Економічні науки/6. Фінансові відносини

Зубова Ю.А.

Кравченко Т.О.

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький економічний інститут, Україна

Оцінка стану та структура платіжного балансу України. Аналіз впливових чинників

Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробленні та реалізації валютної політики держави, яка безпосередньо впливає на стан економіки. Він дає ґрунтовну інформаційну базу для оцінки стану та перспектив розвитку зовнішньоекономічних відносин. Зокрема, рівень та динаміка його збалансованості за звітний період надають можливість визначити причини покращення або погіршення кон'юнктури валютного ринку та курсу національної валюти у відповідному році та ймовірну динаміку їх у майбутньому, перспективні та проблемні галузі національної економіки, стабільність законодавчої бази, рівень довіри до вітчизняної політики. Тому, з огляду на все це, актуальною проблемою є дослідження та оцінка стану платіжного балансу України, впливу чинників на зміну його складових.

До відомих науковців, які в своїх працях розглядали складові частини та досліджували стан і фактори впливу на платіжний баланс, можна віднести С.Л. Боринця, Є.С. Корнієнко, Л.Н. Красавіну, М.І. Савлука [2], А.С. Філіпченка, Т.С. Шеремета, А.І. Шкляр [3], С.І. Юрія та інших.

Платіжний баланс – це співвідношення між валютними платежами економічних суб’єктів даної країни (резидентів) за її економічними межами та сумою всіх надходжень, отриманих нею за той же період від інших країн (від нерезидентів) за певний період часу (рік, квартал, місяць) [2, c.295].

За формою складання платіжний баланс – це статистичний звіт, де у систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції (надходження валютних коштів у країну та їх витрачання) цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу [3].

На практиці для зручності обліку платіжний баланс складається з таких розділів:

- торговельний баланс;

- баланс послуг та некомерційних платежів;

- баланс руху капіталів і кредитів [1].

Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту й імпорту. Економічний зміст активу або дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її становища в світовому господарстві, характеру її зв'язків з партнерами і загальної економічної політики. Країнам, які відстають від лідерів за рівнем економічного розвитку, активний торговельний баланс необхідний як джерело валютних засобів для оплати міжнародних зобов'язань за іншими статтями платіжного балансу.

Баланс послуг і некомерційних платежів містить платежі та надходження з транспортних перевезень, страхування, електронного та інших видів зв'язку, міжнародного туризму, обміну науково-технічним і виробничим досвідом, культурних та наукових обмінів, односторонні перекази (державні операції і приватні перекази) та ін.

Платіжний баланс за поточними операціями включає торговельний баланс і "невидимі" операції (послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази).

Баланс руху капіталів і кредитів виражає співвідношення вивозу і ввозу державних і приватних капіталів, наданих і отриманих міжнародних кредитів. За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії:

• міжнародний рух підприємницького капіталу;

• міжнародний рух позикового капіталу.

Дослідження статистичних матеріалів НБУ щодо платіжного балансу [6] дало змогу схематично представити аналіз динаміки платіжного балансу України за 2008-2012 роки (див. табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз динаміки платіжного балансу України за 2008-2012 роки,

млн. дол. США

Статті платіж-ного балансу	Роки					Відхилення абсолютне, млн. дол. США				Відхилення відносне, %
	2008	2009	2010	2011	2012	2009	2010	2011	2012	2009	2010	2011	2012
Рахунок поточ-них операцій	-12763	-1732	-3018	-10245	-14761	11031	-1286	-7227	-4516	-86,43	74,25	239,5	44,08
Баланс товарів та послуг	-14350	-1953	-3984	-10157	-14772	12397	-2031	-6173	-4615	-86,39	103,9	154,9	45,44
Рахунок операцій з капіта-лом та фінансо-вих операцій	9700	-11994	8049	7790	10586	-21694	20043	-259	2796	-223,7	-167	-3,22	35,89
Рахунок операцій з капіта-лом	5	595	187	98	38	590	-408	-89	-60	11800	-68,6	-47,6	-61,2
Фінансо-вий рахунок, у т.ч.:	9695	-12589	7862	7692	10548	-22284	20451	-170	2856	-229,9	-162	-2,16	37,13
прямі інвести-ції:	9903	4654	5759	7015	6627	-5249	1105	1256	-388	-53,00	23,74	21,81	-5,53
портфе-льні інвести-ції	-1280	-1559	4317	1557	4682	-279	5876	-2760	3125	21,80	-377	-63,9	200,7
Зведений баланс	-3063	-13726	5031	-2455	-4175	-10663	18757	-7486	-1720	348,12	-136,7	-149	70,1

