Когут Ю.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНЕУ,
Україна
Інноваційна
діяльність – важлива складова успішного розвитку підприємства в умовах кризи
Аналіз сучасної економічної практики свідчить, що високих
результатів підприємства можуть досягти лише за систематичного і
цілеспрямованого новаторства, направленого на пошук можливостей, які відкриває
середовище господарювання щодо виготовлення і впровадження нових видів товарів,
нових видів виробничих засобів, освоєння нових ринків і форм організації
виробництва.
За умов конкуренції сильні позиції матиме підприємство,
яке гнучко реагує на потреби ринку й спроможне задовольнити нову потребу або ж
запропонувати новий чи поліпшений засіб задоволення існуючої. Тобто йдеться про
інновацію, яка стає ключовим фактором конкурентоспроможності
підприємства, а інноваційна політика — основою політики
підприємницької.
Проблемами
впровадження інновацій в діяльність підприємств займається ряд вітчизняних та
закордонних вчених. Серед них слід виділити таких економістів як Василенко В., Валдайцев С., Гальчинський А., Геєць
В., Друкер П., Котлер Ф., Скібіцький О., Терещенко О., Чернявський А., Шумпетер
Й., Шкварчук Л. та інші. Проте, теоретико-методологічні та практичні аспекти
інноваційної діяльності в умовах кризи потребують подальшого поглибленого
розгляду з урахуванням тенденцій розвитку національної та світової економік.
Європейське патентне в 2012 році бюро дістало 258 тисяч запитів про
надання патентного ліцензування, що у свою чергу стало зростанням подібних
показників на 5,2% порівняно до 2011 року. Отож все це свідчить про те, що
компанії у цілому світі і надалі інвестують в інноваційні технології з тим аби
успішно вийти з кризи.
У Європі на першому місці
доволі впевнено стоїть Німеччина з майже 14% від загальної кількості. Далі йде
Франція з 5%, ну а далі розташовуються Швейцарія, Велика Британія та
Нідерланди.
Щоб зрозуміти значення якісно нового підходу до розгляду
економіки України, слід звернутися до теоретичних та практичних положень, які
пов'язані з впровадженням інноваційного шляху розвитку в ринкових умовах
господарювання.
Вивчення та впровадження в практику положень інноваційних
теорій при переході на інноваційну модель розвитку зумовлюється декількома
причинами.
По-перше, необхідно виходити з того, що
інноваційний шлях розвитку економіки є невід'ємною частиною загальносвітового
науково-технічного прогресу.
По-друге, перехід від командно-адміністративного
управління до ринкової економіки мусить супроводжуватися й відповідними змінами
у сфері управління інноваційною діяльністю. Щоб уникнути помилок, слід
визначити й застосовувати на практиці теоретичні й практичні підходи до використання
інновацій в умовах ринкової економіки.
Цікаво, що ідею нового технічного вирішення або шлях до
нього підказують потреби ринку (45 %), умови виробництва (30%) та аналіз
технічних можливостей (21 %).
Інноваційна політика передбачає об'єднання мети
технічної політики та політики капіталовкладень і спрямована на
впровадження нових технологій та видів продукції. Вона передбачає вибір
визначених об'єктів досліджень, за допомогою яких підприємство намагається
сприяти передусім систематичним пошукам нових технологічних можливостей.
У цьому розумінні стратегічне управління інноваціями
орієнтується на досягнення майбутніх результатів безпосередньо через інноваційний
процес (стадія досліджень, впровадження нововведень у виробниче використання,
впровадження нового продукту в ринкове середовище).
Розробка інноваційної політики
підприємства передбачає визначення мети і стратегій його розвитку на найближчу
й подальшу перспективи, виходячи з оцінки потенційних можливостей підприємства
й забезпеченості його відповідними ресурсами.
Підприємство формує власну інноваційну політику, орієнтуючись на державну
інноваційну політику, яка визначає пріоритетні напрями розвитку НТП й
забезпечує їхню підтримку, власні інтереси й ресурсні можливості, потреби
ринку.
Література
1. Волков О. І. Економіка й організація інноваційної діяльності: [Підручник] / О.
І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан та ін.; Під ред. проф. О. І. Волкова,
проф. М. П. Денисенка. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 960 с.
2. Сухоруков А.І. Управління інноваціями / О.Д. Данилов, М.М. Недашківської, О.А.
Сухорукова // За ред. А.І. Сухорукова. — К.: ВД
«Комп'ютерc». — 2003. — 206 с.
3. Соколова Н.М. Моніторинг – невід’ємна складова
антикризового управління / Н.М. Соколова // 61 – наукова
конференція професорсько – викладацького складу і студентів університету, НТУ:
Тези доповідей. – 2005. С. 68.