Економічні науки/7. Облік і аудит
Студентка VI
курсу Шапошнікова Н.П.
Науковий керівник: к.е.н. Тимрієнко І.Ю.
Вінницький фінансово-економічний університет, Україна
Обліково-аналітичні
аспекти використання основних засобів в бюджетних установах:
проблеми
та шляхи їх вирішення
У статті розглянуто сутність та
місце основних засобів у загальній структурі активів бюджетних установ,
з’ясовано найбільш складні питання обліку та аналізу основних засобів, а також
запропоновано шляхи їх удосконалення.
In the article essence and place of the fixed assets are considered in
the general structure of assets of budgetary establishments, the most stumpers
of account and analysis of the fixed assets are found out, and also the ways of
their improvement are offered.
Ключові слова: бюджетна
установа, основні засоби, облік, знос, показники ефективності використання.
Вступ. Сучасний етап
розвитку України характеризується реформуванням всієї системи бухгалтерського
обліку, зокрема і в бюджетних установах. Зважаючи на це, актуальним питанням
сьогодення стає вдосконалення обліку та аналізу бухгалтерського обліку в
бюджетних установах. Одним з найбільш важливих аспектів даної проблеми є облік та
аналіз основних засобів бюджетних установ як найбільш важливої складової
активів.
Про актуальність цієї теми дослідження свідчить також частота звернення до
неї в наукових колах. Зокрема, питання обліку, аналізу необоротних активів у
бюджетній сфері присвячені дослідження таких науковців як В. Батіщев, Л. Дікань, Р. Джога, В.
Лемішовський, С. Свірко, Б. Усач та інших науковців.
Разом з тим, незважаючи на численні дослідження у цій сфері, сьогодні
актуальним є перегляд основних моментів обліку основних засобів бюджетних
установ відповідно до останніх змін нормативно-правової бази України та
відповідно до переходу на міжнародні стандарти обліку. Все це й визначає
актуальність даної статті.
Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних пропозицій щодо вдосконалення
обліку, аналізу основних засобів бюджетних установ.
Виклад основних результатів дослідження. Ефективність
діяльності будь-якої бюджетної установи значною мірою залежить від її
забезпеченості основними засобами. Саме основні засоби складають найбільшу
частину активів бюджетних установ, визначають можливі обсяги наданих послуг та
визначають кінцеві результати її діяльності.
Раціональне використання основних засобів та функціональних потужностей
бюджетної установи сприяє покращанню всіх техніко-економічних показників,
зокрема збільшенню обсягу діяльності, зниженню трудомісткості одиниці виконаних
робіт або наданих послуг [2, с. 53].
Зважаючи на це, особливо важливим стає узагальнення основних моментів
обліку та аналізу ефективності використання основних засобів бюджетних установ.
Основні правила обліку основних засобів у бюджетній сфері визначені
Інструкцією з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, що
затверджена Наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64.
Останні зміни до Інструкції були внесені 22.12.2009 року та 02.09.2010 року.
Суть змін полягає в такому. [4]
По-перше, основні засоби тепер розподілено на 7 груп. Причому в межах
кожної групи виділено підгрупи, до кожної з яких застосовуються різні норми
нарахування зносу: 2, 4, 5, 7, 10, 15, 20 %.
По-друге, для основних засобів (у розрізі кожної підгрупи) установлено
строки корисного використання. Цю інформацію наведено в додатку до Наказу
Держказначейства від 22.12.2009 р. № 526.
По-третє, тепер знос нараховується за повні календарні місяці перебування основних
засобів в експлуатації.