З таблиці 1 видно, що за період аналізу, окрім 2010р., зведений платіжний баланс України є дефіцитним з найвищим рівнем дефіцитності у 2009р. (- 13726 млн. дол. США). У 2010р. даний показник досягає додатного сальдо і становить 5031 млн. дол. США, надалі дефіцит платіжного балансу починає поступово збільшуватись.

У цілому за 2009 рік дефіцит поточного рахунку суттєво скоротився – до 1732 млн. дол. США порівняно з 12763 млн. дол. США в 2008 році, тобто на 86,43%. Це відбулося за рахунок зменшення надходжень від експорту товарів і послуг у 2009р. внаслідок глобальної кризи та падіння імпорту внаслідок глибокої девальвації гривні наприкінці 2008р.

Водночас сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій платіжного балансу у 2009р. сформувалося від’ємним (11994 млн. дол. США) на відміну від додатного сальдо в попередні і наступні роки (у 2008 році – 9700 млн. дол. США). Це було зумовлено, насамперед, чистим погашенням накопиченої в докризовий період зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами економіки (9.1 млрд. дол. США). Крім того, значно нижчими, ніж в попередні роки, були обсяги надходження прямих іноземних інвестицій – 4654 млн. дол. США проти 9–10 млрд. дол. США у 2007–2008 рр.

Таким чином, дефіцит зведеного платіжного балансу у порівнянні з 2008р. зріс у 2009р. на 348,12% та досяг рекордного рівня за останні 5 років.

У 2010р. дефіцит поточного рахунку зріс до 3018 млн. дол. США, тобто на 74,25%, ніж у попередньому році. Збільшення дефіциту стало наслідком погіршення стану зовнішньої торгівлі товарами. Основними факторами цього були:

1) відновлення внутрішнього попиту;

2) зростання цін на енергоносії, що знайшло відображення у випереджаючих темпах зростання імпорту товарів над експортом [4].

Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій сформувалось додатним (8049 млн. дол. США) на відміну від від’ємного в 2009р., тобто на 20043 млн. дол. США, або на 167,11% збільшилось. Цей профіцит було забезпечено:

1) достатньо високими обсягами припливу прямих іноземних інвестицій (5759 млн. дол. США);

2) борговими залученнями державного та реального сектору.

Від’ємне сальдо торгівлі товарами та послугами в 2010р. збільшилось до 3984 млн. дол. США (1953 млн. дол. США в 2009р.). Таке погіршення відбулось насамперед за рахунок значної енергетичної складової української економіки.

Таким чином, порівняно зі станом платіжного балансу в 2009 р., сальдо зведеного платіжного балансу досягло позитивного значення і зросло на 136,65%.

