К.е.н. Бобиль В. В.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ БАНКУ

Основними інструментами управління фінансовими ризиками банку (кредитний, ринковий, ризик ліквідності) є хеджування, встановлення лімітів та формування резервів.

Під хеджуванням мається на увазі зменшення фінансових ризиків через використання ф¢ючерсів, форвардів, свопів та опціонів (табл. 1).

Таблиця 1 – Похідні інструменти хеджування фінансових ризиків

Назва	Характеристика	Переваги	Недоліки
Форвард	Ціна (курс), за якою (яким) буде здійснюватися операція в майбутньому, фіксується в момент укладання форвардного контракту. Форвардний контракт є обов'язковим для виконання кожною стороною. Форвардний контракт не є стандартизованим, тобто може бути укладений на будь-який строк та будь-яку суму, за бажанням сторін	Індивідуальний характер укладення угоди; відсутність комісійних	Низька ліквідність інструменту; складність пошуку контрагента
Ф'ючерс	Угода, яка аналогічна форварду, але відбувається за стандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, а форма і умови контрактів чітко уніфіковані.	Висока ліквідність інструменту, гарантування своєчасності і повноти платежів з боку біржі	Обмежена гнучкість щодо термінів та інших умов контракту
Опціон	Угода, аналогічна форварду та ф'ючерсу, за якою одній стороні - покупцеві опціону - надається виключне та безумовне право вибору здійснювати операцію купівлі-продажу чи ні. Друга сторона - продавець опціону - зобов'язана виконувати рішення покупця опціону і не має права відмовитися від своїх зобов'язань. Розрізняють опціон кол - опціон, який надає право купувати базовий актив, та опціон пут, який надає право продавати базовий актив.	Можливість вибору під час прийняття рішення про виконання опціону	Висока вартість; стандартні умови біржових опціонів
Своп процентної ставки	Контрактна угода між двома сторонами, відомими як учасники свопу, про обмін потоками грошових коштів, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї суми, відомої як умовна сума. Як правило, один потік коштів розраховується за фіксованою ставкою, а інший - за плаваючою ставкою	Низька вартість; висока розвиненість ринку свопів	Високий ризик невиконання контрагентом своїх зобов'язань
Валютний своп	Одночасне укладання спот та протилежної форвардної угоди. Іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, знову продається після закінчення певного проміжку часу, і, відповідно, валюта, що продається згідно з угодою спот, після закінчення певного проміжку часу купується знову. Обидві угоди укладаються з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дати валютування та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди

Встановлення лімітів обмежує величину відкритої ризикованої позиції. За кредитним ризиком встановлюють ліміти окремих контрагентів, ліміти географічної концентрації, ліміти галузевої концентрації. За ризиком ліквідності встановлюють ліміти на кумулятивні розриви ліквідності. За ринковим ризиком встановлюють ліміти на чутливість вартості портфелів до зміни ставок дохідностей окремо за валютами, ліміт на загальну чутливість до коливання процентних ставок, ліміти на відкриті валютні позиції за кожною валютою, ліміт на загальну відкриту валютну позицію.

Формування резерву – ще один з інструментів зменшення фінансових ризиків. Основною проблемою при створенні резерву є оцінка потенційних наслідків ризиків.

У відповідності з Постановою НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за активними банківськими операціями» 25.01.2012 №23 кожний банк має формувати резерви за активами (за фінансовими активами та за дебіторською заборгованістю) та резерви за наданими фінансовими зобов’язаннями (табл. 2).

Таблиця 2 – Формування резервів за активами та за наданими зобов`язаннями

Вид резерву	Формула розрахунку	Пояснення
Резерв за кредитом на індивідуальній основі	Рінд = БВк - ТВк	Рінд - сума резерву за кредитом; БВк - балансова вартість кредиту; ТВк - теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за кредитом
Резерв за кредитами овердрафт та кредитними лініями	Рк=БВа-(Зк х (1-ПРк)+Вз х k)	Рк - сума резерву за кредитом; Бва - балансова вартість кредиту; Зк - борг за кредитом овердрафт та кредитними лініями; ПРк - показник ризику кредиту; Вз - вартість забезпечення; k - коефіцієнт ліквідності забезпечення
Резерв за коштами, розміщеними в інших банках	Ркр=БВкр-БВкр х (1-ПРкз)	Ркр – сума резерву; БВкр - балансова вартість коштів, розміщених в інших банках; ПРкз - показник ризику за коштами, розміщеними в інших банках
Резерв за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої не перевищує трьох місяців	Рфдз = БВфдз – БВфдз х (1 – ПРфдз)	Рфдз– сума резерву; БВфдз - балансова вартість фінансової дебіторської заборгованості, строк погашення якої не перевищує трьох місяців; ПРфдз - показник ризику фінансової дебіторської заборгованості
Резерв за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю	Рдзг = БВдзг – БВдзг х (1 – ПРдзг)	Рдзг – сума резерву; БВдзг – балансова вартість дебіторської заборгованості за господарською діяльністю; ПРдзг - показник ризику дебіторської заборгованості за господарською діяльністю
Резерв за групою фінансових активів		Ргр – сума резерву; БВa - балансова вартість за групою фінансових активів; j - загальна кількість кредитів у групі фінансових активів; i - порядковий номер кредиту в групі фінансових активів; Зa - борг за активом на дату розрахунку резерву; ПРгр - показник ризику групи фінансових активів
Резерв за цінним папером	Рцп = БВцп - ТВцп	Рцп – сума резерву; БВцп – балансова вартість цінного папера; ТВцп - теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за цінним папером
Резерв за наданим фінансовим зобов’язанням	Рфз = Ск – (Св + Взфз х k)	Рфз – сума резерву; Ск – сума коштів, необхідних для виконання банком фінансового зобов’язання; Св - сума отриманої банком винагороди (з урахуванням амортизації); Взфз - вартість отриманого забезпечення; k - коефіцієнт ліквідності забезпечення

Банк використовує сформований резерв за активами у тому випадку, коли актив віднесено до найнижчої (безнадійної) категорії якості (рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку).

Використання резервів за наданими гарантіями, поручительствами, акредитивами та акцептами здійснюється банком у разі необхідності виконання ним наданого фінансового зобов’язання.