Право/ Трудовое право, и право социального обеспечения

Кимач С. О., науковий керівник: доц. Бахновська І. Д.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Перша робота для молодих спеціалістів європейський досвід та українські реалії.

Постановка проблеми. Нині Європейський Союз є одним із найбільших наднаціональних утворень, членом якого прагне стати і Україна. Однак основними умовами ефективного членства в ЄС є економічна та правова інтеграція. На даний час, світ охопила глобальна економічна криза, не є винятком і країни-члени ЄС. На світових ринках праці спостерігаються значні темпи зростання безробіття. Найбільш незахищеними на ринку праці виступають молоді люди, люди старшого віку, які втратили роботу, однак ще не досягли пенсійного віку. Тема працевлаштування молоді є дуже актуальною. З кожним роком на ринку праці вимоги до робітників зростають і молоді все важче влаштуватись на роботу. В умовах кризи пропозиція робочих місць значно скоротилися, а отже і шанси людини без стажу влаштуватись на роботу мізерні.

Метою даної роботи є дослідження європейського досвіду стосовно працевлаштування молодих спеціалістів на перше робоче місце та відображення українських реалій даної проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням питання, яке стосується працевлаштування молодих спеціалістів на перше робоче місце займались українські та зарубіжні вчені й аналітики, а саме: Акіліна О.В., Бріт О.В., Василишина С.О., Котова О.В., Леонов Ю.С., Лісогор Л.С., Лукьянов Г.І., Могильний О. М., Муромцев Ю.І., Петрова Т.П., Семикіна М.В., Шаров О.І. та ін.

Хоча ринок праці Європейського Союзу зазнав впливу економічної кризи, однак рівень зайнятості як ніколи залишається стійким порівняно із економічним спадом, що охопив усі галузі економіки. Іншими словами, скорочення зайнятості є незначним порівняно із скороченням економічної діяльності завдяки використанню строкових трудових договорів та інших заходів для подолання кризи. Однак у країнах ЄС намітилась тенденція до стрімкого зростання безробіття серед молоді, мігрантів, осіб із низьким рівнем кваліфікації [1].

Молодіжний сегмент ринку праці – найбільш проблемна частка загальнонаціонального ринку праці. Пошуки першого робочого місця, невідповідність рівня та якості отриманої світи професійним обов’язкам, відсутність досвіду роботи, невідповідність запитів молоді та пропозиції роботодавців посилюють напруження на ринку праці. Недостатня увага з боку держави до таких проблем, відсутність системної проблеми регулювання, законодавча неврегульованість можуть стати підґрунтям для соціальних та політичних потрясінь. Ці питання актуальні для багатьох країн. Так, нині в європейських країнах склалася критична ситуація на ринку праці, коли доводиться балансувати між задоволенням попиту співвітчизників на працю та економічною доцільністю залучення дешевої робочої сили іноземних мігрантів. Для збільшення зайнятості та працевлаштування молоді вживаюся заходи на кшталт закону про тимчасовий найм та закріплення за роботодавцями права без попередження звільняти молодих спеціалістів з їхнього першого робочого місця. Кількість молоді, яка отримує роботу в такий спосіб, справді значно зростає, однак скорочується чисельність молоді, яка має постійну роботу [1].

Гарантії для молодого спеціаліста передбачені насамперед пунктом 24, пунктами 31–33 Порядку № 992 Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.

Молодим фахівцям, які отримали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим фахівцям виплачується допомога у розмірі академічної або соціальної стипендії, що вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи), за рахунок замовника. Після укладення трудового договору на молодих фахівців поширюються усі види соціального захисту, передбачені колективним договором підприємства, установи, організації.

Випускникам, які закінчили вищі навчальні заклади з відзнакою, за рішенням замовника може встановлюватися вища заробітна плата в межах схеми посадових окладів.

Випускники, які отримали направлення на роботу до іншої місцевості, а також члени їхніх сімей забезпечуються житлом згідно із законодавством.

Випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з угодою і які продовжують працювати за призначенням після визначеного терміну, мають право на позачергове отримання житла незалежно від терміну роботи за цим призначенням. При цьому за ними зберігається житло за попереднім місцем проживання

Цікавим, на нашу думку, є досвід Франції у вирішенні проблеми працевлаштування власної молоді. У Франції рівень безробіття серед молоді на 1996 рік складав 22,7%, що в 2 рази перевищував аналогічний показник за іншими віковими групами. У 1997р. в цій країні було введено в дію програму «Нові послуги, нові робочі місця», що мала на меті надати постійні (не менше 5 років) робочі місця молодим людям без трудового досвіду й одночасно задовольнити потребу в робочій силі в деяких галузях. Приватним компаніям-працедавцям держава компенсувала до 80% витрат на кожне нове місце для молоді [4]. Результатом прийняття закону стало полегшення процесу працевлаштування молоді без практичного досвіду роботи [2].

Проте у березні 2006 році французьким парламентом було прийнято закон щодо боротьби з молодіжним безробіттям «Про рівність шансів», який повинен був реформувати трудове законодавство, передбачаючи введення нового вигляду трудового контракту – «договорів першого найму». Закон «Про рівність шансів» зобов’язав компанії всіх форм власності кожного року приймати на роботу пропорційно чисельності штатів співробітників молодше 25 років, навіть якщо останні не мали досвіду роботи за фахом. За умовами «договору першого найму», співробітника у віці до 26 років могли звільнити без попереднього повідомлення, пояснення причин і права оскарження в суді протягом дворічного випробувального терміну; молода людина після звільнення залишалася без відповідного матеріального забезпечення, передбаченого іншими видами контрактів. Новий закон повинен був підштовхнути молодь до пошуків роботи й стимулювати бажання працедавців наймати молодих людей, не турбуючись про зайві формальності в разі їх звільнення [2].

Але на практиці з’ясувалось, що працедавцям вигідніше було б періодично набирати нових випускників ВНЗ, звільняючи  молодих фахівців, що ще не встигли відпрацювати 2 роки. Втратити роботу стало легше, ніж отримати її. Цей закон викликав масові акції протесту. Тому вже 10 квітня 2006р. президент Жак Ширак прийняв рішення про відміну «договору першого найму». Новий законопроект передбачав надання державної підтримки працедавцям, які укладають безстроковий трудовий контракт з молодими людьми, що мають низьку кваліфікацію, проживають у приміських зонах та випускниками середніх шкіл, які не вступили до ВНЗ.

За європейським досвідом в Україні було розроблено законопроект «Про гарантоване забезпечення молоді першим робочим місцем». В цілому, ідея законопроекту зводиться до того, що працедавець, – за умови прийняття на роботу молодого фахівця за напрямом служби зайнятості, якому надається перше робоче місце строком на один рік, – звільняється від обов’язку сплачувати всі покладені страхові внески, що нараховуються на фонд оплати праці вказаного працівника. Це зокрема відноситься до внесків у пенсійний фонд України, фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття [4]. Даний законопроект має за мету зацікавити підприємців у прийнятті на роботу осіб без трудового стажу, що має полегшити процес працевлаштування молоді з вищою та середньою освітою без досвіду роботи.

На сьогоднішній день дієвим являється Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». Згідно з положеннями вказаного Закону держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу

Молоді громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості в пошуках роботи, одержують безплатну інформацію та професійну консультацію з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, а також, у разі необхідності, проходять професійну підготовку і перепідготовку.

Квота для працевлаштування молоді встановлюється підприємствам, установам та організаціям в межах, встановлених Законом України "Про зайнятість населення" .

Працевлаштування молоді з інвалідністю здійснюється в межах нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, визначених згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

У разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організацій стягується штраф у розмірі, встановленому частиною другою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Державна служба зайнятості надає місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, молодіжним центрам праці, центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді доступ до інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів [4].

