Гнилицька А.А.

Харківський національний економічний університет, Україна

Порівняльний аналіз методик оцінки фінансового стану підприємств в Україні

Оцінка фінансового стану підприємств є одним з найважливіших інструментів фінансової діяльності суб’єктів господарювання. Це пояснюється тим, що саме її результати виступають підґрунтям розробки та реалізації управлінських рішень в сфері фінансового менеджменту підприємства. Достовірність та коректність проведення аналітичних розрахунків та формування відповідних висновків є передумовою забезпечення стійкого фінансового стану та стабільного розвитку господарюючого суб’єкта. В Україні на даний момент існує досить значна кількість методик фінансового аналізу, що надаються різними міністерствами і відомствами, однак майже всі вони мають спеціалізовану спрямованість та їх застосування ускладнюється недостатньою правовою і технологічно-культурною базою економіки. Таким чином, актуальним уявляється дослідження існуючих методичних рекомендацій щодо оцінки фінансового стану та проведення порівняльного їх аналізу з метою виділення їх переваг та недоліків.

До основних методик аналізу фінансового стану, що використовуються в Україні в теперішній час, слід віднести:

- методику проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджену наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 р. № 81 [4];

- методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій. Затверджена Наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23 лютого 1998 р. № 22 [3];

- Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджено наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. № 49/121 [6];

- Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджено Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 р. №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 р. № 1361 [5].

Узагальнення змісту та основних характеристик визначених методик можна представити в табл. 1 [2].

Так, у Методиці проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій увага здебільшого приділяється оцінці фінансового стану та аналізу виробничо-господарської діяльності об’єктів дослідження. Основним завданням аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на показники роботи підприємства, а в підсумку – прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства – платоспроможним (неплатоспроможним). Ця методика була розроблена в 1996 році й відповідала системі бухгалтерського обліку, яка існувала до 2000 року – до затвердження нових вітчизняних стандартів обліку (П(С)БО). Зі зміною системи бухгалтерського обліку застосування цієї методики скоротилося, хоча, за кількістю наявних показників, обсягом охоплення аспектів діяльності підприємства та сукупною трудомісткістю процесу оцінки автори [2] вважають її найбільш оптимальною для замовників та виконавців.

В Методичних рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства спеціальну увагу приділено розрахунку не лише загальних показників оцінки фінансового стану, а й коефіцієнтів, що надають можливість визначити схильність підприємства до

Таблиця 1

Порівняння змістовних характеристик методик аналізу фінансового стану підприємства

Найменування методики	Мета методики	Переваги	Недоліки
1. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій.	Забезпечення організаційної роботи, пов'язаної із залученням вітчизняних і зарубіжних інвесторів до фінансування заходів, направлених на оздоровлення підприємств і організацій.	1) показники задовольняють IASC; 2) оцінка практично всіх напрямів діяльності підприємства; 3) простота, наочність одержаних даних; 4) можливість проведення розрахунків по декількох підприємствах.	1) велика кількість значень показників, обмежує однозначність оцінки; 2) проведення розрахунків відбувається за допомогою спеціального програмного забезпечення; 3) відсутність шкали інтегральних показників, по якій можна визначити фінансовий стан.
2. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово - господарського стану неплатоспро- можних організацій	Забезпечення єдиного підходу при проведенні поглибленого аналізу фінансово- господарського стану підприємств і організацій.	1) огляд основних напрямів діяльності підприємств; 2) обґрунтований висновок для підприємств; 3) відсутність громіздких розрахунків і великої кількості показників.	1) суб'єктивність висновків експерта; 2) обмеженість через конкретну цілеспрямованість методики.
3. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації.	Встановлення єдиного порядку і основних методичних положень проведення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації.	1) нескладна процедура розрахунків; 2) оцінка різних сфер стану підприємства; 3) можливість порівняти дані в динаміці; 4) наявність теоретичних нормативних значень.	1) нормативні значення показників можуть коливатися залежно від сфери промисловості; 2) інтерпретація висновків аналітиком.
4. Методичні рекомендації по виявленню ознак неплатоспроможносте підприємства	Виявлення ознак поточної критичної і надкритичної неплатоспроможності, виявлення формування незадовільної структури балансу.	1) обґрунтований висновок щодо стану підприємства; 2) відсутність громіздких розрахунків.	1) використовуються показники вибірково; 2) порівняння з нормативом і на цій основі робляться висновки; 3) обмеженість через цілеспрямованість методики.