По-четверте, в Інструкції № 64 з'явився окремий п. 1.24, в якому визначено,
що необоротні активи, отримані безоплатно від інших установ, зараховуються на
баланс установи за первісною (відновлювальною) вартістю. [5]
По-п’яте, Наказом Державного казначейства України від 02.09.2010 р. № 312
уточнено, що в інвентарних картках обліку основних засобів типової форми № ОЗ-6
(бюджет) та № ОЗ-8 (бюджет) у графі «Знос» зазначається річна норма зносу у
гривнях та відсотках. [7]
Нагадаємо, що у картках обліку основних засобів типової форми № ОЗ-6
(бюджет) ведеться облік будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих
силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, інструментів, виробничого
(уключаючи прилади) і господарського інвентарю, транспортних засобів,
вимірювальних приладів і регулювальних пристроїв, лабораторного обладнання.
Типова форма № ОЗ-8 (бюджет) призначена для обліку робочої, продуктивної та
племінної худоби, а також багаторічних насаджень і капітальних витрат на
поліпшення земель [6].
Отже, останніми роками проводиться оптимізація обліку основних засобів
бюджетних установ. Разом з тим, з метою його подальшого вдосконалення сьогодні
пропонуються зміни у чинних типових формах документів з обліку основних
засобів.
Типові форми первинного обліку операцій з основними засобами були
затверджені ще у 1998 році. З того часу методологія обліку в бюджетних
установах зазнала змін, а типові форми з обліку основних засобів залишаються
незмінними протягом тринадцяти років. Вони містять окремі графи, що втратили
свій зміст і в установах не використовуються. Водночас окремі показники,
наявність яких передбачена Інструкцією з бухгалтерського обліку необоротних
активів бюджетних установ, опинилися поза реєстрацією в типових формах
первинного обліку [6].
Зважаючи на це, доцільним було б переглянути типову форму Акту
приймання-передачі основних засобів для бюджетних установ (ОЗ-1 бюджет).
Так, Легкошкур О.С. та Рассулова Н.В.
пропонують для забезпечення більшої інформативності первинних документів з
обліку основних засобів у бюджетних установах форму Акту приймання-передачі
умовно поділити на чотири частини:
-
інформація про учасників операцій з основними засобами,
-
дані про об’єкт основних засобів на дату передачі,
-
дані про об’єкт основних засобів на дату прийняття до бухгалтерського
обліку,
-
індивідуальна характеристика об’єкту [6].
При цьому до першого розділу доцільно вносити інформацію про організацію,
яка здійснює передачу основного засобу. Особливо важливими ці відомості є при
відображенні безоплатної передачі необоротних активів.
При цьому необхідно вказати суму залишкової вартості та суму нарахованого
зносу таких об’єктів. Існуюча форма Акту приймання-передачі не дає можливості
відображення цих показників. Тому цю інформацію доцільно заносити до другого
розділу Акту «Дані про об’єкт основних засобів на дату передачі», вдосконалена
форма якого пропонується до впровадження.
Легкошкур О.С. та Рассулова Н.В. [6] зауважують, що витрати, пов’язані з
надходженням об’єкта, підтверджуються відповідними первинними документами, які
свідчать про їх здійснення. Проте остаточна сума первісної вартості об’єкта,
яка відображається в акті приймання-передачі й інвентарній картці і складається
з цих витрат, фактично не підтверджена документом з її розрахунком, що
призводить до помилок у бухгалтерському обліку.
Тому науковці пропонують також ввести форму «Розрахунок первісної вартості
основних засобів бюджетної установи», як додаток до акта приймання-передачі
основних засобів.
Також на сьогодні пропонується оптимізація форми Інвентарної картки обліку
основних засобів. В сучасному її вигляді містяться графи для відображення
збільшення первісної вартості даних активів у результаті модернізації,
реконструкції та дообладнання. Але оновленою Інструкцією №64 передбачено, що
переоцінка даних активів може відбуватися шляхом індексації або приведення
залишкової вартості до справедливої.
Тому науковці аналогічно до Акту приймання-передачі основних засобів
пропонують структурувати форму ОЗ-6 (бюджет) і результати переоцінки основних
засобів заносити у розділ 3 «Переоцінка».
