Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди

Шепель Валерій Миколайович

Зарубіжний досвід використання комп’ютерів на уроках

 

Стаття присвячена стислому опису проблем і досягнень зарубіжних педагогів під час використання комп’ютерів на уроках у школах.

Як відомо, у всіх сферах життєдіяльності відбуваються швидкі та глибинні зміни, пов’язані із розвитком новітніх інформаційних технологій.

Для США, як і для багатьох інших країн світу, промисловий прогрес, що визначав характер першої половини XX ст., привів до стрімкого приходу нової ери інформації, що скорочує дистанції і розширює доступ до різних галузей знань [10]. Одним із найбільш яскравих проявів прогресу в освіті є впровадження комп’ютерних засобів навчання, які переводять навчально-виховний процес на якісно новий рівень.

Як свідчать статистичні дані, у США ще на початку 90-х рр. XX ст. вже було 30 мільйонів комп’ютерів і половина з них знаходилася в домах чи школах. Галузь освіти поступово включає використання комп’ютерних технологій в навчальних програмах усіх рівнів: від початкових шкіл до університетів. Понад 85% загальноосвітніх шкіл США мають у своєму розпорядженні комп’ютери; ціле покоління дітей зростає разом з комп’ютерами, приймаючи їх як належне, вивчаючи їхню мову і користуючись ними у різних навчальних цілях.

Так, Дартмудський коледж у штаті Нью-Гемпшир використовує комп’ютерну мережу коледжу «Дарт-Нет» для взаємообміну інформацією і пошуку літератури за каталогом Дартмудської бібліотеки. Система освіти в США не контролюється федеральним урядом, то ж школи можуть використовувати різноманітні комп’ютерні програми [10].

Французька школа являє собою яскравий приклад широкого застосування нових технологій навчання, які скорочують час засвоєння навчального матеріалу, підвищують інтерес до навчання, підсилюють зв’язок «учитель – учень». Особливо важливо те, що їхнє використання вирішує проблему індивідуалізації навчального процесу, дозволяє конкретизувати цілі навчання, здійснювати педагогічну корекцію, давати оцінку рівня досягнень для кожного школяра.

Навчання стає більше ефективним, що дозволяє, наприклад, частково відмовитися від домашніх завдань і час, що вивільнився, використати для різноманітної творчої діяльності учнів. Завдяки перевороту в технічних засобах росте інтерес дітей до навчання, по-іншому індивідуалізуються заняття, реалізуються нові можливості ефективного керування навчальним процесом. Залучення нетрадиційних технологій сприяє розвитку конкретного й абстрактного мислення, навичок самостійної, зосередженої роботи.

Проблеми впровадження нових технологій не зводяться лише до їхньої експлуатації. У центрі уваги стоїть школяр, на якого варто орієнтуватися при використанні новітньої техніки як знаряддя пізнання, уписаного в навчальний процес, при підготовці навчальних програм, при створенні спеціалізованих центрів [3].

Шведська школа в містечку Ферила вважається кращою в Європі. Кожний із чотирьохсот учнів цієї районної дев’ятирічки має персональний комп’ютер – ноутбук. Не беручи до уваги звичайних стаціонарних комп’ютерів, установлених у класах. Навчитися в такій школі можна не виходячи з дому. Учні по Інтернету одержують завдання, виконують роботу й відсилають її електронною поштою вчителеві.

Правда, у школі зберігаються і традиційні методи навчання. «Сидячу» роботу біля комп’ютера хлопчиська й дівчиська компенсують активною роботою в столярні й слюсарні, на уроках домоведення, у хімічній лабораторії, на танцювальних вечорах і в шкільному міні-зоопарку [6].

У гімназії шведського міста Юсдаля спеціалізуються на мультимедіа. Залежно від того, яку професію хоче обрати випускник, він ще вибирає курс графічних комунікацій, звукових медіа- або друкованої техніки. Багаті гімназії можуть дозволити собі ще курс анімації. Випускних іспитів у шведських школах немає. Замість цього діти виконують курсову роботу – захищають свій проект. У результаті з гімназії випускаються люди, які відразу можуть організувати власний бізнес або за конкурсом атестатів поступити в інститут – тільки в деяких вузах, що користуються особливим попитом серед абітурієнтів, половина вступників складають вступні іспити [6].

