Білецька Е.М., Онул Н.М., Антонова О.В., Головкова Т.А., Землякова Т.Д., Чобіток Л.О.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

м. Дніпропетровськ, Україна

ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ПИЛОМ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я НОВОНАРОДЖЕНИХ

м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Здоров’я дітей – найважливіший інтегральний медико-біологічний показник, що характеризує якісні параметри середовища і ступінь забруднення біосфери різними ксенобіотиками. Найбезпечніший вид впливу антропогенного забруднення – аерогенний, набуває особливого статусу при дії на здоров’я дитячого контингенту населення, оскільки порівняно з дорослими діти більш уразливі до впливу чинників довкілля, мінливість оточуючого середовища унеможливлює для дітей своєчасний контроль для своєчасного захисту та, на жаль, величини нормативів практично усіх факторів навколишнього середовища базуються на стандартах для дорослих [2]. Саме вищенаведені обставини пояснюють левову частку наукових досліджень та підвищену увагу науковців до проблеми стану здоров’я дитячого населення, особливо еконапружних територій, до яких відноситься м. Дніпропетровськ [4].

Мета роботи - гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря м. Дніпропетровська пилом та його впливу на показники фізичного розвитку новонароджених.

Результати аналізу атмосферних викидів шкідливих речовин свідчать, що обсяг твердих викидів за період 1989-2006 рр. становить 21,9-66,9 тис.т/рік і характеризується поступовим скороченням практично у 3 рази. Подібна закономірність корелює з іншими промисловими містами та пов’язана із загальним спадом виробництва в країні, а також з активним впровадженням газоочисних споруд на підприємствах. Слід зазначити, що питома вага пилу в загальному обсязі атмосферних викидів досить значна - 21,5-24,5% і займає друге місце після діоксиду сірки.

Суттєве занепокоєння викликає рівень пилового забруднення приземного шару атмосфери сельбищної зони м. Дніпропетровська, який, не зважаючи на деяке зниження – у 1,4 рази за досліджуваний 17-річний період, перевищує відповідні гігієнічні нормативи у 1,5 рази - за середньодобовими, та у 4,6 разів - за максимально разовими концентраціями.

На першому рівні дослідження взаємозв’язків забруднення атмосферного повітря пилом та показників фізичного розвитку немовлят ми використали концептуальний, або якісний підхід. Так, нами доведено, що базові таксономічні показники дітей промислового міста – маса та довжина тіла, величина пондералового індексу, % великовагових дітей знаходяться в межах існуючих фізіологічних стандартів та аналогічних даних інших промислових міст, але відсоток маловагових немовлят утричі збільшений порівняно із середньостатистичними, рівень життєдіяльності на 0,4-0,5 бали статистично нижчий від норми, а величина масо-ростового коефіцієнту - на нижній її межі. Маса тіла дітей промислового міста при народженні на 41-62 г достовірно вища, а довжина тіла – на 0,2-0,5 см менша, ніж у дітей умовно «чистого», контрольного міста Новомосковська, гармонійність та рівень життєздатності нижчі на 0,6-0,9 од. та 0,3-0,4 бали відповідно. Гірший фізичний розвиток немовлят промислового міста дозволяє припустити його залежність від інтенсивності аерогенного забруднення [3].

Дослідження з використанням кореляційного та регресійного математичних аналізів підтвердили наше концептуальне припущення та довели, що пил, як основний забруднювач повітря, найбільш вірогідно визначає базові антропометричні показники – масу і довжину тіла, функціональний стан немовлят при народженні, а також питому вагу мало- і великовагових новонароджених. Наші дані підтверджують результати інших вчених щодо зниження росту та зменшення маси плоду під впливом пилу [5]. Крім того, для новонароджених нами розраховані критичні значення середньодобових і максимально разових концентрацій, на рівні яких прогнозується достовірне погіршення фізичного стану немовлят, які виявились у 2,3 рази нижчі від існуючих ГДК, а, отже, відповідні гігієнічні нормативи потребують перегляду в бік їх зниження до безпечних для здоров’я рівнів.

Таким чином, результати дослідження свідчать, що пилове забруднення за питомою вагою займає друге місце у структурі пріоритетних полютантів атмосферного повітря та у 1,5-4,6 разів перевищує гігієнічні нормативи.

Як на етапі концептуального припущення, так і кореляційного та регресійного математичного аналізів нами доведено детермінованість параметрів фізичного статусу новонароджених - абсолютних таксономічних ознак, рівня життєздатності та питомої ваги мало- і великовагових новонароджених пиловим забрудненням атмосферного повітря, яке відбувається опосередковано через організм матері під час її вагітності та пов’язано з порушенням фетоплацентарної системи, т.з. екологічно-генеративним дисонансом плаценти [1].

Література

1. Білецька Е.М. Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок: Автореф. дис. ... д.мед.н. – Д., 1999. – 25 с.

2. Генофонд і здоров’я: відтворення населення України / Під ред. А.М.Сердюка, О.І.Тимченко. – К.: МВЦ «Медінформ», 2006. – 272 с.

3. Плачков С.Ф. Онул Н.М. Вплив атмосферних забруднювачів на фізичний розвиток новонароджених індустріального міста // Гендер. Екологія. Здоров’я: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Харків, 2008. – С.187-188.

4. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А.М. Сердюк, Э.Н. Белицкая, Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков // Д.: АРТ-ПРЕСС, 2004. – 148 с.

5. Bobak M. Outdoor pollution, law birth weight and prematurely // Environ. Health Perspect. – 2000. – Vol. 108, N 2. – P. 173-176.