Право / 10.Хозяйственное право.

Ломакіна О.А.

Одеський національний університет ім.І.І.Мечникова, Україна

Апеляційний розгляд господарської справи:

порівняльно-правова характеристика

з адміністративним процесом за КАС України

1. Апеляційна інстанція господарських судів має певні характерні риси, властиві лише цій інстанції. Однак слід зауважити на певних недоліках даного виду перегляду, про що мова піде у цій доповіді. Оскільки розділ IV Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) присвячений перегляду судових рішень, і, зокрема, апеляційному провадженню (глава 1), а даний Кодекс справедливо, на думку автора, визнаний найбільш прогресивним серед всіх діючих в Україні процесуальних кодексів, то вважаємо за доцільне використати досвід та позивні положення КАС для вдосконалення Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

2. Ця тема є важливою та актуальною, оскільки навіть у Конституції України однією із засад судочинства в Україні вказано на можливість апеляційного та касаційного оскарження. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд, що ухвалив рішення, а у визначених Кодексом випадках – Вищий адміністративний суд України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених КАС України. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

3. При цьому за підсумками аналізу порядку та строків апеляційного оскарження слід звернути увагу на деякі недоліки – з точки зору автора.

Перш за все, слід вказати на невеликий термін для оскарження для подачі заяви про апеляційне оскарження дано законодавцем за нормами КАС – всього 10 днів з дня проголошення постанови суду першої інстанції та всього 5 днів після проголошення ухвали суду. У господарському процесі це – 10 днів для будь-яких судових актів.

Доречно звернути увагу на те, проти кого спрямована ця норма. Можливо, зачіпаються інтереси особи, яка із затримкою отримала інформацію про прийняте рішення. У такому випадку ця особа може не встигнути подати заяву про апеляційне оскарження, оскільки відповідно до ст. 188 КАС суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через 3 дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції. Здається, більш вивіреним було б збільшити строк для подачі такої заяви щонайменше в два рази.

З іншого боку, позитивним представляється положення КАС щодо надання строку для подачі апеляційної скарги протягом відповідно 20 днів для постанови та 10 днів для оскарження ухвали.

4. Цікавим та правильним представляється порядок здійснення стадії підготовки справи до апеляційного розгляду (ст. 190 КАС). Зокрема, суддя-доповідач протягом 10 днів після відкриття апеляційного провадження:

а) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

б) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;

в) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

г) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі;

д) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

е) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

ж) вирішує питання про можливість письмового провадження у суді апеляційної інстанції та інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Порівняно, наприклад, з господарським процесом, вважаємо цю норму більш прогресивною. Не вирішує питання і проект Господарського процесуального кодексу, який на даний час знаходиться на другому читанні у Верховній Раді України. Там, зокрема, пропонується ввести підготовче засідання по будь-якій справі. КАС вирішив це питання повноцінно та всебічно, надавши судді-доповідачеві право вирішувати питання про необхідність певних «попередніх» дій. Таким чином, по складній справі він може скористатися десятиденним терміном, наданим йому Кодексом, а по «простій» справі – вирішити питання про найскоріше проведення засідання та вирішення справи навіть наступного дня після отримання адміністративної справи.

5. Цікавою представляється також ст. 197 КАС України – «Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження».

Так, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.

Але якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Однак, з нашої точки зору, необхідно було б встановити випадки обов’язкової участі у справі (наприклад, прокурора у разі, якщо ним подана відповідна скарга).

Важливою гарантією для учасників апеляційного провадження слід визнати положення, що якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом 3 днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

6. Вірним представляється також детальне закріплення у КАС України не тільки повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, але й підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення – без змін, підстави для зміни судового рішення, скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі, направлення справи на новий розгляд (ст. 200-204). Але, здається, не зовсім доречним є встановлення виключних переліків з кожного з вищевказаних питань. Дійсно, на даний час всі вказані підстави «покривають» всі можливі підстави для скасування судового рішення або закриття провадження. Але суспільні відносини розвиваються, наука та практика не стоїть на місті – тому через певний час можуть виникнути питання щодо тієї чи іншої підстави, яка не підпадає під жодний пункт. Думається, це зауваження слід врахувати і ГПК України.

7. Таким чином, необхідно подальше детальне вивчення порушеної проблеми та удосконалення норм Кодексу адміністративного судочинства України та Господарського процесуального кодексу України для найбільшого гарантування учасникам провадження швидкого, всебічного та об’єктивного вирішення адміністративних та господарських справ.