Іванова Н.В., к.е.н., доцент

Чернігівський державний технологічний університет

 

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

Об’єктивна необхідність застосування територіального маркетингу в умовах посилення конкуренції на ринках послуг підтверджується світовою практикою, оскільки використання маркетингових підходів є потужним засобом для обґрунтування ринкової концепції регіону. Регіони в такому аспекті розглядаються як корпорації, які конкурують за ресурси і споживачів. Територіальний маркетинг – це маркетинг в інтересах тієї чи іншої території, внутрішніх та зовнішніх суб‘єктів, у яких вона зацікавлена. Оскільки територіальний маркетинг розглядає певну територію як об‘єкт інвестування, основною практикою при цьому є просування іміджу території. На наш погляд, саме територіальним маркетингом потрібно активно займатися регіональній владі прикордонних регіонів України, зважаючи на декларований коефіцієнт транзитності нашої держави як один з найвищих у Європі та в умовах інтенсифікації міжнародних товаропотоків.

Зростання транзитного потенціалу регіону не тільки збільшить навантаження на транспортно-логістичний сектор, але й дозволить залучити інвестиції на розвиток інших видів соціально-економічної діяльності, посилить транскордонне співробітництво. З метою інтенсифікації транскордонного співробітництва регіонів України органам державного управління в рамках територіального маркетингу доцільно вжити низку заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної та транзитної привабливості прикордонних регіонів, а саме:

­      будівництво нових і реконструкцію існуючих пунктів пропуску, облаштування зон обслуговування осіб, що перетинають державний кордон;

­      організацію спільного із суміжними державами контролю в пунктах пропуску;

­      впровадження сучасних методів контролю в пунктах пропуску, оптимізацію кількості контрольних служб, організацію роботи за принципом “єдиного офісу”, “зеленого коридору”;

­      розширення та модернізацію швидкісних та об’їзних доріг, залізничних колій.

Одним із напрямів практичного застосування територіального маркетингу має стати створення мережі логістичних товаророзподільчих центрів за результатами експериментальної перевірки ефективності їх діяльності на базі Одеського та Ренійського морських портів і Закарпатського транспортного вузла (м. Чоп) як організаційно-економічної основи щодо впровадження в транспортному комплексі України логістичних технологій.

Головним завданням цього процесу є формування конкурентоздатних логістичних складових у прикордонних регіонах, які дозволяють задовольнити потреби не лише з точки зору переміщення транзитних потоків, але і обов’язкового виконання вимог щодо якості перевезення. Потреба у послугах прикордонних логістичних центрів викликана загостренням конкуренції між різними логістичними ланцюгами, кожен з яких прагне до мінімізації сукупних логістичних витрат. Управління ланцюгом постачань на етапі переміщення матеріального потоку вимагає такої організації мультимодального транзитного перевезення вантажів, яке б відповідало пріоритетним критеріям економічних суб’єктів ринку (вантажовласників). У зв’язку з цим ініціатором логістичного процесу, а значить, і вибору того або іншого вигляду транспорту буде саме вантажовласник (вантажовідправник), що знаходиться на початку логістичного ланцюгу постачань. А рішення про вибір транзитного шляху буде прийматись саме на основі іміджу тієї чи іншої прикордонної території.

Досвід ефективного територіального маркетингу можемо спостерігати у сусідньої Білорусі. Для підвищення транзитної привабливості в цій країні планується вжити заходів по розвитку законодавства в області забезпечення транзиту. Із цією метою буде продовжена робота з удосконалення нормативних правових актів, що регламентують умови здійснення діяльності об’єктів пришляхового сервісу та умови транзиту, для уніфікації із правовими нормами, застосовуваними в європейській транзитній системі. Це дозволить розширити взаємну торгівлю між Білоруссю, Україною, Казахстаном і Російською Федерацією. Будуть переглянуті нормативні та технічні правила, що регламентують умови виконання міжнародних перевезень залізничним транспортом, і інші правила, що сприяють підвищенню транзитної привабливості республіки. Особливу увагу приділять удосконаленню технології прикордонного контролю і виконання митних, ветеринарних, фітосанітарних процедур при здійсненні залізничних і автомобільних транзитних перевезень у пунктах пропуску через державний кордон Білорусі.

Відповідно до стратегії, комплекс заходів буде прийнятий і в області реконструкції та модернізації інфраструктури, необхідної для здійснення транзиту по території Білорусі. Зокрема, продовжиться будівництво і реконструкція республіканських автомобільних доріг, робота з підвищення якості сервісних послуг, надаваних на об’єктах, розташованих уздовж основних автомагістралей, і в автодорожніх пунктах пропуску через державний кордон, підвищенню швидкості руху залізницею. Передбачається створення в Білорусі 18 транспортно-логістичних центрів і 10 логістичних центрів «Белтаможсервіс».

Очікується, що в результаті виконання стратегії до 2015 року загальний обсяг доходів від транзиту складе 2,4 млрд. BYR, або 160,2% до рівня 2010 року, що еквівалентно 2,6-2,7% валового внутрішнього продукту Білорусі.

Відрахування в бюджет від виконаних резидентами міжнародних автомобільних перевезень транзитом через Білорусь до 2015 року складуть 25,4 млн. USD, або 155% до рівня 2010 року. Відрахування в бюджет за проїзд по автомобільних дорогах загального користування в 2015 році досягнуть 11,2 млн. USD (160%), а плата за проїзд по автомобільній дорозі М-1/Е30 – 79 млн. USD (164,6%).