Східницька Г. В.

к.е.н., ст. викладач кафедри фінансів і кредиту

Львівський національний аграрний університет

ПОЗИТИВНИЙ ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ - ОСНОВА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Кожне сільськогосподарське підприємство виступає структурною часткою одностайного економічного комплексу держави, завдячуючи її матеріальним благам. Оскільки, незалежно організаційно-правової форми господарювання, кожний господарюючий суб’єкт виконує ті чи інші функції у фінансовій системі держави.

Неодмінним обов’язком будь-якого сільськогосподарського підприємства є те, що воно повинно бути рушієм в АПК, виготовляти продукцію та надавати послуги. Запорукою стабільного прибутку підприємства є якісне, вчасне та повномасштабне виконання ним необхідних зобов’язань. Окрім того, з’являються можливості інвестування коштів з метою диверсифікації або розширення виробництва у підприємстві.

Попит і пропозиція, які диктує сучасний ринок, а точніше, їх зміни, неминуче впливають на розмір прибутку будь-якого сільськогосподарського підприємства. Для того, аби функціонувати за таких мінливих умов сьогодення, підприємство змушене вживати таких заходів, як-от:

– перерозподіл ресурсів;

– стимулювання виробництва і реалізації продукції;

– пошук нових ринків;

– здійснення безперервного процесу відтворення на розширеній основі.

Останнє, а також стійке економічне становище учасників процесу відтворення (власників, найманих працівників), перспектива інвестування на майбутнє, – ознаки, які вказують на абсолютну доцільність такого підприємства та його подальше існування й розвиток.

Якщо ж підприємства не виконують власні функції, очевидно, що вони не отримують прибутку. З економічної точки зору таке явище, вочевидь, означає не що інше, як незначний попит, або повну його відсутність на продукцію підприємства, а також неналагоджену або неналежно налагоджену цінову й збутову політику. Окрім того, причиною зазначеного може бути незацікавленість підприємства в остаточному результаті своєї діяльності [1, с. 12-15].

Будь-яка форма господарювання підприємств має право на функціонування. Однак абсолютно логічно, що за нинішніх конкурентних обставин виживатимуть усе-таки найефективніші форми. Нині ми спостерігаємо процес, коли створені структури господарств реформуються, обираючи на майбутнє раціональніші форми господарювання. Уже невдовзі ринок диктуватиме власні умови, виникатиме потреба у співставленні сприятливого економічного середовища і правовій основі новим відносинам власності, потреба у обґрунтуванні значення різних форм господарювання і їх стимулювання для розвитку виробництва продуктів харчування тощо. У зв’язку з цим керівники підприємств, пристосовуючись до реалій сьогодення, обиратимуть інші організаційні форми.

За нинішньої ситуації, яка сформувалася на ринку, для того, аби забезпечити максимальні обсяги доходів, сільськогосподарським підприємствам передусім необхідно формувати власні фінансово-економічні результати [3, с. 145-147]. Досягнути бажаного, не враховуючи надзвичайно низьку собівартість сільськогосподарської продукції, дадуть змогу якомога більші обсяги її реалізації за достатньо високими цінами. І якщо на сільськогосподарських підприємствах чітко контролюватимуться такі складові як ціна продажу, обсяги реалізації, собівартість виробленої продукції, такі дії неодмінно забезпечать бажаний результат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності виступає рушійною силою в розвитку будь-якої сфери, галузі. Аналізуючи сільське господарство сьогодні, бачимо, що починаючи з 2002 р. поступово розмір прибутку збільшувався до 2007 р., а у 2008 р. зменшився у 2,9 раза та 6,9 раза порівняно з 2008 ̶ 2009 рр. відповідно. Попри негативну динаміку фінансового результату діяльності до оподаткування з 2008 по 2010 роки, у сільському господарстві прослідковуються позитивні зміни. За вказаний період його обсяг зріс на 302,8 млн. грн.

Таблиця 1

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування,

млн. грн*

Рік	Сільське господарство	Всього	Сільське господарство до всього, %
2000	48,3	158,2	30,5
2002	-7,0	282,3	Х
2003	45,0	778,4	5,8
2004	62,3	302,5	20,6
2005	70,9	468,3	7,2
2006	166,3	1096,3	15,2
2007	231,9	704,8	32,9
2008	77,7	-305,0	Х
2009	17,9	-235,8	Х
2010	380,5	-590,4	Х
2011	338,8	731,1	46,3

*- Джерело: [2, с. 39].

Узагальнюючи наведену інформацію, доходимо висновку, що фінансовий результат (у даному випадку ним є прибуток) у 2005 р. різко зменшився ̶ із 20,6% до 7,2% у загальній структурі, хоча за його розміром спостерігається повільне зростання – на 8,6 млн. грн. У 2009 р. констатуємо погіршення показників сільського господарства (на 59,8 млн. грн розмір прибутку зменшився, тобто він на 214 млн. грн менший порівняно з 2007 р.). Проте якщо враховувати суцільні збитки в економіці держави, які залишилися на рівні 590,4 млн. грн, то сільське господарство характеризується не найнижчим показником прибутковості. Відрадним є те, що у 2010 р. фінансовий результат до оподаткування у сільському господарстві суттєво збільшився (більше, ніж у 20 разів) і така тенденція простежується і у 2011 році.

Таким чином, на основі проведеного дослідження, можемо стверджувати, що таких позитивних змін у сільському господарстві досягнуто через покращення зовнішнього економічного середовища, насамперед зростання закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, з одного боку, та покращення ефективності управління підприємствами ̶ з іншого.

Література:

1. Людович О. А. Підвищення ефективності діяльності підприємств аграрного сектору економіки / О. А. Людович // Агросвіт. – 2008. – № 13. – С. 12–15.

2. Фінанси Львівщини : стат. зб. ̸ за заг. ред. М. М. Крупки ; Головне управління статистики у Львівській області. ̶ Львів, 2012. ̶ 74 с.

3. Фінанси (теоретичні основи) : підручник ̸ [ М. В. Грідчіна, В. Б. Захожай, Л. Л. Осіпчук та ін.] ; під кер. і за наук. ред. М. В. Грідчіної, В. Б. Захожая. – 2-ге вид., виправл. і доповн. - К. : МАУП, 2007. – С. 144-147.