На думку дослідників, усе більшого поширення набуває дистанційне навчання та навчання у web-школах. Навчання у web-школах (або у віртуальних закладах освіти) передбачає насамперед роботу реальних класів як структурної одиниці віртуальної школи. Таким чином, робота класів і всієї віртуальної школи планується і координується віртуальним координатором, а індивідуальна робота учнів класу регулюється реальним учителем. Навчання у такій школі потребує чіткого планування, доброї технічної підтримки, розробки методики застосування віртуального навчання у шкільний навчально-виховний процес. Методика навчання у віртуальних закладах освіти розробляється в різних країнах світу, деякі суттєві результати стосовно організації подібних шкіл є у Голландії, Фінляндії, США, Японії. Українські школярі теж роблять перші кроки у віртуальному навчанні [5, 16].

У Московській школі-інтернаті № 19 з поглибленим вивчанням мови гінді з 1996 н.р. в одному з гімназичних класів взято напрямок на введення спеціальних завдань. Основний напрямок полягав у тому, щоб комп’ютер прийшов одночасно на кілька навчальних предметів, що проводилися в кабінетах інформатики, де виконувалися статичні зображення в графічному редакторі «Painbrush». Комп’ютерна графіка стала для дітей, починаючи з п’ятого класу, засобом збереження інформації та її естетичної подачі. Виконання та експозиція статичних зображень завжди супроводжувалася розбором із учителем, що є необхідною передумовою для зміцнення знань учнів [1].

Упродовж ряду років учителями Павловського району Нижегородської області проводиться апробація електронних підручників. Але, на думку вчителя Юдіної [9], зручніше за все працювати зі власним збірником матеріалів для вчителя. Інформація в збірнику структурована й розділяється на шість змістовних ліній базового курсу. Структурним елементам курсу відповідають ключові теми з гіперпосиланнями, ілюстраціями, і додатковими матеріалами. Кожна з основних тем містить кілька складових: – Презентація для супроводу уроків – Конспекти лекцій у форматі doc. – Електронний конспект теми (html). – Інтерактивні тести. – Паперові варіанти тестів – Індивідуальні завдання, (при вивченні інформаційних технологій) які необхідно роздрукувати перед використанням. Усі презентації легко змінити під тему власного уроку. З виходом в Інтернет у школи проблеми, тому сайту для розміщення демо-версії поки немає [9].

Учителі Н. Задорожна і Т. Кузнецова, із Башкирії, у викладанні уроків історії в 7, 8 класах використовують технологію продуктивного успіху, засновану на процесі комп’ютеризації навчального процесу. Комп’ютер застосовується учнями при виконанні діяльнісних проектів різних видів: інформаційних, ігрових, дослідницьких, творчих.

У груповій роботі над проектом об’єднувалися учні з різним рівнем комп’ютерної грамотності, і робота організувалася так, щоб кожний міг удосконалити вже наявні навички, освоїти нові операції. Автори використовують на заняттях і електронні підручники, що дає можливість багато в чому розширити пізнавальні можливості предмета [4].

У школі № 8 м. Петрозаводська в Карелії вважають, що необхідно проводити активну роботу серед учителів-предметників. У рамках цієї роботи в школі проводяться курси загальної комп’ютерної грамотності для вчителів з метою знайомства з програмним забезпеченням, потрібним йому для викладання його предмета. У школі не намагаються нав’язати викладачеві урок з використанням суперсучасного, але незнайомого йому програмного забезпечення, а радять працювати з тими програмами, які він добре знає, при використанні яких можна не зосереджуватися на складному порядку дій, і не боятися натиснути не на ту клавішу, а спокійно вести урок. Почавши із зовсім простих програм, учитель не відчуває дискомфорту від «розумної машини». Будь-який учитель-предметник може знайти свої форми використання комп’ютерних технологій [8].

