Доктор наук з фіз.  вих. і спорту, професор Боднар І. Р.

Кандидат наук з фіз. вих. і спорту, ст. викладач  Шевців У. С.

Ст. викладач Гошовська Л. М.

Львівський державний університет фізичної культури

ОСОБЛИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

школярів РІЗНИХ МЕДИЧНИХ груп

 

Аналіз середніх значень теппінг-тесту показав, що діти середнього шкільного віку мають середньо-слабку нервову систему. Змін показників з віком не спостерігалося. Тому порівняймо співвідношення кількості школярів із різними типами нервової системи в різних медичних групах.

Аналіз результатів показав, що в школярів основної медичної групи (ОМГ) приблизно однаково часто траплялися усі типи нервової системи з тенденцією до переважання школярів зі сильною (середньою – у дівчат) нервовою системою (рис. 1). Отож кількість школярів зі слабкою нервовою системою серед ОМГ була найменшою – 12,20–15,38%, тоді як зі сильною і середньою становила 18,90–28,40%, що практично відповідало показниками інших медичних груп. Проте окремі міжгрупові відмінності підтверджено статистично; так, кількість школярок із середньою силою нервової системи ОМГ була більшою (на 16,20% р<0,05), ніж зі слабкою.

Кількість школярів із сильною нервовою системою була однаковою в усіх підгрупах дітей (18,90–27,17%). Проте у середовищі школярів спеціальної медичної групи (СМГ) спостерігалося переважання кількості школярів зі слабкою нервовою системою, яка свідчить про невисокий рівень працездатності нервових клітин і нервової системи загалом. Практично в усіх випадках міжгрупові різниці відсотків підтвердилися статистично (р<0,05), окрім розбіжностей порівняно з показниками дівчат СМГ з підготовчою медичною групою (ПМГ) (р>0,05). Навіть якщо об’єднати школярів зі слабкою і середньослабкою нервовою системою (ці рівні вважають варіаціями одного ступеня нервової системи в результаті повторюваного впливу свідомого виховання і самовиховання школярів) у різних медичних групах, то  кількість школярів зі слабкою нервовою системою переважала б у школярів СМГ, не звертаючи уваги на те, що в СМГ кількість школярів зі середньослабкою нервовою системою була дещо меншою, ніж у інших групах. Тобто можна стверджувати, що, імовірно, між приналежністю до медичної групи і властивостями нервової системи існує деякий взаємозв’язок. Невисокий рівень працездатності нервової системи, імовірно, може впливати на обсяг добової рухової активності школярів СМГ.

Якщо детально розглянути поведінку школярів зі слабкою нервовою системою в навчальному процесі, то можна виявити низку цікавих закономірностей. Оскільки серед школярів СМГ переважають особи зі слабкою нервовою системою, то своєрідні риси, притаманні особам із таким типом нервової системи, будуть характерними рисами психологічного «портрета» школярів СМГ. В осіб зі слабкою нервовою системою швидше утворюються умовні рефлекси. Вони легше навчаються, швидше схоплюють, що пояснюється високою динамічністю збуджувального процесу. Логічно оформлений, пов’язаний загальною думкою навчальний матеріал учні зі слабкою нервовою системою засвоюють краще, тоді як школярі зі сильною нервовою системою мають перевагу в запам’ятовуванні великих обсягів інформації, малопридатних для смислової обробки. У осіб зі слабкою нервовою системою швидкість перебору варіантів розв’язання задачі в одиницю часу вища. Такі учні швидше пристосовуються, акліматизуються. Схильність до продовження освіти також більшою мірою мають особи зі слабкою нервовою системою.

Школярі зі слабкою нервовою системою відразу включаються в навчальний процес. При тривалій напруженій роботі вони починають допускати помилки і швидко втомлюються. Наприклад, у молодших підлітків це виражається в пустощах на уроці, якщо їм через 5–8 хв не міняти форму завдань. Висока витривалість і працездатність сильної нервової системи затьмарюється тривалим періодом впрацьовування. Учневі з сильною нервовою системою завдання потрібно подавати від простих до складних, перед школярами зі слабкою нервовою системою завдання треба ставити в зворотному порядку (від складного до простого).

Учні зі слабкою нервовою системою починають працювати швидко, також швидко вичерпують свої енергетичні резерви і тому продовжують працювати витратно. Якщо учнів зі слабкою нервовою системою залякати складністю або обсягом майбутніх робіт, то вони можуть «випрацювати» свій ресурс психологічно або морально ще до початку реальної діяльності (заздалегідь прокрутивши в голові майбутнє випробування). Тому в умовах нагнітання ситуації перед підсумковою контрольною чи іспитом школярі зі слабкою нервовою системою справляються з контрольною чи іспитом гірше, ніж вони здатні навчатися впродовж року.

Тоді як школярі з сильною нервовою системою, вчасно організовані негативним підкріпленням, можуть показувати до моменту контролю просто феноменальні результати, учні зі слабкою нервовою системою не переносять публічних форм осуду, важко переживають погані оцінки, не можуть продовжувати роботу, йдуть у деструктивну активність, демонстративно саботують накази, збирають образу чи злість, зриваються.