Право/5. Кримінальне право та кримінологія

К.ю.н., доцент Лень В.В.,

ДВНЗ «Національний гірничий університет», Україна

Психологічний, мотиваційний аспекти колекціонування і навмисних злочинів щодо державних орденів, медалей СРСР та України

Психологічний, мотиваційний аспекти причин колекціонування державних орденів, медалей СРСР і України та вчинення навмисних злочинів, предметом яких вони є, стають важливими при дослідженні особи потерпілого та особи злочинця у першу чергу для сучасної судової, слідчої та прокурорської практики.

Слід відверто зазначити, що мистецтвознавці, вчені, фалеристи, історики, колекціонери, військові, певні державні діячі і політики більшості країн світу вважають ордени СРСР одними з найкрасивіших, цінних і рідкісних з багатьох нагород світу. Це справжні витвори мистецтва, які мають культурну ( художню, історичну, мистецькознавчу, наукову, колекційну, етнографічну та іншу) цінність. Більшість з них відрізняється композицією, декором, вишуканістю, красою та високою майстерністю виконання. Окремі ордени, медалі або їх типи стали антикварними , раритетами – пройшло більше 50 років з часу їх затвердження. Інші не досягли ще цього рубежу, проте вони є не менш цінними[1,С.74].

Водночас, слід визнати, що за нашим переконанням, все ж таки метою колекціонування орденів і медалей виступають три основні складові: 1.Збагачення, вигідне вкладання грошей, а саме корислива скупка чи обмін, часто з метою перепродажу, вигідного обміну у подальшому в осіб (нагороджених ,власників, родичів нагороджених тощо) не знаючих реальної, дійсної вартості (ціни) та культурної цінності на певний орден, медаль, тобто у дилетантів цієї справи; 2. Дослідження історичних питань, пов’язаних з нагородою, нагородженою особою, Батьківщиною, тобто цікавими, рідкісними, невідомими або маловідомими історичними фактами і подіями; 3.Збереження культурної( історичної, художньої, мистецькознавчої, колекційної, наукової та іншої) спадщини, цінності своєї держави[2,С.156].

Однією з причин, цього виступають багаторічні інфляційні процеси в Україні, а також в колишніх республіках СРСР та деяких країнах світу, відповідно девальвуються національні валюти тощо. Щорічно вартість(ціна) на ордени, медалі СРСР та України, перш за все, ринкова лише підвищується, як і їх культурна цінність в зв'язку зі зменшенням кількості(псування, втрачання, переробка, вивезення за кордон тощо).

Одночасно слід, розглянути й психологічний, мотиваційний аспекти, які вважаємо тісно пов'язані з вищезазначеними складовими колекціонування. Зауважимо, що переважна більшість колекціонерів орденів і медалей, фалеристів, це особи чоловічої статі. Точніше, можливо зустрічаються поодинокі випадки, коли колекціонером орденів і медалей, фалеристом є жінка. По-перше, це пояснюється тим, що чоловікам природно, більш цікавитися питаннями зброї, військової, правоохоронної історії, військової, правоохоронної уніформи, атрибутики, символіки тощо. По-друге, багато поколінь в СРСР, СНД, інших державах культивувалось, що чоловік це захисник, до людей у формі виховувались повага, шана, гордість та любов. Це багаторічно популяризувалось у ЗМІ, телебаченні, радіомовленні, літературних творах, театральному та кіномистецтві тощо. Припускаємо, що на фоні цього у окремих чоловіків, психологічним поштовхом для колекціонування орденів, медалей та зайняття фалеристикою була і глибинна, прихована заздрість, певна незадоволеність, а то й неповноцінність з цього приводу. Наприклад, виходячи з позиції - я не став/став кадровим військовим, співробітником МВС, КДБ, СБУ і не був нагороджений або будучи на будь-яких посадах у цивільному житті не був відзначений за свій труд державними нагородами, тобто ущімлено моє- Я, або моє- Я, не є повноцінним (виходячи з моїх власнозрощених, суб’єктивних, хибних ціннісних орієнтирів, моральних критеріїв), таким, яким би мені хотілось. Отже, хоча б таким чином, задовольню свою заздрість, тобто укріплю своє-Я.

Саме вищезазначене є однією з причин того, що багато державних відомств та недержавних різних організацій, назатверджували безліч відомчих, громадських нагород (схожих на ордени, медалі СРСР,України) і нагороджують ними один одного та інших. За часів СРСР була гарна вимога, заборонялось виготовляти відомчі, громадські, церковні, інші нагороди зовнішньо схожі на державні. Також заборонялось носити державні нагороди на халатах, майках, футболках, сорочках, светрах, тілогрійках, куртках, будь-якому верхньому одязі тощо. Ці причини, також невелюють державні нагороди та принижують нагороджених.

Психологічний, мотиваційний аспекти є важливими і в питаннях вивчення особи потерпілого та особи злочинця, перш за все, для кримінології та юридичної психології. У разі вчинення, наприклад, будь-якого виду викрадання орденів, медалей , потерпілим в переважній більшості буде особа чоловічої статі. Коли особа є спадкоємцем, тобто власником нагороди, власником музею, музейної експозиції або особа безпосередньо нагороджена і викрали нагороду, відповідно вона може бути і жіночої статі. При вчиненні кримінальних правопорушень пов’язаних з орденами, медалями, особою злочинця можуть бути особи різної статі. Втім, у більшості це чоловіки. Особи жіночої статі часто є співучасниками.

Список використаних джерел:

1.Лень В.В. Співробітники Запорізької міліції, нагороджені державними нагородами СРСР, України у 1958-2013 роки: історико – правове дослідження : монографія. – Запоріжжя : Дніпровський металург, 2013. - 252с.

2.Лень В.В. Державні ордени, медалі СРСР та України : історико – правове дослідження : монографія. – Запоріжжя : Дніпровський металург, 2015. – 303с.