погіршення фінансового стану або, взагалі, до проявів банкрутства. Автори [2] підкреслюють, що ці рекомендації здебільшого призначені для використання в процесі провадження справи про банкрутство, до якого залучаються судді, що не мають спеціальної економічної освіти.

У Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації основну увагу приділено показникам оцінки майнового стану підприємства, досить велика увага надається показникам ліквідності та платоспроможності, детально розглядаються та вивчаються показники оцінки ділової активності (оборотності). При цьому досить розгорнуто аналізуються показники рентабельності, тобто слід зазначити, що дана методика є однією з найбільш детальних та таких, що надають можливість комплексно та розгорнуто оцінити фінансовий стан досліджуваного господарюючого суб’єкта. Але у Положенні № 49/121 розроблено тільки єдині нормативні значення для підприємств різних видів економічної діяльності, відсутня сегментація рівнів фінансової стійкості та зміст і порядок проведення аналізу виробничо-господарської діяльності.

Спільним для всіх розглянутих методик недоліком є те, що у них відсутній єдиний інтегральний критерій, на підставі якого можна було б формувати однозначний висновок про рівень фінансового стану на підприємстві та можливість настання його банкрутства, а також недостатнє використання показників грошового потоку, що характеризують ефективність основної діяльності суб’єкта підприємництва з точки зору генерування грошових потоків, які можна спрямувати на інвестування та погашення заборгованості. Розрахована за їх допомогою сукупність показників не дозволяє зробити однозначних висновків, в більшості випадків отримуються різнонаправлені характеристики, що потребують додаткового дослідження, аналізу та обґрунтування.

Надзвичайно привабливою виглядає інтегральна оцінка, звичайно за умови, що її зроблено коректно. Завдання методології інтегральної оцінки полягає у здійсненні необхідних узагальнень. Їх основою являється класифікація. Вона може бути зроблена за способом об’єднання різних показників, що описують дане явище в один інтегральний показник. Зміст вказаного підходу демонструє методика [3]. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників [1]. Це спрощує процедуру оцінки конкретної інвестиційної пропозиції, а інколи є єдино можливим варіантом її проведення і надання об'єктивних остаточних висновків.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, можна стверджувати, що затверджені на державному рівні методичні рекомендації проведення фінансового аналізу підприємства є неспівставні між собою, що у свою чергу ставить перед аналітиком проблему вибору необхідної методики, а проведення даного аналізу на двох підприємствах за різними методичними рекомендаціями унеможливлює процес співставлення отриманих результатів. Зазначимо, що ряд показників, маючи однакову назву за різними методиками, передбачають неоднаковий порядок їх розрахунку. Або ж навпаки, однакові за змістом показники мають різну інтерпретацію своєї назви. Усе це потребує подальших досліджень та удосконалення нормативно-правової бази щодо проведення комплексного аналізу та оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання в Україні.

Науковий керівник – к.е.н, доц. Берест М.М.

Література:

1. Ключник О.С. Вдосконалення комплексної оцінки фінансового стану підприємства / О.С. Ключник, О.В. Кондратюк // Науковий вісник Рівненського інституту ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна” – 2010. – № 1. – С. 120–127.

2. Кузьмін О.Є. Нормативно-критеріальне забезпечення діагностики фінансового стану підприємства / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник // Фінанси України. – 2010. - №8. – С. 105-114.

3. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій. Затверджена Наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23 лютого 1998 р. № 22 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show /z0214-98

4. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Затверджена Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 81 від 27 червня 1997 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 серпня 1997 року за № 288/2092 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 32.

5. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Затверджено Наказом Міністерства економіки України № 10 від 17.01.2001 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2001_01_17/ME01007.html.

6. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації. Затверджено Наказом Міністерства фінансів України і Фонду державного майна № 49/121 від 26.01.2001 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за № 121/5312. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://prou4ot.info/index.php?section= browse &CatID =156&ArtID=425.