К.э.н. Ігнатова О.М., Фінічева В.В.

Криворізький національний університет

Аспекти впровадження бридж-банку в Україні

Банківська система України успішно функціонувати може лише за умови як найшвидшого та найефективнішого вирішення проблеми «токсичних» активів. Як свідчать статистичні дані НБУ, частка проблемних кредитів у активах банківської системи України досягла 15% станом на 1 квітня 2011 р. Національний банк України при підготовці інструментарію роботи з проблемними банками відмовився від ідеї створення санаційного банку на перевагу концепції бридж-банку. Даний факт був засвідчений у Меморандумі української влади до Міжнародного валютного фонду (МВФ), надісланого у рамках відновлення кредитної співпраці у липні 2010 року. З огляду на це, детальне ознайомлення з концепцією бридж-банку як одного з варіантів вирішення проблеми неякісних активів, його перевагами та недоліками впровадження в Україні є актуальним.

Сьогодні в Україні, з усіх можливих засобів врегулювання ситуацій з проблемними банківськими установами, широкої практики набула ліквідація та продаж банку іншому власникові. Причина тому є найменша витратність та проблеми пошуку покупця не вирішує. Все це вимагає альтернативного варіанту роботи з проблемними банками завдяки якому значно розширяться джерела для розрахунків з кредиторами та не підриватиме довіри до банківської системи.

Концепція бридж-банку передбачає передачу здорових активів і дієздатних пасивів у новий банк, тоді як у старому банку залишаються проблемні борги і кредитори. Це дозволяє продовжити банківське обслуговування і поліпшити фінансове становище проблемного банку, як правило, на період пошуку покупця, тобто, фактично перекинути міст (bridge) через його тимчасової фінансовий розрив [2].

Впровадження цієї концепції задля створення можливості відновлення нормальної діяльності банківської установи має два варіанти:

1. Нормалізація діяльності протягом короткого строку, після чого на баланс банку повертаються його якісні активи та пасиви і він функціонує у звичайному режимі.

2. Пошук покупця для банку, при цьому банк виграє час та ймовірність встановлення вигідної ціни на свої активи та пасиви [1].

У світовій банківській практиці відпрацьований алгоритм створення "бридж-банку", який передбачає наступні етапи:

1. Оцінка активів збанкрутілої установи;

2. Закриття збанкрутілого банку та введення відповідальної особи, яка керує майном збанкрутілої установи;

3. Аналіз витрат, який має показати, що оцінені витрати на функціонування перехідного банку є меншими, ніж у випадку прямого відшкодування депозитів;

4. Створення наглядовим органом (страховиком депозитів)"бридж-банку" для отримання часу, необхідного для налагодження операцій;

5. Оцінка потенційними покупцями стану банку-банкрута для підтвердження їх цінових пропозицій.

На думку експертів, однією з переваг бридж-банку є захист банківських інтересів клієнтів. Бридж-банк функціонує як повноцінна фінансово-кредитна установа, не відволікаючись на реструктуризацію проблемних активів та вихід із кризового стану. При цьому всі договори з клієнтами залишаються незмінними, зберігаючи банківську таємницю. Все це працює на підвищення довіри до конкретної банківської установи та системи в цілому.

Однак, існує фахова думка, що механізм управління проблемними активами комерційних банків, який сприятиме виведенню з кризи банківських установ, а також стабілізації банківської системи загалом має об’єднувати переваги концепцій bad- і бридж-банку . Серед переваг такого механізму авторами виокремлюються [1]:

- стимулювання банків покращувати власну систему управління ризиками (особливо кредитним ризиком) та антикризового менеджменту;

- відновлення процесів кредитування економічних агентів у банківському секторі без залучення додаткових фінансових ресурсів у центрального банку;

- оздоровлення банківської системи від «токсичних» активів, а також від банків, які характеризуються неякісним менеджментом;

- підвищення довіри до держави як засновника госпітального та бридж-банку та до банківської системи в результаті стабілізації їх діяльності;

- переведення активів до bad-банку сприятиме знизити частоту впровадження таких антикризових інструментів як рефінансування, рекапіталізація, оскільки така реструктуризація балансу дозволить вивільнити резерви, сформовані під проблемні операції;

- створення бридж-банку за своєю сутністю являє собою «пом’якшений варіант» реорганізації й ліквідації банку, оскільки дозволяє отримати додатковий час можливість знайти покупця активів (у випадку ліквідації) або самого банку (у випадку реорганізації);

- інтенсифікація інтеграційних процесів у банківській системі України.

Зауважимо також і на той факт, що засновниками бридж-банку, окрім держави, мають можливість стати міжнародні установи та приватні компанії. В цьому, на думку експертів, полягає зацікавленість МВФ у створені саме бридж-банку для вирішення проблеми «токсичних» банківських активів в Україні. МВФ отримує можливість участі у процесі створення бридж-банку та регулюванні його діяльності. І така зацікавленість зрозуміла, зважаючи на те, що МВФ є дійсно значним кредитором України. У згадуваному вище Меморандумі міститься відповідне положення про здійснення МВФ контролю за фінансовими потоками. З одного боку це створить сприятливі умови для бізнесових процесів та з іншого – простір для діяльності українських структур значно звузиться. Окрім того, ймовірність реабілітації банку після виведення з нього якісних активів та пасивів визначається як 1 до 9 [2].

На сьогоднішній день, метод створення «бридж-банку» є актуальним тільки для великих банків і є економічно недоцільним способом врегулювання для малих та середніх комерційних банків. Так, запровадження методу створення "бридж-банку" сприятиме вирішенню питань з проблемними великими банками, що дозволить:

1. По-перше, мінімізувати:

- наглядовому органу та потенційним покупцям можливість незворотних втрат за рахунок додаткового часу;

- системний ризик внаслідок покриття усіх зобов'язань.

2. По-друге підвищити:

- ринкову вартість "бридж-банку" в умовах діючої установи;

- довіру до банківської системи.

Відповідно, використання методу «бридж-банку» в Україні потребуватиме:

- уніфікації методики аналізу активів проблемного банку та ринкового середовища для вибору методу врегулювання проблеми неплатоспроможного банку за принципом найменшої вартості;

- визначення юридичної особи, яка буде здійснювати оцінку переданих "бридж-банку" активів (НБУ, незалежні експерти);

- розробки порядку оприлюднення результатів оцінки активів "бридж-банку" та порядку надання матеріалів для власної оцінки таких активів потенційним покупцям;

- забезпечення конфіденційності інформації, наданої потенційним покупцям, з метою уникнення ризику отримання ними нечесної переваги;

- закріплення на законодавчому рівні визначення "бридж-банку", його функцій, прав та повноважень керівництва, термін його дії, порядок створення, продажу та ліквідації тощо;

- законодавчо визначеного порядку оголошення та проведення тендерних процедур з продажу "бридж-банку", оформлення комерційних пропозицій з боку потенційних покупців.

Отже, впровадження в Україні концепції бридж-банку, та співпраця у цьому напрямку з МВФ передбачає комплекс заходів української влади по зміцненню банківської системи. Зокрема, негайні заходи щодо законодавчого вдосконалення банківського регулювання та нагляду, а також по удосконаленню системи розкриття інформації про кінцевих власників банків.

Література:

1. Лєонов С. В. Доцільність та особливості створення госпітальних та бридж-банків в банківській системі України [Електронний ресурс] / С. В. Лєонов, О. Б. Афанасьєва // Проблеми системного підходу в економіці. – 2011. - № 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_2/Leonov_211.htm

2. Сайт Prostobankir [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://www.prostobankir.com.ua