Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Хребтов І.

Харківський національний економічний університет

Застосування методу таксономічного аналізу в процесі оцінки фінансового стану підприємства

Оцінка фінансового стану підприємства в сучасних економічних умовах виступає важливим інструментом обґрунтування та вибору управлінських рішень в сфері фінансової діяльності підприємства. Однак у даний час існує досить велика кількість підходів, методів, показників та коефіцієнтів, що використовуються для проведення фінансового аналізу та при цьому різноспрямовано оцінюють фінансовий стан суб’єкта господарювання, акцентуючи при цьому увагу на різні аналітичні напрямки. У даному зв’язку актуальним уявляється використання такого методу оцінки фінансового стану підприємства, який би надав можливість забезпечити комплексний підхід та врахування всіх напрямків проведення аналітичних досліджень в процесі аналізу особливостей фінансової діяльності конкретного суб’єкта господарювання.

Таким методом, на наш погляд, виступає метод таксономічного аналізу. Його назва походить від двох грецьких слов: таксис (що означає розташування, порядок) та номос (закон, правило, принцип). Таким чином, таксономія – це наука про правила благоустрою та класифікації [1].Спочатку це поняття вживалося тільки для визначення науки, що займається класифікацією рослин і тварин. Зараз поняття й методи таксономії знаходять застосування для впорядкування й розбивки на групи об'єктів різної природи, а не тільки біологічних. Ними стали користуватися антропологи, потім географи, а останнім часом до таксономії все частіше удаються представники різних економічних дисциплін. Основним поняттям, використовуваним у таксономічних методах, є так звана таксономічна відстань. Це — відстань між точками багатомірного простору, обчислювальна найчастіше за правилами аналітичної геометрії. Розмірність простору визначається числом ознак, що характеризують одиниці досліджуваної сукупності. У двоїстій задачі, у якій ознаки виступають у ролі об'єктів дослідження, розмірність простору визначається числом структурних одиниць. Таким чином, таксономічна відстань обчислюється між точками-одиницями, або точками-ознаками, розташованими в багатомірному просторі. Обчислені відстані дозволяють визначити положення кожної точки щодо інших точок і, отже, визначити місце цієї точки у всій сукупності, що уможливлює їхнє упорядкування й класифікацію [2].

Алгоритм побудови інтегрального показника оцінки фінансового стану включає наступні етапи:

Етап 1. Формування матриці спостережень, яка містить значення показників, використовуваних для аналізу. Вибір показників повинен ґрунтуватися на тому, що їх зміст та кількість надають можливість охопити максимальний обсяг аналітичних напрямків та комплексно оцінити фінансовий стан суб’єкта господарювання. Аналіз літературних джерел та методик фінансового аналізу діяльності та стану суб’єктів господарювання надав можливість встановити такі основні напрямки аналітичних досліджень:

аналіз майнового стану;

аналіз платоспроможності (ліквідності);

аналіз фінансової стійкості;

аналіз ділової активності;

аналіз прибутковості (рентабельності).

Кожний з вказаних напрямків представлено досить великою кількістю коефіцієнтів, однак можна виділити ті з них, які зустрічаються найбільш часто та мають аналоги не лише у вітчизняних методиках, а й використовуються у закордонній практиці фінансового аналізу.

Перелік показників за напрямками аналітичних досліджень, що формують матрицю спостережень, представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Перелік показників для формування матриці спостережень

Напрямок аналітичних досліджень	Показник	Економічний зміст	Формула розрахунку
1	2	3	4
Аналіз майнового стану підприємства	Коефіцієнт зносу основних засобів (ОЗ)	Характеризує частку вартості ОЗ, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості ОЗ.	Знос основних засобів / первісна вартість основних засобів
	Загальна сума майна підприємства	Показує загальний обсяг економічних ресурсів, що використовуються підприємством в процесі діяльності	Підсумок активу балансу
Аналіз платоспроможності (ліквідності)	Коефіцієнт поточної ліквідності	Характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів	Оборотні активи / короткострокові зобов’язання
	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Розраховують за більш вузьким колом оборотних активів, коли з їх загальної величини віднімають найменш ліквідну їх частину – запаси	(Оборотні активи – запаси) / короткострокові зобов’язання
	Чистий оборотний капітал	Показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок довго-строкових пасивів	Оборотні активи – короткострокові зобов’язання
Аналіз фінансової стійкості	Коефіцієнт автономії	Характеризує частку власних коштів підприємства у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність	Власний капітал / Капітал підприємства
	Коефіцієнт левериджу	Характеризує співвідношення позикового та власного капіталу	Позиковий капітал / власний капітал
	Коефіцієнт фінан-сової незалежності капіталізованих джерел	Характеризує частку власних коштів у довгострокових пасивах	Власний капітал / (власний капітал + довгостроковий позиковий капітал)

