Бакалавр: Демкович А.А.

Вінницький фінансово-економічний університет

МЕТОДИ АНАЛІЗУ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами, банківськими установами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, отриманням коштів, товарів тощо. У зв’язку із цим у підприємства виникає дебіторська заборгованість та зобов’язання. Розглянемо кожну з цих категорій окремо, визначивши цьому ознаки та види дебіторської заборгованості та зобов’язань підприємства.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Дебіторська заборгованість – це грошові суми, які повинні фірмі покупці, що придбали у неї в кредит будь-які товари чи послуги.

Дебіторська заборгованість – це важлива частина оборотних активів, що також називається рахунками дебіторів, і має прямий вплив на позицію готівкових грошових коштів і платежів.

Дебіторська заборгованість є однією з різновидів активів організації, який може бути реалізований, переданий, обміняний на майно, продукцію, результат виконання робіт або надання послуг.

За своєю економічною сутністю дебіторська заборгованість являє собою кошти, тимчасово відвернуті з обігу підприємства. Це просто гроші. Гроші, які у підприємства, за ідеєю, є, але не «живцем», а у вигляді зобов'язань, виражені в тій або іншій формі. Гроші, які б вони не були, це теж товар. А товар, як відомо можна продати. Питання в тому, чи можна здійснити таку операцію, чи є покупець на цей товар і наскільки доцільний такий продаж, зокрема, в порівнянні з іншими варіантами стягнення боргів. «Залежно від розміру дебіторської заборгованості, найбільш вірогідних термінів її погашення, а також від того, яка вірогідність непогашення заборгованості, можна зробити висновок про стан оборотних коштів організації та тенденції її розвитку».

Головним чинником, що визначає фінансовий стан підприємства, є стан його оборотних коштів і одного з елементів – дебіторської заборгованості.

За характером виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

- нормальну або виправдану заборгованість, до якої відносить заборгованість, що обумовлена ходом виконання виробничого завдання підприємства, а також діючими формами розрахунків (заборгованість за пред'явленими претензіями, заборгованість за підзвітними особами, товари відвантажені, термін оплати яких не настав).

- не нормальну або не виправдану, яка виникла в результаті порушення розрахункової і фінансової дисципліни, послаблення контролю за відпусткою матеріальних цінностей, виникнення нестач і розкрадань (товари відвантажені, але не оплачені в строк, заборгованість по нестачах і розкраданням).

Дебіторська заборгованість підприємства поділяється на такі види як:

довгострокова – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу, поточна – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати складання балансу; безнадійна (безнадійний борг) – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

В процесі аналізу дебіторської заборгованості потрібно розрізняти ще три основних її поняття як : чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної дебіторської заборгованості, за товари, роботи, послуги з врахуванням резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Факторинг – передача права стягнення дебіторської заборгованості іншій особі (факторові) на узгоджених умовах.

Аналіз дебіторської заборгованості будь-якого підприємства починається з досконалого вивчення стану розрахунків між дебіторами та причин їх виникнення. Наступним етапом проведення аналізу розрахунків є перевірка заборгованості по термінам її виникнення, що дає можливість виявити розмір простроченої заборгованості та заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності. Для цього по даним бухгалтерського обліку складається таблиця, в якій всі дебітори групуються по термінам виникнення заборгованості. При аналізі дебіторської заборгованості складається розрахунковий баланс, в активі якого відображається дебіторська заборгованість. В випадку коли, виходить дебетове сальдо, тобто перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, такий стан справ свідчить про те, що частина обігових коштів вилучена з обігу підприємства та відповідно знаходиться у дебіторів. А кредетове сальдо свідчить про перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, і відповідно показує кредиторську заборгованість підприємства постачальникам.

На першому етапі аналізу дебіторської заборгованості підприємства необхідно зробити оцінку рівня цієї заборгованості та його динаміку у попередньому звітному періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на підставі визначення коефіцієнта відволікання обігових коштів у дебіторську заборгованість, який розраховується по формулі [10]:

КВОБУДЗ = ЗСДЗ / ЗСОК, (1.1)

де:

ЗСДЗ – загальна сума дебіторської заборгованості

ЗСОК – загальна сума оборотних активів

Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів дозволяє побачити, яку питому вагу займає дебіторська заборгованість в загальній сумі поточних активів, ступінь її збільшення чи зменшення на протязі аналізуючого періоду.

На другому етапі аналізу дебіторської заборгованості підприємства проводиться визначення показників оборотності.

Для такого аналізу потрібно використовувати певну систему показників:

ОДЗ=ВВ/СДЗ, (1.2 )

де:

ВВ – виручка від реалізації продукції без ПДВ

СДЗ – середня дебіторська заборгованість.

Середня дебіторська заборгованість визначається шляхом додаванням дебіторської заборгованості на початок і кінець аналізуючого періоду та діленням на 2. Показник оборотності дебіторської заборгованості показує зміну оборотності оборотних активів підприємства. Зростання цього показника показує покращення фінансового стану підприємства, а зменшення його, навпаки погіршення.

На основі показника оборотності дебіторської заборгованості, потрібно також визначити середній період погашення дебіторської заборгованості, для більшої точності і достовірності аналізу дебіторської заборгованості по всіх видах діяльності підприємства:

СППДЗ = 360 / ОДЗ, (1.3 )

де:

СППДЗ – середній період погашення дебіторської заборгованості.

Середній період погашення дебіторської заборгованості показує, який склався термін сплати заборгованості за товари і послуги (тобто термін, за який дебіторська заборгованість перетворюється у гроші). Вивчення цього показника в динаміці дає можливість підприємству будувати свої розрахункові відносини з покупцями і замовниками і іншими дебіторами, в залежності від того період погашення дебіторської заборгованості має тенденцію до збільшення чи зменшення. Вимірюється в днях.

На третьому етапі аналізу дебіторської заборгованості підприємства визначається її склад по окремим термінам виникнення. Для цього складаються спеціальні аналітичні таблиці.

На четвертому етапі аналізу дебіторської заборгованості визначається склад простроченої дебіторської заборгованості: відділяємо сумнівну заборгованість від безнадійної заборгованості. Для цього використовують коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості, який розраховується по формулі:

Кпдз = СДЗНУВТ / ЗСДЗ, ( 1.4 )

де:

Кпдз – коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості;

СДЗНУВТ – сума дебіторської заборгованості не сплаченої у встановлений термін;

ЗСДЗ – загальна сума дебіторської заборгованості.

При проведенні аналізу дебіторської заборгованості на цьому етапі також потрібно обов'язково проаналізувати частку простроченої дебіторської заборгованості за формулою:

Чпдз =ПДЗ / ДЗ *100, ( 1.5 )

де:

Чпдз – частка простроченої дебіторської заборгованості

ПДЗ – прострочена дебіторська заборгованість

ДЗ – дебіторська заборгованість

Прострочена дебіторська заборгованість визначається по кожному дебітору окремо бухгалтерією підприємства та затверджується керівником підприємства. Збільшення частки простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості говорить про необхідність прийняття негайних управлінських рішень по введенню попередньої оплати за реалізуємі товари, розрахунків за допомогою векселів і акредитивів

Література:

1. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник, Х.: ВД “ИНЖЕК”, 2003. – 240 с.

2. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 528 с., іл..

3. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: Новий світ, 2002. – 504 с.

4. Мочерний С.В., Устинко О.А., Чоботар С.І.: Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 280 с. (Альма-матер)

5. Основи підприємницької діяльності: Підруч. Для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. Шк.., ліцеїв та гімназій / З.С. Варналій, В.О. Сизоненко. – К.: Знання України, 2003. – 407 с.