На замовлення Гуманітарного ліцею м. Іжевська, Центр Високих Технологій створив нову розробку в галузі електронного навчання – оболонку для створення електронних навчальних курсів під робочою назвою BookBuilder, в основі якої лежить – технологія швидкої розробки й публікації електронних курсів. Вона дозволяє педагогові самостійно створювати й обновляти навчальні матеріали, що значно скорочує не тільки часові, але й грошові витрати. Для того щоб користуватися оболонкою, не треба мати навичок програмування й дизайну, автор курсу просто наповнює сторінки курсу текстовою інформацією, графікою, анімаційними елементами, відео- і аудіо-роликами. Після створення структури курсу й впровадження всіх необхідних навчальних об’єктів автор курсу публікує курс, щоб учні могли використовувати його поза системою BookBuilder. Для того щоб учителі могли освоїти роботу з оболонкою в найкоротші терміни, був написаний повний посібник користувача [7].

Крім того, у зарубіжних країнах набувають все більшої популярності так звані «ресурсні центри». Ці центри поширюють інформацію про те, які з’явилися нові засоби навчання, містять їх переліки та опис, методичні вказівки для вчителів стосовно використання засобів, а також інформацію відносно того, як можна замовити для шкіл ті чи ті види засобів. Зараз ці центри мають репрезентацію у вигляді відповідних Інтернет-сторінок. За допомогою звертання до вказаних сторінок можна отримати посилання на необхідну спеціальну літературу або скористатися довідниками та підручниками з певних питань, віднайти інші Інтернет-адреси, що пов’язані з висвітленням відповідної галузі. Інформація з ресурсних центрів може виявитися дуже корисною для вчителів та учнів, оскільки там можна знайти корисні відомості, останні новини стосовно викладання різноманітних предметів, наприклад, програми навчальних телепередач, а також отримати кваліфіковані поради щодо використання відповідних засобів навчання [2].

Як свідчить проведене дослідження, у світі напрацьований достатньо великий досвід впровадження комп’ютерного навчання в школах. Комп’ютерне навчання дозволяє здійснювати контроль і самоконтроль, зворотній зв’язок, ефективне закріплення матеріалу. У цих умовах набуває нових функцій керування пізнавальною діяльністю і засвоєнням навчальної інформації.

 

Список використаних джерел

 

1.     Абу-Даввас В. А.-В. Моделирование диалогового процесса при разработке персонализированных компьютерных обучающих систем: Дис. ... канд. техн. наук: 05.13.06 / Одесская государственная академия холода. – О., 1999. – 207 л. – Бібліогр.: л. 152–160.

2.     Гущин Ю. Ф. Достижения разработки типологии компьютерных обучающих програми. // Психолого-педагогические вопросы компьютеризации обучения в средней школе. – М.: НИИ ШОТСО АПН СССР, 1989. – 96 с.

3.     Джуринский А. Н. Новые технологии в системе образования Франции. // Педагогика. – 1991. – № 4. – С. 132.

4.     Задорожна Н. Т., Кузнецова Т. В. Інтернет-центр галузі освіти: стан і перспективи розвитку. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – № 4.

5.     Корнієнко М. М. Телекомунікаційні технології в навчально-виховному процесі закладів освіти. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – № 3(35). – С. 14–16.

6.     Скибинская О. Сделано с умом? // Природа и человек (Свет). – 2002. – № 1. – С. 58.

7.     Новое слово в сфере обучающих технологий: http://www.prezentation.ru/

8.     Новые технологии в школе № 8. Формирование интереса учителей в использовании ИТ: http://www.school–8.onego.ru/old/it/index.html

9.     Об опыте использования предметных дисков в образовательном процессе. Материалы по базовому курсу информатики: http://ipkps.bsu.edu.ru/, http://www.vinforika.ru/proekt_3_6/index.html

10. Шумаєва С. П. Ретроспективний аналіз використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі шкіл і вищих навчальних закладів США. Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини: http:// www.schools.kiev.ua/labconf/tezy/4/retroanalise.html