Законом України «Про зайнятість населення» передбачено що: Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. У тому числі й молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної служби і якій надається перше робоче місце, дітям , які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Разом з цим, з метою забезпечення права на працю молоді, що отримала вищу або професійно-технічну освіту першим робочим місцем передбачено: встановлення місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування для підприємств, установ і організацій квоти робочих місць для працевлаштування молоді; надання роботодавцю дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем.

Відповідно до цього закону,  молодим фахівцям – випускникам державних вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням, держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років [3].

Проте на практиці працевлаштуватися в Україні після закінчення ВНЗ без досвіду роботи досить складно. Роботодавці бажають відразу мати відданого супер професіонала, який був би готовий працювати за середню зарплату 12 годин на день без вихідних. Натомість молоді люди бажають, зазвичай, протилежного. Тому часто молоді спеціалісти - випускники навчальних закладів не можуть знайти застосування своїм знанням та енергії. З іншого боку, вимоги роботодавців до майбутніх працівників щороку стають усе жорсткішими. До переліку стандартних вимог на сьогодні входить не лише обов’язковість відмінного навчання, а й досконале знання комп’ютера та принаймні однієї іноземної мови. Окрім того, все більшого значення працедавці надають наявності у претендентів на працевлаштування практичного досвіду роботи, якнайменше 3 роки [1].

За даними Державної служби статистики кількість офіційно зареєстрованих безробітних випускників вищих навчальних закладів у 2013 році складає всього 7% від загальної кількості безробітного населення. Це пояснюється тим, що молоді спеціалісти у пошуку роботи спочатку звертаються до найближчого оточення і лише потім, у разі відсутності пропозицій – до Державної служби зайнятості [5].

Згідно з статистичними даними, станом на 2014 р. в Україні функціонують приблизно 823 вишів: 300 університетів і академій та 523 технікумів і коледжів. У 2013р. було зареєстровано 24,8 тис. випускників, з яких тільки 15% отримали направлення на роботу з допомогою навчальних закладів. Таким чином, 4 особи з 5-ти були змушені працевлаштовуватись самостійно [ 5].

У 2012-2014 навчальному році проводилось дослідження студентів на предмет вивчення їх мотиваційних очікувань щодо майбутньої зайнятості. Так, студенти, які займаються за бюджетні кошти, не відчувають себе більш захищеними у майбутньому працевлаштуванні. Переважна більшість студентів (78%) занепокоєна з приводу майбутнього працевлаштування, 2% про це ще не замислювались, а 20% студентів не переймаються своїм працевлаштуванням, проте 8% із них не впевнені, що отримають бажану роботу. Остання категорія студентів належить до тих, хто поступиться своїми вимогами щодо майбутньої роботи [5].

Отже, основними причинами, що стримують ефективне працевлаштування випускників є: їх низька конкурентоспроможність, відсутність відповідних знань та навичок та самовизначення на ринку праці, розвиток трудової кар’єри, відсутність вакансій для молоді, що немає досвіду трудової діяльності, відсутність чітко сформованої трудової мотивації випускників, які віддають перевагу високооплачуваній та престижній роботі.

Оскільки однією з головних причин безробіття молоді є неможливість працевлаштуватися після навчання, то державна молодіжна політика має формуватись з урахуванням інформації щодо прогнозу пропозиції робочої сили згідно з потребами роботодавців.

Література:

1. Лукьянова Г. И. Система социальной защиты во Франции (пути реформирования) / Г.И.Лукьянова // Современная Европа. – 2013. – №4. – С. 62 – 66.

2. Муромцева Ю. І. Соціальне партнерство як інструмент формування трудового потенціалу населення / Ю. І. Муромцева // Соціальне партнерство та його роль у становленні ринкової економіки в Україні. Збірник наукових праць. – Х.: ХІБМ, 2014. – С. 147-152. 

3. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку та строків надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua

4. Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua

5. Державний комітет статистики в Україні - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua