Економічні науки/ 13.Регіональна економіка.

д.е.н., професор, чл.-кор. НАПН України Поважний С.Ф.

викладач Ніколенко Г.О.

Донецький державний університет управління, Україна

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Проблема державного регулювання розвитку регіонів є комплексною і потребує для свого розв’язання серйозних теоретичних напрацювань, формування правової та інституційної бази, визначення першочергових напрямів її розв’язання, що дасть змогу реалізувати системний принцип ефективного державного впливу на розвиток регіонів. Проблема ж комплексного розвитку регіонів об’єктивно постала з розбудовою незалежної держави. Адже комплексний розвиток економіки України можливий лише при всебічному розвитку її регіонів, як частини території країни, якій властиві певні природно-географічні, соціально-економічні, демографічні, екологічні ознаки. Однак ця проблема ще в повній мірі не опрацьована. Насамперед, ще не запроваджений механізм забезпечення комплексного економічного і соціального розвитку регіонів та методи його досягнення для територій з різним складом продуктивних сил і структурою економіки. Зокрема, це стосується територіальних утворень з агропромисловою спеціалізацією, надлишком трудових ресурсів, екологічно нестабільних та з недостатнім рівнем розвитку соціальної інфраструктури.

Питаннями державного регулювання економічного розвитку регіонів (або регіональної господарської політики), формування та розвиток яких пов’язують з працями наступних вчених О.Амоша [1], Бандур С. І., Заяц Т. А., Терон І.[2], Бугай С.М., Великий А.П., Репін І.І., Слівак А.Є., Дідківська Л.І., Головко Л.С та ін.[3-9]. Ці теорії і концепції певною мірою дають відповідь на два основних питання, а саме: про необхідність, цілі і об’єкти державного регулювання економічного розвитку регіонів та якими мають бути методи стимулювання економічного піднесення обраних регіонів.

Метою даної роботи є визначення системи державного регулювання комплексного і збалансованого розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків.

Комплексний розвиток регіонів сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва та рівня життя населення і передбачає поліпшення та удосконалення форм організації виробництва, взаємообумовлене і збалансоване його зростання, раціональне використання праці, оптимальне поєднання пропорцій між наявністю трудових ресурсів і потребою в них; внутрішньорегіональним та міжрегіональним економічним зв’язкам, розв’язанню міжгалузевих проблем раціонального природокористування.

Недосконалість управління регіональним розвитком та його стимулювання з боку держави потребують застосування нових підходів до формування соціально-економічних взаємовідносин між регіонами. Тому, виникнення і поширення такого явища як міжрегіональні економічні зв’язки набувають ще більшої актуальності. Враховуючи вітчизняняний і зарубіжний досвід, можна стверджувати, що процеси розвитку міжрегіональних економічних зв’язків у широкому масштабі починали відбуватися і раніше. Проте в теоретичному плані ці новації не отримали достатнього дослідження, обґрунтування і висвітлення у наукових публікаціях. Це спричиняє необхідність узагальнення пропозицій та розробки методологічних засад вдосконалення державного регулювання розвитку регіонів України в умовах посилення міжрегіональних економічних зв’язків.

Регіон - цілісна територіальна частина господарства країни, що характеризується комплексом притаманних їй ознак: структурою виробництва, розвиненими внутрішніми зв'язками, концентрацією населення, певною виробничою та соціальною інфраструктурою, місцевими органами територіального управління[2].

Регіональна політика держави — це сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів; соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів[3,5].

Структура державної регіональної економічної політики та її складові надані на Рис.1.[6]

Рис.1 Структура державної регіональної економічної політики.

Економічна складова державної регіональної політики передбачає:

· забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів та економічних пріоритетів з регіональними і місцевими;

· раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;

· створення нової системи управління комунальним сектором економіки;

· стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніші області, здатні прискорити зростання національної економіки та сприяти реструктуризації власної економіки;

· активізацію розвитку депресивних регіонів;

· сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;

· контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері науково-технічного прогресу;

· сприяння розвитку регіонального ринку та споживчого сектору економіки регіону;

· створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні [1,2,6].

Механізм державного регулювання розвитку регіонів включає наступні складові (див. Рис.2.)[6]

Рис.2 Механізм державного регулювання розвитку регіонів

Основні проблеми бюджетного регулювання розвитку регіонів: встановлення науково-обґрунтованих показників, що визначають і гарантують самостійність місцевих бюджетів; збалансування бюджетної системи за територіями, доходами і витратами; визначення частки місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті держави; встановлення мінімальної частки доходів місцевих бюджетів, що формуються за рахунок власних доходів.

