозевгма, симплока (відповідній), ампліфікація та паралелізм покликані корегувати висловлене раніше мовцем прогнозування.

Нерідко сповіщальне прагматичне значення публіцистичного мовлення посилюється взаємодією зевгми й інших стилістичних фігур: Нас не купити, не обдурити і не розколоти! (газета «Україна молода», м. Київ, 26.10.2004) (риторичний вигук, протозевгма (нас) і паралелізм ампліфікованих предикатів дії).

Мезозевгма, увиразнюючи публіцистичний текст, помітно допомагає виконанню апелятивної функції: Власне, що насправді відбувається? Підготовка громадськості, така психологічна атака для того, щоб люди були, власне, вже готові, що дуже скоро ця коаліція може розпастися чи щось інше? (ток‑шоу «Один за всіх» на ТРК «1 канал», 14.04.2008).

Протозевгма нечасто володіє такою силою виразності, як мезозевгма чи гіпозевгма, проте оцінна функція інформаційного висловлювання почасти реалізується саме завдяки виразності протозевгми: «Біля годівниці, ім’я якої влада, всі хрюкають однаково: і червоні, і білі.» …Саме тому він збирається на третій термін. Не нахрюкався… (газета «Високий замок», м. Львів, 28.10−03.11.2004).

Отже, зевгма сприяє увиразненню публіцистичного мовлення та посиленню його комунікативно-прагматичного функційного впливу. Стилістичними функціями, що їх може реалізувати чи посилювати зевгма, є: експресивна, оцінна, апелятивна, репрезентативна, пояснювальна й ін. Дослідження зевгми в мовленні сучасних мас‑медіа відкриває перспективи в поглибленні знань про тексти різного функційного призначення.

Література:

1. Абрамович С. Д. Риторика : навч. посібн. / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чікарькова. – Львів : Світ, 2001. – 240 с.

2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка : (Стилистика декодирования) : учеб. пособие [для студ. пед. ин‑тов по спец. «Иностр. яз.»] / Ирина Владимировна Арнольд. – [3‑е изд.] – М. : Просвещение, 1990. – 300 с.

3. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. – [4‑е изд., стереотип.] – М. : КомКнига, 2007. – 576 с.

4. Квятковский А. П. Поэтический словарь / Александр Павлович Квятковский ; науч. ред. И. Б. Роднянская. – М. : Сов. Энцикл., 1966. – 376 с.

5. Клюев Е. В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция) : уч. пособие [для вузов] / Евгений Васильевич Клюев. − М. : ПРИОР, 2001. − 272 с.

6. Кузнец М. Д. Стилистика английского языка : пособие [для студентов педаг. ин‑тов] / М. Д. Кузнец, Ю. М. Скребнев ; под ред. Н. Н. Амосовой. – Ленинград : Госуд. учебно-педагог. из‑во Мин‑ва Просвещения РСФСР, Ленинградское отделение, 1960. – 175 с.

7. Літературознавчий словник-довідник : довідково-енциклопедичне видання [для літературознавців, критиків, викладачів і студентів філол. профілю, учителів-словесників] / авт. кол. : О. Астаф’єв, З. Бичко, Б. Бірчак та ін. ; ред. кол. : Р. Гром’як, Ю. Ковалів, В. Теремко. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. − (Nota bene).

8. Походня С. И. Языковые виды и средства реализации иронии / Софья Ивановна Походня. – К. : Наукова думка, 1989. – 128 с.

9. Приходько В. К. Выразительные средства языка : учеб. пособие [для студентов высш. учеб. заведений] / Виктория Константиновна Приходько. − М. : ИЦ «Академия», 2008. − 256 с.

10. Шевченко А. Т. Стилистика современного английского языка. Юнита 2. Синтаксическая и фонетическая стилистика : [для студентов Современного Гуманитарного Университета] / А. Т. Шевченко. − М., 1998. − 60 с.