Право. Административное и финансовое право

Кравченко І. О., студентка, Меліхова О.Ю., к.ю.н., доцент

Запорізький національний університет

Поняття адміністративних послуг: теоретично-правовий аспект

Людина, її права та свободи в Україні визнані головною соціальною цінністю, а головним завданням публічної адміністрації визначено саме надання якісних адміністративних послуг громадянам. Відповідно, громадяни у відносинах із владою є споживачами послуг. При цьому держава в особі публічних суб'єктів орієнтується на потреби особи, так само, як у приватному секторі надавачі послуг орієнтуються на потреби споживача, його запити та очікування.

Дослідження системи адміністративних послуг в Україні започатковане представниками науки адміністративного права В. Б. Авер’яновим, І. Б. Коліушком. Значну увагу змісту і класифікаціям адміністративних послуг у своїх працях приділяли В. Тимощук, В. Сороко, Ю. Шаров, О. Поляк, В. Колпаков, Л. Ляшенко.

Сучасне публічне адміністрування в Україні розглядається як система, спрямована на надання адміністративних послуг населенню. У розвинених демократичних країнах таку ідеологію викладено у спеціальних актах: "Хартії громадян" у Великобританії, "Хартії державних службовців" в Італії, "Хартії клієнтів" у Бельгії тощо, у нас же вона ще знаходиться на етапі становлення. Запровадження стандартів публічних послуг, у тому числі і адміністративних послуг як їх різновиду, разом із системою показників та інструментарієм вимірювання ступеня реалізації встановленого стандарту в Європі вважають практичним виконанням конституційного права громадян на отримання загальнодоступних адміністративних послуг однакового рівня та якості. [1]

Поняття «адміністративна послуга» використовується, насамперед, у країнах англо-американської сім'ї права (Велика Британія, Канада, США) та в північноєвропейських країнах (Фінляндія, Швеція). І навпаки, у країнах романо-германської сім'ї права домінуючим залишається традиційний підхід нормативного визначення відносин між вдалою і приватними особами через використання таких категорій, як «повноваження», «функції» та «завдання» адміністративних органів. Крім того, у вітчизняній літературі часто вживалося поняття «управлінські послуги», яке, на думку І. Б. Коліушка, є менш вдалим. [2]

На жаль під час формування вітчизняної теорії публічних послуг не був розроблений єдиний загальноприйнятий понятійно-категоріальний апарат, який у подальшому б використовувався в наукових дослідженнях. Тому у науковій літературі можна зустріти різні визначення поняття "послуга".

Так, наприклад, І. В. Жилінкова під послугою розуміє "певне нематеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) і споживається іншою особою (замовником) у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності". Вчена стверджує, що для всіх послуг характерним є те, що вони:

1) мають нематеріальний характер, а їх результат не набуває врегульованого вигляду;

2) тісно пов'язані з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності);

3) не збігаються із самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, а існують як окреме явище - певне нематеріальне благо.

В. П. Тимощук, послуги визначає як діяльність щодо задоволення певних потреб особи, яка здійснюється за ініціативою особи, на її прохання3.

І все ж таке, законодавче визначення адміністративних послуг таке. Адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону. [3]

Адміністративні послуги є провідним засобом реалізації прав громадян у сфері виконавчої влади, адже абсолютна більшість справ, що вирішуються органами публічної адміністрації, ініціюються самими громадянами і стосуються їхніх суб'єктивних прав. Іншими словами, підставою надання адміністративної послуги є звернення приватної сторони (громадянина) до публічної (державного або муніципального органу. [2]

З цього приводу треба зауважити, що адміністративна послуга не передбачає ознаки обов'язковості та можливості застосування заходів примусу при не виконанні цих обов'язків.[1]

Зважаючи на те, що інститут адміністративних послуг є відносно новим у адміністративному праві, слід зазначити, що якість адміністративних послуг не завжди можна оцінити об’єктивно. Для уникнення таких ситуацій, пропонуємо критерії, за якими можна оцінювати якість адміністративних послуг. У Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України № 90-р від 15.02.2006 р. до критеріїв оцінки якості адміністративних послуг віднесено:

Результативність - задоволення потреби фізичної або юридичної особи в адміністративній послузі.

Своєчасність - надання адміністративної послуги в установлений законом строк.

Доступність - фактична можливість фізичних та юридичних осіб звернутися за адміністративною послугою.

Зручність - урахування інтересів та потреб отримувачів послуг у процесі організації надання адміністративних послуг.

Відкритість - безперешкодне одержання необхідної для отримання адміністративної послуги інформації, яка розміщується на інформаційних стендах в адміністративних органах, на їх веб-сайтах, друкується в офіційних виданнях та буклетах.

Повага до особи - ввічливе (шанобливе) ставлення до отримувача адміністративної послуги.

Професійність - належний рівень кваліфікації працівників адміністративного органу.[4] Аналогічної думки дотримується вітчизняний дослідник В. Тимощук. [1]

Таким чином, зважаючи на вище викладене, можна зазначити, що адміністративні послуги складають відносно молодий інститут адміністративного права і тому в правовій доктрині, як наслідок, існує багатоманітність поглядів на саме поняття адміністративних послуг.

Література

1. Коваленко В.В.Курс адміністративного права України: підручник / В.В. Коваленко В.К.Колпаков, О.В.Кузьменко, І.Д.Пастух, В.Д.Сущенко - К.: Юрінком Інтер, 2012. - 808 с.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1102081148226/pravo/administrativni_poslugi

2. Адміністративні послуги.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Адміністративні_послуги

3. Закони України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5203-17

4. Розпорядження Кабінету міністрів України Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади від 15.02.2006 № 90-р

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/90-2006-%D1%80