Поддубняк Д.Б., аспірантка

 

·        Донецький національний університет економіки і торгівлі

·         імені Михайла Туган-Барановського, Україна

 

Комбінований підхід до визначення кредитоспроможності позичальника: галузевий аспект

 

Кредитоспроможність - наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

За результатами зведених балансів будівельних підприємств розраховано показники, які характеризують фінансовий стан будівельної галузі. Протягом аналізованого періоду 2008-2011 р. відбулося зниження усіх коефіцієнтів ліквідності, рівень загальної і абсолютної ліквідності маже вдвічі менше оптимального, який становить 2. Найближчим до оптимального рівня (1) є коефіцієнт проміжної ліквідності. Посилилася також залежність будівельних підприємств від зовнішніх джерел фінансування, якщо станом на 01.01.2008 р. на 1 грн. власних коштів приходилося 0,92 залучених, то на 30.11.2011 р. – 1,52. Починаючи з 2009 р. будівництво як вид економічної діяльності є збитковим, але є тенденція до скорочення рівня збитковості. Протягом аналізованого періоду відбулося уповільнення оборотності активів і власного капіталу.

Для апробації пропонованої методики оцінки кредитоспроможності позичальника було розраховано фінансові коефіцієнти для чотирьох підприємств, які відносяться до груп: великі і середні (ПАТ БПФ «Донецькжитлобуд», ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»), малі: (ПАТ «Горлівськжитлобуд», ВАТ БМУ «Спецжитлобуд»). В усіх випадках адаптована до галузевих особливостей  методика дає більш високі результати.

Модель розрахунку інтегрального показника боржника – юридичної особи визначається залежно від виду його економічної діяльності, для будівництва вона має вигляд, наведений у табл. 1.

Таблиця 1

Моделі розрахунку інтегрального показника боржника – юридичної особи будівельного підприємства секція F (розділ 45)

№ з/п

Розмір підприємства

Моделі

1

Велике, середнє 

Z=0,02×K1+1,7×K3+0,01×K4+0,3×K6+ 0,4×K7 +2,9×K8–0,1

2

Мале підприємство

Z=0,02×МК1+2,2×МК3+0,001×МК5+0,01××МК6+0,009×МК7+1,4×МК8+0,2×МК10  –0,27

 

де К1, МК1 – коефіцієнт покриття (ліквідність третього ступеня);

K3, МK3 – коефіцієнт фінансової незалежності;

K4   - коефіцієнт покриття необоротних активів власним капіталом

МK5 – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

K6, МK6 – коефіцієнт рентабельності продажу за фінансовими результатами від операційної діяльності (EBIT);

K7, МK7 – коефіцієнт рентабельності продажу за фінансовими результатами від звичайної діяльності (EBITDA);

K8, МK8 – коефіцієнт рентабельності активів за чистим прибутком;

МK10 – коефіцієнт оборотності позичкового капіталу за фінансовими результатами від звичайної діяльності (EBITDA)

Клас боржника – юридичної особи визначається залежно від значення інтегрального показника з урахуванням величини підприємства (велике, середнє або мале). Визначено класи аналізованих будівельних підприємств дискримінантним методом (клас 1), бальним методом (клас 2), комбінованим  методом (клас 3). За підприємствами ПАТ БПФ «Донецькжитлобуд» і ВАТ БМУ «Спецжитлобуд» результати класифікації позичальника дискримінантним і бальним методом або співпадають, або дуже близькі.  Утім по підприємствам ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» і ПАТ «Горлівськжитлобуд» вони істотно різняться. ПАТ «Горлівськжитлобуд»  працює зі збитками і має від’ємну величину власного капіталу, що обумовлює знак «-« перед коефіцієнтами МK3,, МK6, МK7, МK10 і зменшує значення інтегрального показника, утім підприємство має високі показники оборотності активів і оборотних коштів, що не враховується дискримінантною моделлю.

ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» працює прибутково і має додатну величину власного капіталу, що обумовлює знак «+» перед усіма коефіцієнтами, збільшуючи значення інтегрального показника, утім підприємство має від’ємне значення власного оборотного капіталу, значний брак власних оборотних коштів, що не враховується дискримінантною моделлю. Таким чином, пропонується методичний підхід до оцінки кредитоспроможності позичальника – будівельного підприємства за рахунок використання комбінованого методу оцінки класу позичальника як середньоарифметичної величини класів, визначених двома методами: бальним, який ґрунтується на середньогалузевих показниках фінансового стану підприємств за видом економічної діяльності «будівництво», та дискримінантного аналізу на основі побудованих моделей для великих (середніх) та малих підприємств. Це дозволяє найбільш повно врахувати фактори, які визначають кредитоспроможність позичальників – суб’єктів господарювання у будівництві.

Література

1.   Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями: Постанова Правління НБУ від 25.01.2012  р. № 23 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12>http://pon.org.ua/templates/Default/images/spacer.gif