На мій погляд, впровадження цих рекомендацій значно спростить розрахунок
первісної вартості основних засобів бюджетних установ, а відтак забезпечить
кращу об’єктивність облікової інформації.
Що ж стосується аналізу ефективності використання основних засобів
бюджетних установ, то він повинен включати:
1) оцінку відповідності їх наявної кількості за складом і структурою
нормативним потребам бюджетної установи, які визначаються, виходячи з її
потужності, обсягу та функціональних особливостей діяльності [3, с. 86];
2) розрахунок показників інтенсивності руху та якісного стану основних
засобів - показників придатності й
зносу;
3) аналіз показників віддачі на
одиницю ресурсів та місткості ресурсів у одиниці продукції (для бюджетної
установи - наданих
послуг). Показники віддачі ресурсів бюджетної установи характеризують величину
виконаної роботи або наданих послуг у розрахунку на 1 грн. використаних
ресурсів, а показники місткості характеризують витрати або запаси ресурсів у
розрахунку на 1 грн. виконаної
роботи чи наданих послуг. Під запасами ресурсів розуміють наявний їх обсяг на
звітну дату, а під витратами - поточні витрати ресурсів, зокрема, за основними засобами - нарахований
знос [1, с.255].
Фондовіддача виражає ефективність
використання засобів праці, тобто показує скільки надається послуг на одиницю
основних виробничих фондів. Фондомісткість є вартістю основних виробничих
фондів, яка припадає на одиницю послуги бюджетної установи.
Загальну методику аналізу ефективності використання основних засобів, що є
універсальною для всіх без винятку бюджетних установ, можна доповнити аналізом
оцінки ефективності використанні основних засобів, що відіграють специфічну роль
у діяльності бюджетної установи [1, с.256].
Серед таких показників можна виділити, наприклад:
- середній термін використання ліжка, середня оборотність одного ліжка,
кількість проведених обстежень за допомогою певного апарату тощо (для
лікувально-діагностичних закладів);
- середня наповненість класу учнями або студентами, кількість змін навчання
тощо (для навчальних закладів) і т.д.
Загальні та спеціальні показники
ефективності використання основних засобів бюджетних установ дають можливість
комплексного вивчення стану управління установою і показують першочергові
напрямки вдосконалення основних засобів.
Висновки. Таким чином, розглянуті у даній статті останні
зміни нормативної бази з питань обліку основних засобів повинні враховуватися
при відображенні облікових процедур у всіх бюджетних установах. Крім того, ці
зміни зумовлюють необхідність оптимізації типових форм первинного
обліку операцій з основними засобами. Тому в статті запропоновані
пропозиції щодо вдосконалення цих форм. Крім того, автором статті узагальнено
основні показники ефективності використання основних засобів бюджетних установ
і запропоновано застосування в аналізі спеціальних показників, які будуть
відрізнятися залежно від сфери діяльності бюджетної установи.
Література:
1. Бенько І. Аналіз ефективності використання основних засобів у медичних
установах [Текст] / І. Бенько, С. Сисюк // Економічний аналіз. – 2011. – Вип.
8, ч. 1. – С. 254-257.
2.
Голов, С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз
стану та перспективи розвитку [Текст] /
С. Ф. Голов. - К. : Центр
навчальної літератури, 2007. - 522 с.
3. Загородній А.Г. Облік, аналіз та аудит [Текст]: навчальний посібник
/ А. Г. Загородній, Є. В. Мних, В. С. Рудницький. - К.: Кондор, 2009. – 618 с.
4. Змінено
інструкцію з бухобліку необоротних активів бюджетних установ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nibu.factor.ua/ukr/news/news.html?id=3947
5. Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ
(зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
6. Легкошкур О.С., Рассулова Н.В. Удосконалення документального оформлення
операцій з основними засобами в установах охорони здоров’я [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zsas.zhitomir.org/ru/forum/
7. Нові правила
нарахування зносу на необоротні активи бюджетними організаціями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nibu.factor.ua/ukr/news/news.html?id=2879