Педагогические науки/

2.Проблемы подготовки специалистов

 

К.В.Сагайдак

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Проблеми підготовки фахівців сфери гостинності в Україні та закордоном

Динамічний розвиток готельної індустрії зумовлює необхідність удосконалення якості підготовки кадрів, забезпечення галузі фахівцями, які відповідали б міжнародним стандартом у сфері послуг [1].

Проблема ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців гостинності зумовлена необхідністю подолання суперечностей, які виникають між вимогами суспільства до професійної підготовки майбутніх фахівців готельної індустрії і їх кваліфікацією відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня; змістом професійно-орієнтованих дисциплін і педагогічними технологіями реалізації цього змісту.

Для задоволення цих вимог необхідна сумлінна робота з підготовки фахівців готельної справи. В Україні діє 76 вузів за напрямом підготовки «Сфера обслуговування»[6]. Ось тільки практичної підготовки студентів тут приділяється не так багато часу. У цьому сенсі іноземні готельні школи, а особливо швейцарські школи готельного бізнесу, випереджають вітчизняні. В системі викладання цих вузів робіться великий акцент на практичні навички, що є дуже важливим для працевлаштування[4,c.45].

Зазвичай студенти іноземних шкіл починають з посади рядового менеджера, функції якого досить великі. За час кар'єри працівник встигає взяти участь у діяльності різних служб готелю: служба по прийому і розміщення гостей, служба покоївок, організація телефонної та інформаційної служби, планування економічного розвитку готелю, IT-служба, транспорт, постачання, ресторан, кухня, маркетинг.

Такий список обов'язків вимагає, щоб працівник був неординарним. Тому не останню роль в роботі готельєра відіграють особисті якості. Для того щоб підкорити висоти цього бізнесу, потрібно володіти терпінням, так як клієнти бувають різні, але вони чітко знають, що завжди мають рацію. Так що розмова на підвищених тонах, суперечки неприпустимі. Фахівці вважають, що готельєр - це і дипломат, і артист в одній особі.

При вступі абітурієнт вже повинен володіти деякими обов'язковими якостями і здібностями, такими як творче мислення, артистизм, якості природженого лідера тощо. Для майбутнього менеджера готелю дуже важливі освіченість, акуратність, ентузіазм, терпимість, лояльність, холоднокровність, кваліфікація, управлінські навички. Гостинність - універсальна традиція повсякденної культури, що пропонує обов'язковість привітності і турботи про гостя. Тим, хто не готовий починати з нижчих позицій, тим, хто не розуміє, що йти до топ-посади доведеться довго, що сфера гостинності - це насамперед робота з людьми, краще вибрати іншу професію[ 2, c. 198].

З метою з’ясування деяких аспектів підготовки майбутніх фахівців готельної справи в Україні було проведено анкетування  студентів першого та четвертого курсів спеціальності «Готельне господарство» Інститутом здоров’я, спорту та туризму Класичного приватного університету міста Запоріжжя.

Аналіз відповідей показує, що повністю підготовленими для організації й здійснення роботи в сфері готельного господарства себе вважають 9,1% студентів 4 курсу, частково підготовленими – 76,2% студентів 1 курсу та 72,7% студентів 4 курсу. Можна зробити припущення, що першокурсники переоцінюють свої можливості, а старший курс більш критично відносяться до наявності в них професійних навичок, очевидно, що проходження різноманітних практик, згідно навчального плану внесло свої корективи.

Практика показує, що на частку гуманітарної складової, тобто на процес спілкування з клієнтами, доводиться до 80% позаштатних ситуацій, поведінка персоналу в яких визначає сприйняття гостем якості надаваних послуг. Внаслідок цього виникла необхідність переглянути підхід до навчання персоналу. Необхідно починати підготовку персоналу у навчальних закладах. В основу цієї концепції має бути покладено навчання такими технологіями, як способи регуляції емоційних станів, вирішення конфліктів, основи етнопсихології тощо [5, c. 27].

Випускники мають слабку практичну підготовку. У випускників є тільки теоретична база і відсутннє навіть найменше уявлення про готельний бізнес і його специфіку. Після того як молодий фахівець влаштовується на роботу в сферу індустрії гостинності, співробітники служби персоналу і керівники служб та підрозділів персоналу починають його навчання. Тренінгові програми можуть дозволити собі тільки готелі, що входять в міжнародні готельні ланцюги. Для приватних готелів це дорого, тому навчання молодих фахівців найчастіше відбувається без відриву від виробництва, що створює додаткові незручності в роботі лінійного персоналу готелю. У той же час і гроші, витрачені на підготовку молодих фахівців, не гарантують того, що вони пропрацюють більше року на своїй посаді і не залишать її в пошуках більш високооплачуваної роботи в іншому готелі або навіть в іншій сфері бізнесу[3, c. 20].

Підводячи підсумки, слід зазначити, що найбільш актуальним на сьогоднішній день у формуванні професійних навичок обслуговування туристів у персоналу готелів є вивчення психологічних основ професійного навчання і професійного виховання фахівців у даній області.

 

Література:

1.                 Лукъянова Л.1. Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. – К.: Вища шк., 2004. – 346 с.

2.                 Ляпина И.Ю. Организация и технология гостиничного обслуживания: Учеб. для нач. проф. образования / Под-ред. канд. пед. наук А. Ю.Лапина. — М.: ПрофОбрИздат, 2001.- 208 с.

3.                 Мілада Матвєєва Підготовка кадрів в індустрії гостинності// Кадровий менеджмент. – 2011. - № 6. – С. 18-21.

4.                 Обучение отельному менеджменту в Швейцарии // Ресторанный и гостиничный бизнес. − 2010. − №4. − С. 45

5.                 Психологическая культура сервиса// Индустрия гостеприимства – 2010. - № 4

6.                 http://osvita.ua/abroad/ - новини розділу «Освіта закордоном».