Филологические науки/4.Синтаксис : структура, семантика, функция

К.філол.н. Бухінська Т.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Вживання складнопідрядних речень, як одна з ознак ідіостилю Ф.Кальбека

Мова і стиль художнього твору нерозривно пов'язані з особистістю автора, «з певною особистісної точкою зору, що пронизує твір і об'єднує його в якесь єдине ціле» [3, 51]. Існує безліч факторів, що впливають на стиль твору: світогляд письменника, певні естетичні традиції, вплив побратимів по перу – художників, тема твору, ідея, метод, жанр, структура. Зрозуміло, всі ці обставини впливають на стиль не однаково: одні - в більшій мірі, інші - в меншій. Крім того, кожен герой твору має свій власний стиль розмови, «персональний стиль». І при визначенні «стилю» слід враховувати і наявність «суброзуміння» - індивідуального стилю письменника, яке несе в собі індивідуалізуючу частину способу використання мовних засобів при написанні художнього твору.

Таким чином, стиль мовця (письменника) - є його комунікативні наміри, реалізовані за допомогою наявних у його розпорядженні лексичних, граматичних, фонетичних та синтаксичних засобів [2, 136].

Як зазначає О.О. Селіванова, однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів, орієнтоване на їхнє діалогічне взаєморозуміння у співвідношенні з параметрами мови, середовища та культури [6, 7]. «Картина світу, визначаючи життєдіяльність людини, є основою для формування його тезауруса, тобто знань про світ, що перевіряються і коректуються суспільною практикою » [1, 16].

Особливого значення набуває дослідження таких мовних і мовленнєвих засобів, як вживання синтаксичних структур у текстах, їх частота та розмір. Оскільки окремі елементи мови характеризуються певною повторюваністю, а отже й частотою та ймовірністю, тексти, очевидно, можуть аналізуватись і досліджуватись за допомогою методів квантитативної лінгвістики та математичної статистики. Об’єктом статистичних підрахунків можуть слугувати типи синтаксичних структур та їх розмір у текстах різних авторів (у нашому дослідженні частота вживання складних синтаксичних конструкцій). Тим самим ми потрапяємо у сферу стилістики і діагностики „синтаксичного пера” письменника [5: 96].

Цікавим видається виявити, які з типів складнопідрядних речень володіють найбільшою частотністю вживання у творах досліджуваного письменника. Наше дослідження проведено на вивченні текстів творів Ф.Кальбека і порівняно їх з творами Е.Гільзенрата, П.Зюскінда, М. Гаусгофер та К.Шмідт.

Статистичний аналіз у нашій роботі проводився в чотири етапи, як це рекомендує Носенко І.О. [4: 24] Отримані результати наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Частота вживання різних типів складнопідрядних речень у творах Ф. Кальбека

Підрядні речення	Присудкові	Додаткові	Означальні	Місця	Часу	Способу дії	Порівняльні	Обмежувальні	Наслідкові	Причини	Умови	Мети	Допустові	Підметові
Ф.Кальбек	3	7	19	0	8	0	3	1	6	4	8	1	2	12

У тексті творів Ф. Кальбека значно частіше зустрічаються підрядні речення підметові, ніж наслідкові, часу, умови та додаткові, але менше, ніж складнопідрядні речення означальні. Що ж до частотності підрядних речень допустових, мети, порівняння, причини та обмежувальних, то вони зустрічаються дуже рідко. Слід зауважити, що автор практично не вживає складнопідрядних речень місця та способу дії.(див. табл. 1)

Для визначення того, наскільки значущими є отримані результати, наведені в таблиці 1, застосуємо критерій χ² та коефіцієнт спряженості К.

Таблиця 2

Значення χ² та коефіцієнта К (для табл. 1)

Підрядні речення

Присудкові

Додаткові

Означальні

Місця

Часу

Способу дії

Порівняльні

Обмежувальні

Наслідкові

Причини

Умови

Мети

Допустові

Підметові

χ² К

2,78

5,01 0,08

3,18

20,69 0,16

За допомогою критерію χ² ми виявили залежність між авторською мовою Ф. Кальбека та складнопідрядними реченнями означальними, наслідковими, умови та підметовими. Однак за допомогою критерію χ² ми можемо лише встановити наявність або відсутність зв’язку, але не її міру. Остання може бути визначена з допомогою коефіцієнта взаємної спряженості К. Обчислені значення коефіцієнта К (див. табл. 2) дають змогу констатувати міру зв’язку у вживанні досліджуваних синтаксичних структур. Найсильніший зв'язок спостерігається між ознаками [Кальбек] і [підметові] та [наслідкові]. Решта зв’язків виявилось несуттєвими.

При порівнянні з вживанням складнопідрядних речень у творах інших письменників (дослідження проводились раніше), виявилось, що прозу Е.Гільзенрата найвиразніше характеризують складнопідрядні додаткові речення (К=0,16); у К.Шмідт найсильніший зв'язок встановлено з підрядними означальними (К=0,1), мети (К=0,1) та наслідковими (К=0,08); у прозі М.Гаусгофер суттєвих зв’язків з підрядними реченнями не виявлено.

Отримані в дослідженні результати про частоту вживання різних типів складнопідрядних речень засвідчують існування яскравої індивідуальної творчої манери кожного автора за цією ознакою.

Література :

1. Болотнова Н.С. Художественный текст в коммуникативном аспекте и комплексный анализ единиц лексического уровня. Томск, 1992.- 78 с.

2. Карпова О.М. Отбор стилистических средств в писательские словари. //Вопросы стилистики. Выпуск №22, Саратов.-1988. - С. 134-137 )

3. Ляховицер М.М. Основные аспекты анализа индивидуально-авторского стиля в научном тексте.// Фил. науки - 1989- №1- С.51-56

4. Носенко И. А. Начала статистики для лингвистов / И. А. Носенко – М.: Высшая школа, 1981. – 157 с.

5. Перебийніс В. Статистичні параметри стилів / В. Перебийніс. – К.: Наукова думка, 1967. – 260 с.

6. Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие / Е. А. Селиванова. – К.: Фитосоциоцентр, 2002. – 336 с.