Цись Н.О., Міськова О.В.

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка, Україна

Визначення рівня розвитку психічних пізнавальних процесів школярів 12-13 років засобами фізичного виховання

У статті подана методика визначення рівня розвитку психічних пізнавальних процесів школярів 12-13 років засобами фізичного виховання, зокрема розвитку уваги і пам ’яті.

Ключові слова: психічні пізнавальні процеси, спортивне орієнтування, пам ’ять.

Постановка проблеми. Негативні явища, які пов’язані з дитячим здоров’ям та життям, будуть продовжуватись до тих пір, доки кардинально не зміниться методика фізичного виховання в освітніх установах усіх типів. Перш за все йдеться про урочну форму роботи. Урок як основна, а для деяких дітей єдина форма фізичного виховання, має «навести лад» в організмі учнів. Все, що пропонує педагог виконувати на уроці своїм вихованцям, має бути зорієнтоване безпосередньо на індивідуальні психофізичні кондиції учня, а отже - на його вдосконалення.

Мета і завдання дослідження полягали у визначенні рівня розвитку психічних пізнавальних процесів школярів 12-13 років.

Організація дослідження. В експерименті прийняли участь хлопці 12-13 років в кількості по 20 осіб в експериментальній (ЕГ) і контрольній (КГ) групах. Дослідження проводилися в ЗОШ № 3 м. Глухів. В контрольній групі заняття проводилися за загальноприйнятою методикою проведення уроків. В ЕГ заняття проводилися також за державною програмою, але з використанням засобу удосконалення техніки спортивного орієнтування.

Дослідження уваги у школярів 12-13 років. Нами вивчався рівень концентрації уваги, а також специфіка уваги для даного виду спорту і її роль в діяльності школярів. Увага визначалась за допомогою коректурної проби (Ландольдта) розподіл, та розподіл на переключення уваги – за методикою Антипова в модифікації Г.Д. Горбовим [1].

Оцінка рівня уваги проводилася за допомогою таких терміні: низький, високий, середній, нижче або вище певного рівня.

Психологи вважають, що рівень розвитку певних властивостей уваги залежить від індивідуальних особливостей дитини, умов його життя, фізіологічних ознак (якостей нервових процесів збудження і гальмування у корі великих півкуль головного мозку), виду діяльності, вмінь використовувати і контролювати свої здібності [2, 4].

Доведено, що концентрація уваги виявляється в тому, що увага поглинається одним об’єктом. Для того щоб діяльність давала бажаний результат потрібно менше зосереджувати увагу на неістотних аспектах.

Дослідження вказують на те, що чимало дітей не може забути того, що вже відбулося, особливо якщо це була груба помилка. Концентрація уваги на минулих негативних подіях може стати причиною відмови дитини від намічених цілей. Але в руках досвідченого педагога саме це може допомогти дитині подолати свої страхи, не допустити повторення минулих помилок та сприяти емоційно легкому та зосередженому подоланню труднощів в ході діяльності.

Також доведено, що концентрація уваги на майбутніх подіях для молодих спортсменів не рідко стає проблемою. Мислення типу: «а що коли», тобто орієнтовані на майбутнє думки та тривоги, негативно впливають на концентрацію уваги, підвищуючи ймовірність здійснення помилок та відповідно зумовлюють нижчі результати діяльності.

Після адекватного опанування вміння або навички надмірна концентрація уваги на рухах тіла або якихось інших факторах, справляє негативний вплив на рівень діяльності. Тобто при давно засвоєних або завчених процесах, ми розділяли їх на частини і концентрували увагу школярів на цих фрагментах.

Ми визначали рівень концентрації уваги за допомогою тесту Гєрона Рузера в модифікації Матюгина І. та Рябникова І., результати якого подані в таблиці 1 [3].

Групи	Ч/Ф	Р	Ранг	Р
	М ± Smх	>0,05	М ± Smх	>0,05
ЕГ	82,25 ± 3,56		3,40 ± 1,17
КГ	73,40 ± 4,18		3,55 ± 1,19

Таблиця 1

Рівень концентрації уваги

Аналізуючи результати тестування таблиці 1, слід зазначити, що ранг у ЕГ в середньому становить 3,40 ± 1,17, тобто рівень концентрації уваги в даному випадку коливається від низького до середнього. Результати КГ (3,55 ± 1,19) також указують на рівень концентрації уваги, який коливається від низького до середнього.

