Педагогічні науки/ 2. Проблеми підготовки фахівців

Загайко О.В.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Україна

Професійна підготовка соціальних працівників у ВНЗ Великої Британії

До соціальних працівників у Великій Британії відносять людей, які мають спеціальну освіту й відповідну кваліфікацію (бакалавра чи магістра соціальної роботи) і здійснюють свою діяльність у державному, волонтерському та приватному секторі.

Професія соціального працівника, на думку британських вчених, потребує значно ширшої підготовки, ніж більшість інших професій, беручи до уваги різноманітність вирішуваних проблем, умов, у яких доводиться працювати, рівнів практичної діяльності, методів інтервенції, користувачів послуг. З огляду на це, характерною рисою професійної освіти у соціальній сфері у Великій Британії на сучасному етапі є підготовка соціальних працівників широкого профілю.

Взагалі, як було зазначено на ХХVІІ конгресі Міжнародної Асоціації шкіл соціальної роботи в Амстердамі, існує декілька підходів до підготовки соціальних працівників. Згідно з першим підходом, основною метою підготовки є підтримка високого рівня професійної соціальної роботи як інструмента структурованої звичайної соціальної допомоги, що у більшості випадків являє собою об’єднання зусиль державного, комерційного і неурядового секторів. Недоліком цього варіанту, на думку учасників Конгресу, є те, що соціальна робота практично не буде впливати на усунення та полегшення таких проблем, як бідність, екологія, безробіття. Вона буде йти слідом за цими проблемами, «плестися у хвості», виконуючи переважно обслуговуючу функцію. Другий варіант включає перший, але акцент зміщується на підготовку фахівця, який здатний працювати за замовленням громади, безпосередньо з місцевими структурами. Третій варіант добре поєднується з першим та другим, його особливістю є дати таку освіту, що тісно пов’язана з проблемами планети (бідність, екологія, міграція, війни, конфлікти тощо). Четвертий варіант трактує навчання соціальній роботі ширше і концентрує увагу на соціальній політиці як провідному і принциповому рівні, на втручанні в цю політику, яке й впливає значним чином на покращення добробуту народу.

У майбутньому всі ці варіанти будуть поєднуватися (за принципом мотрійки).

Аналіз науково-педагогічних джерел дозволяє сформулювати мету професійної освіти соціальних працівників у ВНЗ Великої Британії як підготовка кваліфікованих, професійно-компетентних фахівців, які готові до майбутніх змін у потребах користувачів послуг, соціальній політиці та сфері надання послуг, шляхом забезпечення їх загальною базою знань та умінь для роботи в усіх сферах (догляд на дому, догляд протягом дня, за місцем проживання, у сфері охорони здоров’я, освіти) та з усіма групами користувачів послуг у державному, волонтерському та приватному секторах, у міждисциплінарних робочих групах.

Варто також підкреслити, що характерною рисою підготовки соціальних працівників у Великій Британії на сучасному етапі є орієнтація на людину як на вищу цінність. Таким чином, підготовка фахівця має індивідуально-особистісний, професійно-особистісний характер.

Основні завдання професійної підготовки соціальних працівників у Великій Британії містяться у вимогах до акредитованих програм на рівні держави.

Доцільно звернути увагу на те, що за думкою сучасних теоретиків Великої Британії, навчальні програми повинні сприяти розвитку трьох основних аспектів професіоналізму соціального працівника:

Розміщення цих елементів у трикутник підкреслює їхній взаємозв’язок та взаємозалежність. Вони об’єднують практичну компетентність, теоретичні знання та інші загальнонаціональні вимоги до освіти у сфері соціальної роботи. Отже, кваліфікація соціального працівника базується на оволодінні трьох рівнів компетенції: науково-методологічній, професійно-практичній і особистісній.

Таким чином, аналіз науково-педагогічних джерел дає підстави стверджувати, що в основі підготовки соціальних працівників у Великій Британії на сучасному етапі лежить ідея про наявність у студентів загальної бази знань та умінь, необхідних для надання соціальних послуг різним групам клієнтів, тобто випускники мають можливість працювати у будь-якій сфері соціальної роботи та з усіма групами клієнтів. Спеціалізація відбувається при післядипломному навчанні.

Література:

1. Обучение социальной работе: состояние и перспективы (Под ред. В.Г.Бочаровой). – М.: АСОП и Р, 1997. – 283 с.

2. Electronic encyclopedia “Britannica” [online] — [cited April 2007]. — Available from Internet: <http://www.britannica.com>.

3. Gibelman M. The Search for Identity: Defining Social Work — Past, Present, Future. // Social Work. – 1999. – № 4. – pp. 44-51.

4. New approaches to Quality Assurance in the United Kingdom // International Network for Quality Assurance Agency in Higher Education. – London, 1992. – Vol. 1: Routledge. – 210 p.

5. Payne M. Relationships between Theory and Practice in Social Work: Educational Implications // Issues in Social Work Education. – 1990. – №10 (12). – pp. 3-23.

6. The Department of Health: The Requirements for Social Work Training [online]. – [cited April 2006]. – Available from Internet: <www.doh.gov.uk/swqualification>.

7. The Standards in Social Work Education [online]. – [cited April 2006]. — Available from Internet: <www.qaa.ac.uk>.