Власенко М. М.

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький економчний інститут

Волошанюк Н. В., к.е.н, доцент

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СТАНУ БАНКРУТСТВА

У життєдіяльності сучасних підприємств неможливо уникнути кризових ситуацій. Тому загальне управління підприємством повинно включати також і антикризове управління, тобто врахування можливості банкрутства чи припинення діяльності. Своєчасне використання комплексу заходів, моделей і методів антикризового управління в діяльності підприємств, які опинилися у кризовому становищі, дозволяють відновити їх ефективне функціонування [1].

Питання антикризового управління підприємством вивчались багатьма вченими. Значний внесок у дослідженні цієї проблеми зробили І. Бланк, В. Василенко, Л. Лігоненко, А. Чернявський, Бєляєв С.Г., Бляхман Л.С., Градова О.П., Гриньова В.М., Грязнова А.Г. та інші.

Більшість авторів визначають антикризове управління як механізм управління підприємством, який забезпечує своєчасне реагування на проблеми, що виникли, недопущення кризових ситуацій, а в разі їх виникнення – ефективна їх нейтралізація [3].

В Україні за останні роки спостерігається стійка тенденція до зростання кількості фінансово-неспроможних підприємств. Так, якщо в 2008 р. збиток підприємств складав 47096,5 млн. грн. ,то вже у 2009 р. – 184714,9 млн. грн. (рис. 1). Починаючи з 2009 року фінансовий результат збиткових товариств зменшувався. Зробивши прогноз за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, можна зробити висновки, що в 2012 році порівняно з попередніми періодами збиток вітчизняних підприємств знизиться до величини 99118,8 млн. грн.

Рис. 1. Підприємства України , які одержали збиток за 2008-2012 рр.

У ринковій економіці банкрутство підприємства — часте явище. З кожних 100 новостворених підприємств в економічно розвинутих країнах на ринку залишається від 20 до 30. В Україні офіційна статистика наголошує на зменшенні фінансового результату підприємств, починаючи з 2008 р [5].

Враховуючи різноманітність кризових явищ та наявність багатоваріантності в їх прояві, можуть реалізовуватися різні моделі здійснення антикризової політики по відношенню до окремих етапів кризи.

Виділяють значну кількість причин кризових ситуацій та кризового стану підприємств. По відношенню до місця виникнення причини криз виділяють: зовнішні (на які підприємства не в змозі впливати), внутрішні, (виникають в результаті діяльності самого підприємства) [6].

Вітчизняні науковці визнають кризу однією із стадій розвитку підприємства. Дискусійним є неминучість кризи в процесі розвитку підприємства. Адже жодне підприємство не може розпочати підйом, не пройшовши кризу. В той же час практика свідчить, що для певної кількості підприємств стадія кризи є останньою стадією їх функціонування.

Англійський учений Саймон Буз вважає кризу не стільки проблемою, скільки «відкриттям нових можливостей і звільненням новаторських ідей» [2].

На думку багатьох вітчизняних авторів, превентивні заходи мають займати особливе місце в системі антикризового управління підприємством. А тому з метою попередження настання кризових ситуацій на підприємствах має постійно проводитись робота в таких напрямах: систематичний аналіз умов зовнішнього середовища; готовність підприємства до реагування на форс-мажорні ситуації; обмеження економічних втрат у період кризи; робота з персоналом [4].

Існує досить багато інструментів антикризового управління. Але найбільш поширеними та ефективними є такі інструменти, як захисна та наступальні програми, реструктуризація активів, продаж підприємства як цілісного майнового комплексу та реорганізаційні процедури [7].

Основою антикризового управління є всебічна оцінка бізнесу, а тому детальному аналізу, на думку П. Друкера, повинні підлягати теперішній стан бізнесу та його майбутні перспективи.

Для вітчизняних підприємств доцільними в запобіганні кризових ситуацій були б такі перетворення:

вдосконалення процесу виробництва з використанням новітніх технологій;

раціональне використання науково-виробничого потенціалу підприємства;

раціональне використання виробничо-технічної та інженерної бази;

освоєння нових підходів щодо вивчення та освоєння ринків;

застосування новітніх екологічних технологій випуску продукції [8].

На нашу думку кризу не слід сприймати як негативне явище. Криза може виступати для підприємства як переломний момент, поштовх до його розвитку. Але не всі підприємства переживають етап кризи, так як не приділяють достатньо уваги попереджувальним заходам. Тому необхідно не лише зосереджуватись на проблемах усунення наслідків кризових явищ, а й прогнозувати та уникати їх. Тобто ефективна антикризова програма виступає як система контролю його фінансового стану, а в разі кризової ситуації забезпечує вибір найкращих заходів для її подолання.

Список використаних джерел

1. Богацька Н. Методологічні засади антикризового управління підприємством / Богацька Н., Сидорук Н. // Вінницький торговельно-економічний інститут. Економічні науки / 10. Економіка підприємства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/1_NIO_

2008/Economics/24221.doc.htm

2. Лабунський Д. О. Управління діяльністю підприємства в умовах кризи // Економіка АПК. – 2009. – №3– 13-18 с.

3. Смолінська А. В. Антикризове управління підприємством в умовах ринкової економіки. / Смолінська А. В., Гаркушевський В. С. // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

4. Ляшенко Н. В. Причини виникнення, функції та вплив кризових явищ на управління підприємством./ Н. В. Ляшенко. // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2012. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=958

5. Чистий прибуток (збиток) великих та середніх підприємств за видами економічної діяльності за січень-червень 2012 року. // Державна служба статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/fin/chpr/chpr_ed/chpr_ed_u/chpr_ed_0212_u.htm;

6. Суб'єкти антикризового управління та вимоги щодо їх професійних знань та навичок. Конспект лекцій «Антикризове управління підприємством». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://library.if.ua/book/6/669.html;

7. Ворона О. В. Основні інструменти антикризового управління: переваги та недоліки / Ворона О. В. // Наукове видання «Управління розвитком». – 2011. - №16(113)

8. Гончарова М. Л. Основні завдання антикризового управління підприємством / М. Л. Гончарова // Економіка: проблеми теорії та практики : [зб. наук. пр.]. – 2002. – № 140. – 28–32 с.