Базою прогнозування соціально-економічного розвитку регіону є система кількісних показників, що ґрунтується на державних соціальних стандартах і нормативах забезпеченості населення [7].

Основні фактори, що обумовлюють процес розробки прогнозів соціально-економічного розвитку регіону: соціально-демографічний стан; природно-кліматичні умови; національно-етнічні особливості території; рівень розвитку соціальної інфраструктури у міських та сільських поселеннях; потенційні можливості місцевих інвесторів; кількісні характеристики розвитку соціальної інфраструктури у розвинених країнах світу та у провідних областях України.[6,8]

Державні регіональні програми - комплекс заходів місцевих органів державної влади та управління щодо вирішення найбільш актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіону. Вони дають можливість найповніше узгодити територіальні та галузеві інтереси, створити реальні умови для зближення рівнів виробництва і споживання основних товарів широкого споживання в усіх регіонах[4].

Обов’язковими елементами регіональних програм і прогнозів розвитку регіонів є: аналіз соціально-економічного стану; обґрунтування основних напрямків структурної перебудови; цільові установки у соціальній, економічній, природоохранній сферах; визначення методів та етапів реалізації програм[3].

Розробка і реалізація комплексних програм розвитку регіонів потребує базового забезпечення: законодавчого, організаційно-структурного, інвестиційно-фінансового, матеріально-технічного, професійно-кадрового і інформаційно-нормативного[6,9].

Схвалені Кабінетом Міністрів України заходи регіональних програм автоматично стають складовими державної програми економічного і соціального розвитку України.

З метою забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів на сучасної етапі розвитку України місцеві органи влади мають сприяти розвиткові суб’єктів господарювання, виступати ефективним власником державних підприємств, з іншого, утриматися від втручання у діяльність суб’єктів господарювання.

Центральні органи влади мають зосереджувати увагу на запровадженні єдиних соціальних стандартів життя в усіх регіонах держави, максимальному зменшенні рівнів диспропорції у розвитку окремих територій, забезпеченні прозорих і науково обґрунтованих механізмів надання допомоги розвитку слаборозвиненим регіонам. З Напрямком подальших досліджень і реалізації практичних дій має стати розробка та затвердження концепції реформування регіональних міжбюджетних відносин, як основного напрямку державного регулювання міжрегіональних економічних зв’язків та зменшення диференціації регіонального розвитку, закріпивши на законодавчому рівні створення Державного фонду регіонального розвитку і повноцінне його функціонування у 2013році, а також практична реалізація нової регіональної політики, яка передбачає системне освоєння регіонами та громадами власних ресурсів на стратегічних засадах, поширення міжрегіональної співпраці, децентралізації міжбюджетних відносин центру з регіонами [10,11].

Література:

1. Амоша О. І. Концепція інноваційного розвитку регіону. — Донецьк, 2002. — 172 с.

2. Бандур С. І., Заяц Т. А., Терон І. В. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика. — К. : РВПС України НАН України — ТОВ «ПРИНТ ЕКСПРЕС», 2002. — 250 с.

3. Гаврилов А. И. Региональная экономика и управление: Учеб. пособие для вузов. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. — 239 с

4. Бугай С. М. Окремі питання регіональної політики в Україні на сучасному етапі її розвитку / Бугай С.М., Великий А.П., Репін І.І., Слівак А.Є. // – Київ, ДНДІІМЕ. – К. : препринт, 2004. – 84 с.

5. Бутко М.П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці / М.П. Бутко – К. : Знання України, 2005. – 276 с. – Бібліограф. : С. 445 – 475.

6. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. - К.:

Знання, 2008. – 213 с.

7. Регіональна політика та механізми її реалізації / За ред. М. І. Долішнього. — К. : Наук. думка, 2003. — 503 с.

8. Сухарев О.С. Институциональная теория и экономическая политика: К новой теории передаточного механизма в макроэкономике. Кн. ІІ / О.С. Сухарев. – М.: Экономика, 2007. – 804 с.

9. Федулова Л. І. Організаційні механізми формування результативної регіональної інноваційної системи / Л. І. Федулова // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № (13). – С. 157-165.

10. Питання державного фонду регіонального розвитку/ Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 р. № 656. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/656-2012-%D0%BF

11. Цього року повинен повноцінно запрацювати Державний фонд регіонального розвитку - Віктор Янукович. / Офіційне інтернет-представництво Президента України Віктора Януковича. Новини від 27.02.2013р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/news/26984.html