Що стосується числа опрацьованих фігур (ч/ф), то у хлопців ЕГ він становив 82,25 ± 3,56, а у КГ - 73,40 ± 4,18. Як і в попередніх даних розбіжності між ЕГ і КГ не достовірні - Р > 0,05 і свідчать про середній і нижче середнього рівень розвитку уваги.

Дослідження пам’яті. Для вивчення деяких особливостей пам’яті школярів пропонувалася методика дослідження обсягу короткочасної пам’яті, продуктивності опосередкованого запам’ятовування та визначення переважаючого типу пам’яті (табл. 2.).

Як відомо, в перші 12 годин після запам’ятовування забувається біля 60 % матеріалу, після чого процес забування іде значно нижчим темпом і через 6 діб пам’ятається приблизно 20 % початкового матеріалу. Тому для кращого запам’ятовування матеріалу варто використовувати повторення в декілька етапів: через 15-20 хвилин після заучування, через 8-9 годин, і через 1-2 доби.

Вважається, що найпоширенішими типами пам’яті є образний, словесно- логічний і проміжний, ці напрями залежить від характеру і особливостей діяльності, з якими пов’язаний її життєвий шлях. На думку Фрейда, забувається те, що людина не хоче пам’ятати. Матеріал, чим більший за обсягом, менш структурований і беззмістовний, тим менше зв’язків існує між ним і відомим раніше.

Доведено, що обсяг короткочасної пам’яті обмежений, в ній можуть одночасно утримуватись лише від 6 до 8 структурних одиниць. Для того щоб покращити якість пам’яті потрібно усвідомлювати те, що намагаєшся запам'ятати, розподіляти матеріал на частини, відокремлювати смислові одиниці, систематичне, багаторазове повторення.

Рівень розвитку пам’яті визначався за методиками Ф. М. Цимболюк, О. Ю. Яницькою (2004).

Дослідження показали, що розвиток пам’яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Проводячи діагностику зорової механічної пам’яті ми заносили результати тестування до таблиці 2.

Таблиця 2

Рівень розвитку пам’яті школярів 12-13 років

Групи	Кількість чисел	Р	Рівень	Р
	М ± Smх	> 0,05	М ± Smх	> 0,05
ЕГ	82,25 ± 3,56		3,40 ± 1,17
КГ	73,40 ± 4,18		3,55 ± 1,19

Тестування в експериментальній групі показало що середня кількість правильно записаних чисел - 8, це говорить про те, що рівень розвитку зорової механічної пам'яті цих учнів хороший.

В учнів контрольної групи кількість чисел які були правильно записані 7, з цієї цифри видно, що рівень розвитку механічної пам'яті цих учнів задовільний. Діти експериментальної групи легше запам’ятовують речі, які ними не до кінця усвідомлюються, ніж діти у контрольній групі, (табл. 2.).

В подальшій нашій роботі будуть визначенні рівні мислення, уявлення, зосередження.

Висновки: отже, встановлено, що діти, які займаються спортивним орієнтуванням уважніші, рівень розвитку пам’яті та мисленневих процесів в них вищий, ніж в учнів які не займаються. Крім того в процесі спілкування було виявлено, що діти, які займалися спортивним орієнтуванням легше йдуть на контакт. Варто також зазначити, що вони активніші, більш рухливі та ініціативні, в порівнянні з дітьми, які не займаються.

Література:

1. Горбунов Г.Д. Психопедагогіка спорту / Г.Д. Горбунов // - М. : ФиС, 1987. – 216 с.

2. Добрынин Н.Ф. О селективности и динамике внимания / Н.Ф. Добрынин // Вопросы психологии – М. : 1975. – 142 с.

3. Матюгин И.Ю. Методы развития памяти, образного мышления, воображения и внимания / И.Ю. Матюгин, И.К. Рыбникова // – Волгоград : Учитель, 2003. – С. 61.

4. Савчин М.В. Вікова психологія: Навчальний посібник / М.В.Савчин, П.О. Василенко // – К. : Академвидавництво, 2005. – С. 184-185.