УДК: 58.006:911.53(477.63)

СТВОРЕННЯ ЛАНДШАФТНИХ КОМПОЗИЦІЙ В ЯПОНСЬКІЙ СТИЛІСТИЦІ В УМОВАХ БОТАНІЧНОГО САДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

ВАСІНА Г. О., ЛИХОЛАТ Ю. В., КабарА.М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

пр. Гагаріна 72, м. Дніпропетровськ, 49010, Україна

E-mail:anitashunty@mail.ru

На території паркової зони ботанічного саду ДНУ імені Олеся Гончара, секторі № 29, передбачено створення міні саду в японській стилістиці. Ділянка становить розмір близько 900 м². Попередньо були проведені роботи з оцінки існуючого стану території – геокліматичних умов та інвентаризація зелених насаджень. Встановлено: більшість дерев має незадовільний як декоративний так і загальний стан. Тому для створення проекту необхідно провести роботи по вирубуванню та викорчівлі дерев і розчищенню ділянки, для засадження новими рослинними екземплярами характерних місцезростань – Далекого Сходу, Кореї, Японії та Китаю.

Японський сад, як і належить, містить багато спеціальних символічних елементів, які відповідно до вчення «фен–шуй» символізують складові природи, надаючи ландшафтній композиції змісту та гармонії. Таким чином, ці елементи створюють основні композиційні вузли саду. Планування саду включає три основні складові частини, які розміщуються в залежності від рельєфу та модельованих елементів композиції – передній план, середній та задній. В даному японському саду як і в класичних, відсутня симетрія саду. Пейзажні картини перед відвідувачем відкриваються по мірі його пересування мощеними доріжками. Вони повинні бути зробленими з гладких чіткої округлої форми плит, які підкреслять вплив сучасності, та щільно вкладеного каміння. Такі доріжки будуть направляти глядача через увесь сад, відкриваючи перед ним поступово нові природні просторові плани.

Передня частина саду передбачає розміщення:

- такого характерного елементу, як «Червоні ворота» – торії, що функціонально повинні привертати до себе увагу відвідувачів і стати композиційною рамою японського саду;

- пагоди – споруди культового характеру, яка знаходиться одразу після воріт і надають саду більшого внутрішнього змісту;

- ділянки цвітіння сакур, що включає розміщені лави для відпочинку, дизайн яких підкреслює вплив сучасності;

- сухого моря (кара-сенсуй) та сухого струмка, вони створюються з гравію, на який нанесений спеціальні малюнки, що символізують вири оточуючої мінливої природи навколо постійного незмінного каміння, створюючи таким чином контраст з навколишнім озелененням та підтримуючи єдину ідею саду;

- квітник округлої форми вимощений по колу невеличкими камінцями;

- рокарій, з якого витікає струмок і потрапляє до усіх частин саду, символізуючи рух часу;

- цукубаї-дзени – камяна чаша з бамбуковим механізмом, що видає звук з певною періодичністю, являє собою характерний елемент японського саду;

- маленька водойма округлої форми зі стоячою водою та рослинністю;

- юкими-торо «ліхтар споглядання снігу», який має широку поверхню для затримування часу розтавання снігу.

Головним елементом середньої частини виступає, традиційний для садів у японській стилістиці, чайний будиночок, до якого веде місточок через струмок. Міст є перехідним елементом з однієї частини саду в іншу, символізуючи ніби перехід від різних етапів життя. Присутні також камені у струмку по яким також можна потрапити до середньої частини саду.

Третя частина – задня, вміщає водоймище, яке займає центральне символічне місце саду. Через озеро проходить зигзагоподібний місток – ятсухасі, який символізує важкий шлях досягнення істини. Уздовж берега розсипані камінці, що виглядають природно і розміщені ніби випадково.

Озеленення саду в японській стилістиці відповідає асортименту деревних інтродуцентів, які є в колекції Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

У наш час сади у японській стилістиці набувають все більшої популярності. Про це свідчать приклади відомих садових витворів світового рівня. Тому сад у японській стилістиці в парковій частині ботанічного саду ДНУ імені Олеся Гончара має бути візитною карткою для відвідувачів, зруйнувати монотонність сприйняття міської забудівлі і стати місцем для відпочинку та гармонізації емоційного стану людини.