Зюляєва Є. Д., бакалавр

Чорноморський державний університет ім. П. Могили (м. Миколаїв)

Аналіз стану проблеми програмного забезпечення для роботи на комп’ютері людей з особливими потребами

Щороку в Україні народжуються діти з вадами зору, а також чимало людей частково або повністю втрачають зір протягом свого життя. Вивчення комп'ютерних технологій інвалідами по зору відкри­ває незрячим широкий і практично безперешкодний доступ до інфор­маційних технологій. Зростаюча зацікавленість інвалідів по зору комп'ютерною технікою стимулюється розширенням її доступності.  Таким чином, вивчення комп'ютерних технологій в процесі первинної допрофесійної реабілітації інвалідів по зору є об'єктивною необхідністю, обов'язковим предметом в програмі.[1] 

Таблиця 1

Труднощі соціально-психологічної адаптації
студентів з вадами зору в навчальному процесі

Аналіз літературних джерел і інтернет-ресурсів, дозволяє зробити наступні висновки:

1. З появою Інтернету розширюються можливості студентів- інвалідів по зору в спілкуванні, в здобутті освіти.

2. Користувач - інвалід по зору, використовує ті ж самі технології, що і звичайний користувач, але опосередковано, - проміжною ланкою є адаптивні технології.

3. Адаптивні технології на сьогодні відстають від загальних технологій, що накладає певні обмеження на використання необхідних ресурсів людям з недоліками зору.

4. До спеціальних технічних засобів для незрячих і слабозрячих користувачів можна віднести тактильні дисплеї, різні модифікації клавіатур і маніпуляторів.

5. Спеціальне програмне забезпечення для навчання інвалідів по зору на сьогодні включає програми мовного синтезу, за допомогою яких можна озвучити будь-який текст, і програми збільшення символів, а також досконаліші програми, які озвучують усі дії, що виконуються користувачем.

6. З адаптивних технологій найбільш широке поширення отримали програми мовного екранного доступу JAWS і Virgo.

7. Слабозрячі користувачі використовують стандартну електронну лупу, що входить в пакет Windows, а також програму екранного збільшення ZoomText.

На сьогоднішній день розроблені і широко застосовуються де­кілька програм мовного доступу до екрану: Virgo, Jaws. Ці програми є універсальними і дають можливість незрячому користува­чеві працювати в Windows з будь-якими додатками. Вони перехоплю­ють повідомлення ядра системи Windows, зчитують інформацію, яка необхід­на для текстового озвучення повідомлень користувачу комп'ютера. Тобто макро засоби програм мовного доступу до екрану дають можливість адаптувати незрячого користувача  для роботи з стандартними і нестандартними додатками Windows.  Зазначимо, що програми мовного доступу до екрану не мають свого власного інтерфейсу, а застосовують стандартний мовний інтерфейс Windows, що дозволяє використовувати різні системи синтезу голосу для різних мов. Паралельно з розробкою нових версій програми Windows розробляються нові відповідні версії прог­рам мовного доступу до екрану. Завантаження на комп'ютер тільки вузькоспеціалізованих прог­рам, які розмовляють, різко звужують можливості самостійної роботи і виконання професійних функцій незрячого користувача. Для людей з порушеннями зору єдиним шансом інтеграції в сучасне інформаційне суспільство є пошук новітніх технологій, які базуються на комп'ютерних засобах. Це не може бути досяг­нуто окремими програмістами, які пишуть програми для ізольованого розв'язку певних завдань. Тому і необхідне розробка більш ін­телектуальних програм екранного доступу, які допоможуть незрячим реалізувати фантастичні можливості, які забезпечуються новими ін­формаційними технологіями, розробленими для незрячих користува­чів.[2]

Для досягнення повноти оцінки основних параметрів  що представляють аспекти роботи програм. Комплексна оцінка якості програм, підсумкова оцінка. Встановлення , налагодження і освоєння програм оцінювалося з позицій забезпечення можливості незалежної роботи незрячого користувача. В цілому можна сказати, що обидві програми можуть бути встановлені при умові що  фахівець буде зрячою людиною, бо програмне забезпечення даних систем дуже важке навіть для зрячого. Проте Jaws, і Virgo мають можливість автоматичної установки після вставка компакт-диска з програмним забезпеченням. Програма Virgo надає можливість установки російською мовою. Однак слід зазначити, що програма Jaws встановлюється приблизно в 3 рази швидше, ніж Virgo (Jaws встановлювалася за 2-3 хвилини, Virgo - за 8-10 хвилин). Після встановки в обох програмах автоматично не надається російського синтезатора мови, тому незрячому користувачеві доводиться самостійно його встановлювати. При установці синтезатора Jaws веде діалог з користувачем на англійській мові, в той час як Virgo - німецькою мовою, зрозумілою набагато меншому числу користувачів. Крім того, при виборі синтезатора Virgo озвучує не всі елементи відповідних форм, що робить можливість самостійного вибору вкрай скрутним для незрячого користувача.

Освоєння програми незрячим користувачем видається більш легким також для програми Jaws. Велика кількість доступної документації, наявність російськомовних інтернет-ресурсів, спеціально орієнтованих на вивчення програми, дозволяють користувачеві самостійно і швидко ознайомитися з основними функціями програми. Слід зазначити, що в даний час не існує настільки докладної документації по програмі Virgo російською мовою. Тому процес масового освоєння Virgo при збереженні поточної ситуації буде проходити значно повільніше, ніж процес освоєння програми Jaws.[3]

Таким чином, можна з упевненістю сказати: використання комп'ютерних технологій для інклюзивної освіти людей з порушеннями зору має великі перспективи за умови технічного і програмного забезпечення процесу навчання, але досі має недоліки які можуть стати завадою для отримання інформації.

Література

1.                     Федорець П.С.,  Картавцев С.О.,  Медведєва Н.В., Распопов В.Б. Вивчення комп’ютерних технологій в реабілітаційному центрі утос як складова соціально-трудової реабілітації інвалідів по зору. , 2009. – Доступний з: <http://www.rlocman.ru/shem/schematics.html?di=55059>.

2.                     Интернет в образовании: Материалы специализированного учебного курса. – М. : ИИТО, 2006.

3.                     Сінгілевич Т.В.,Карасюк Л.П.,Ратовська М.А., Завальнюк Л.А. Сучасні інформаційні технології навчання та виховання дітей з порушенням зору . – Київ : НПУ, 2008. – 308 с.