Продовження табл. 1

1	2	3	4
Аналіз ділової активності (оборотності)	Коефіцієнт оборотності активів	Дає уявлення про те, скільки продукції реалізує підприємс-тво, виходячи з наяв-ної вартості його активів	Виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість активів
	Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Показує швидкість обороту оборотних активів за аналізований період	Виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість оборотних активів
	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Характеризує інтенсивність використання власного капіталу підприємства	Виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість власного капіталу
Аналіз прибутковості (рентабельності)	Рентабельність власного капіталу	Показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками одиниця	Чистий прибуток / середньорічна вартість власного капіталу
	Рентабельність інвестованого капіталу	показує, який при-буток отримує під-приємство з кожної гривні, інвестованої в його активи	Прибуток до оподаткування / середньорічна вартість інвесто-ваного капіталу
	Рентабельність витрат	Дає змогу визначити, скільки копійок прибутку, який ство-рюється в процесі реалізації продукції, формує 1 грн. витрат виробничої собівартості	Валовий прибуток / собівартість продукції
	Рентабельність продажу	Відображає ефектив-ність виробничої діяльності підпри-ємства, а також ефективність полі-тики ціноутворення

Етап 2. Стандартизація ознак матриці спостережень. Дана процедура дає змогу звести всі одиниці вимірювання до безрозмірної величини, тобто вирівняти значення ознак та проводиться за наступною формулою:

y_ij = (1)

де x_ij – і-та реалізація j-тої ознаки

_j, d_j – середне арифметичне та стандартне відхилення j-тої ознаки.

Етап 3. Диференціація ознак матриці спостережень, при цьому усі ознаки необхідно розділити на стимулятори та дестимулятори. Основою для такого розподілу є характер впливу кожного з них на об’єкт, що аналізується. Ознаки, котрі позитивно впливають на загальний рівень розвитку об’єкту називають стимуляторами, а ознаки, які гальмують розвиток – дестимуляторами.

В даному дослідженні розподіл ознак на стимулятори та дестимулятори здійснюється наступним чином (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл ознак на стимулятори та дестимулятори

Показник	Характеристика показника
Коефіцієнт зносу основних засобів (ОЗ)	Дестимулятор
Загальна сума майна підприємства	Стимулятор
Коефіцієнт поточної ліквідності	Стимулятор
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Стимулятор
Чистий оборотний капітал	Стимулятор
Коефіцієнт автономії	Стимулятор
Коефіцієнт левериджу	Дестимулятор
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	Стимулятор
Коефіцієнт оборотності активів	Стимулятор
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Стимулятор
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Стимулятор
Рентабельність власного капіталу	Стимулятор
Рентабельність інвестованого капіталу	Стимулятор
Рентабельність витрат	Стимулятор
Рентабельність продажу	Стимулятор

До дестимуляторів відносяться ті показники, зростання яких свідчить про погіршення фінансового стану: так, зростання коефіцієнта зносу свідчить про погіршення стану виробничої бази підприємства, що може привести до зростання зайвих витрат та зниження продуктивності праці, а також необхідність оновлення основних фондів. В той же час зростання коефіцієнта фінансового левериджу свідчить про підвищення фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування, зростання фінансової стійкості та фінансового ризику як для самого суб’єкта господарювання, так і для кредиторів та інвесторів.

Всі інші показники є стимуляторами, оскільки їх зростання позитивно характеризує динаміку фінансового стану суб’єкта господарювання.

Етап 4. Побудова вектора-еталона. Елементи цього вектора мають координати та формуються зі значень показників таким чином:

- якщо показник j - стимулятор

- якщо показник j - дестимулятор

(2)

Вектор-еталон стандартизується так само, як і елементи матриці спостережень з використанням встановленого за усім масивом середнього значення показників.

Етап 5. Розрахунок матриці відстаней між еталонним об’єктом та іншими об’єктами, який відбувається за формулою:

(3)

Етап 6. Розрахунок математичного очікування та середньоквадратичного відхилення за формулами:

= (4)

де N – кількість об’єктів.

= (5)

Етап 7. Розрахунок таксономічного показника рівня розвитку за формулою:

(6)

де (7)

Значення таксономічного показника змінюється в межах від 0 до 1. Зростання показника та його наближення до 1 свідчить про покращення фінансового стану підприємства і навпаки.

Таким чином, в результаті реалізації даного алгоритму можна отримати узагальнюючий показник, який надає можливість комплексно оцінити фінансовий стан підприємства з урахуванням основних аналітичних напрямків: оцінки майнового стану, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства. Вивчення динаміки вказаного показника надасть можливість відслідковувати позитивні або негативні зміни в фінансовій діяльності підприємства, особливо в рамках проведення його експрес-діагностики з метою попереднього оцінювання наявності чи відсутності кризових явищ в діяльності суб’єкта господарювання.

Науковий керівник – к.е.н., доц. Берест М.М.

Література:

1. Саблина Н.В. Использование метода таксономии для анализа внутренних ресурсов предприятия / Н.В. Саблина, В.А. Теличко // Бизнес-Информ. – 2009. - №3 – С. 78 – 82.

2. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: пер. с польского В.В. Иванова / В. Плюта. - М.: Финансы и статистика, 1989. – 175 с.