У 2011р. зведене сальдо платіжного балансу було від'ємним – 2455 млн. дол. США, тобто зменшилось на 7486 млн. дол. США, або на 148,8% у порівнянні з 2010р. Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій залишалось додатним – 7790 млн. дол. США, але зменшилось на 3,22%, ніж у попередньому році. А дефіцит поточного рахунку зріс на 239,46% порівняно з 2010р. і становив 10245 млн. дол. США. Головними чинниками такого дефіциту поточного рахунку були:

1) зростання вартісних обсягів імпорту енергоносіїв, що відбулося внаслідок підвищення цін на нафту та природний газ і суттєвого зростання фізичних обсягів поставок газу;

2) розширення внутрішнього попиту, пов'язане з реалізацією низки інвестиційних проектів, спрямованих на підготовку до ЄВРО-2012 і на оновлення основних засобів вітчизняних підприємств;

3) погіршення зовнішньої кон'юнктури на світових товарних ринках;

4) збільшення виплат доходів за інвестиціями.

Формування додатного сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій було забезпечено значним припливом інвестиційних та боргових ресурсів до реального сектору. Так, чистий приплив прямих іноземних інвестицій зріс до 7015 млн. дол. США порівняно з 5759 млн. дол. США в 2010р.

В порівнянні з ситуацією у 2011р., платіжний баланс продовжив погіршуватися у 2012р. –дефіцит зведеного платіжного балансу збільшився до 4175 млн. дол. США, тобто на 70,06% до попереднього року.

Дефіцит рахунку поточних операцій в 2012р. склав 14761 млн. дол. США і досяг найбільшого дефіцитного значення, що на 44,08% більше, ніж роком раніше. Це відбулося за рахунок збільшення від’ємного значення балансу товарів та послуг.

Профіцит фінансового рахунку в 2012р. досяг найбільшого значення – 10548 млн. дол. США за рахунок збільшення портфельних інвестицій. У результаті загальний рахунок операцій з капіталом і фінансовими операціями в 2012р. склав 10586 млн. дол. США, що на 35,89% більше, ніж у 2011р. Такі зміни НБУ пояснює "високим попитом на готівку в іноземній валюті з боку населення" [5].

Отже, можна дійти висновку, що зведене сальдо платіжного балансу протягом періоду, що аналізується, залишалось від’ємним, окрім 2010р. Це відбулося внаслідок зростання дефіцитного значення рахунку поточних операцій, починаючи з 2009р., в тому числі балансу товарів та послуг, зменшення сальдо рахунку операцій з капіталом, а також незначного обсягу надходжень прямих іноземних інвестицій в українську економіку. Посилюється негативна тенденція збільшення дефіциту торговельного балансу – важливої складової платіжного балансу України.

Аналіз впливових чинників дає змогу констатувати, що на стан платіжного балансу чинять впилв такі фактори, як:

1. Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.

2. Циклічні коливання економіки.

3. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.

4. Зміни в міжнародній торгівлі. Наприклад, різке зростання світових цін на нафту призводить до дефіциту поточних операцій платіжного балансу країн-імпортерів нафти та активізації платіжних балансів нафтовидобувних країн.

5. Вплив валютно-фінансових факторів. З уведенням плаваючих курсів значно зросли ризики валютних втрат, особливо під впливом різких коливань курсів провідних валют світу, які найчастіше використовуються як валюти ціни і платежу: долара США, англійського фунта стерлінга, євро. В очікуванні зниження курсу національної валюти відбувається зсув за строками платежів з експорту й імпорту.

6. Негативний вплив інфляції.

7. Торговельно-політична дискримінація певних країн.

8. Надзвичайні обставини: неврожаї, стихійні лиха, катастрофи.

Література:

1. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник.-5-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 583 с.

2. Савлук М.І., Мороз А.М., Пудовкіна М.Ф. Гроші та кредит: Підручник / За заг.ред. Савлука М.І. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.

3. Шкляр А.І. Платіжний баланс України: чинники кризи і механізми відновлення рівноваги [Текст] / А. Шкляр // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №6. - С. 266-271.

4. Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України. Платіжний баланс і зовнішній борг України.

5. Інтернет-ресурс: http://gazeta.ua/articles/business/_platizhnij-balans-ukrajini-pokrasc hitsya-vzhe-cogo-roku-nbu/435444.

6. Офіційний сайт НБУ - http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/categor.